Міністр закордонних справ — Вікіпедія

Міністр закордонних справ — посадова особа, яка очолює міністерство закордонних справ держави у ранзі міністра, який відповідає за зовнішні зносини та зовнішню політику держави[1]. Входить до складу уряду (кабінету, ради міністрів тощо). Одна з найважливіших посад в уряді. Міністр, як і президент держави та очільник уряду, може вести безпосередні перемовини без спеціальних повноважень і має право підписати міжнародний договір без певного формального повноваження. Під час поїздок за кордон міністр також має дипломатичні привілеї та імунітет.

У США цю посаду міністра закордонних справ називають Державний секретар (держсекретарем), у Великій Британії — Державний секретар Його Величності із закордонних і справ Співдружності націй, у Ватикані — Секретар з відносин із державами, в Індії — міністром зовнішніх справ. У деяких країнах називають: міністр закордонних справ, міністр міжнародних справ, міністр зовнішніх зв'язків, міністр закордонних справ і торгівлі, держсекретар закордонних справ тощо. У багатьох країнах Латинської Америки міністра закордонних справ називають канцилером (тобто канцлером).

У Византійській імперії функції міністра закордонних справ виконував дромологофет.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Дипломатичний корпус: управління державного протоколу / Міністерство закордонних справ України. — Київ: Видавничий дім «Амадей», 2002. — 228 с.
  • Лященко Т.М. Правовий статус дипломатичних представництв: монографія. — Київ: ПП Баришев К.В., 2008. — 190 с.
  • Резніченко В.І. Довідник-практикум офіційного, дипломатичного, ділового протоколу та етикету; Київська міська держ. адміністрація. — Київ: УНВЦ «Рідна мова», 2003. — 480 с.
  • Руденко Г. М. Основи дипломатичного протоколу. — Київ: Бліц- Інформ, 1996. — 184 с.
  • Сагайдак О.П. Дипломатичний протокол та етикет: підручник; Львівський національний університет імені Івана Франка. — Київ: Знання, 2012. — 262 с.
  • Федчишин С.А. Дипломатичне представництво України за кордоном: сучасні проблеми організації та правового забезпечення: монографія; Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. — Харків: ФІНН, 2011. — 264 с.
  • Чугаєнко Ю.О. Дипломатичний і міжнародний діловий протокол та етикет: навч. посіб; Національна академія управління — Київ: Національна академія управління, 2011. — 164 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Minister of Foreign Affairs. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 27 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]