French
DeutschМіністерство внутрішніх справ Естонії — Вікіпедія
| Міністерство внутрішніх справ Естонії | |
|---|---|
| (МВС Естонії) | |
| ест. Siseministeerium | |
  Будівля міністерства внутрішніх справ Естонії | |
| Загальна інформація | |
| Країна |  Естонія |
| Дата створення | 1918 рік |
| Попередні відомства | МВС Естонської РСР |
| Керівне відомство |  Уряд Естонії |
| Штаб-квартира | Таллінн, вулиця Пікк[et],1 59°26′27″ пн. ш. 24°44′52″ сх. д. / 59.44083° пн. ш. 24.747861° сх. д. |
| Кількість співробітників |
|
| Відповідальний міністр | Лаурі Лаанемец[en] |
| Ключовий документ | Положення «Про Міністерство внутрішніх справ Естонії» |
| siseministeerium.ee | |
 | |
|
| Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Естонії |
| Правова система |
| Глава держави |
| Виконавча влада |
| Законодавча влада
|
| Судова влада |
 Категорія • Інші країни |
Міністе́рство вну́трішніх справ Есто́нії, МВС Естонії (ест. Siseministeerium) — центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Урядом Естонії.
МВС Естонії займається питаннями формування та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, ведення боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об'єктів, міністерство, також, відповідальне за усунення кризових ситуацій, організацію функцій прикордонної охорони, питань громадянства та міграції.[1]
Міністерство внутрішніх справ є найбільшою державною установою в Естонії, яка налічує понад 8 000 осіб наявного складу і 200 працівників самого міністерства.
З 18 липня 2022 року міністром внутрішніх справ Естонії є Лаурі Лаанемец[en][2].
Історія[ред. | ред. код]
Перші письмові акти міністерства внутрішніх справ Естонії датовані 13 листопада 1918 року. До грудня того ж року первісна структуру міністерства затвердили.
1 липня 1929 року Міністерство внутрішніх справ об'єднали з Міністерством юстиції й заснували спільну канцелярію міністра. 1 квітня 1934 року Міністерство юстиції та Міністерство внутрішніх справ знову розділили. Після окупації Естонії 6 серпня 1940 року, міністерство внутрішніх справ Естонії замінили спочатку на наркомат внутрішніх справ, а потім на Міністерство внутрішніх справ Естонської РСР.
Керівництво[ред. | ред. код]
Керівництво міністерства внутрішніх справ Естонії:[3]
Центральне керівництво[ред. | ред. код]
- Міністр внутрішніх справ — Лаурі Лаанемец[en]
- Канцлер — Тармо Мііліц[4]
Заступники[ред. | ред. код]
- Заступник міністра з питань національної безпеки, правоохоронної та міграційної політики — Вейко Коммусаар
- Заступник міністра з питань населення, громадянського суспільства і сімейної політики — Райво Кют
- Заступник міністра з питань рятувальної політики — Віола Мерд
- Заступник міністра з питань активів, планування та технологій — Пірет Ліллевалі
Функції керівництва[ред. | ред. код]
Міністр внутрішніх справ[ред. | ред. код]
Міністр внутрішніх справ є членом уряду, який керує внутрішньою безпекою країни. Він організовує роботу міністерства внутрішніх справ та ухвалює рішення з питань, що належать до сфери діяльності міністерства. Крім того, міністр звітує перед урядом про діяльність міністерства внутрішніх справ і вносить пропозиції щодо розв'язання питань, що стосуються сфери діяльності міністерства.
Міністр внутрішніх справ надає уряду пропозиції щодо бюджету міністерства, і за необхідності — додаткового бюджету. Він також ухвалює рішення про використання бюджетних ресурсів та контролює виконання бюджету. На підставі державного бюджету міністр також затверджує бюджети державних органів, які належать до сфери управління міністерства.
Міністр внутрішніх справ ухвалює рішення про формування державних установ, що перебувають у підпорядкуванні міністерства, і затверджує їхній статут, структуру та організацію роботи.
Канцлер[ред. | ред. код]
Канцлер керує роботою структурних підрозділів міністерства та координує діяльність державних органів у сфері управління міністерства внутрішніх справ Естонії.
Структура[ред. | ред. код]
До апарату міністерства входять:
- Департамент з питань громадяського суспільства та адаптаційної політики
- Департамент з питань демографічної та сімейної політики
- Департамент з питань Європейського союзу і зовнішніх зв'язків
- Департамент з питань зовнішніх ресурсів
- Департамент з питань кадрової політики
- Департамент з питань комунікації
- Департамент з питань моніторингу інформації
- Департамент з питань моніторингу суспільства
- Департамент з питань політики порятунку і кризового управління,
- Департамент з питань правоохоронної та кримінальної політики
- Департамент з питань прикордонної політики
- Департамент з питань релігії
- Департамент з питань стратегії
- Департамент з питань управління активами
- Департамент з питань управління внутрішньою безпекою
- Департамент з питань управління інформацією
- Департамент з питань фінансів
- Департамент з питань цивільної та міграційної політики
- Департамент з питань юриспруденції
Функції МВС Естонії[ред. | ред. код]
- Забезпечення громадського порядку та внутрішньої безпеки
- Регулювання антикризових і рятувальних робіт
- Охорона і захист державного кордону і забезпечення прикордонного режиму
- Координація питань громадянства і міграції
- Формування демографічної та сімейної політики
- Підтримка естонських громад і об'єднань за кордоном
- Підтримка розвитку громадянського суспільства, а також волонтерства та релігійних об'єднань.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ About the Ministry | Ministry of the Interior. www.siseministeerium.ee. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 15 травня 2020.
- ↑ New Estonian government sworn in. The Baltic Times (англійською) . 18 липня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
- ↑ Contacts | Ministry of the Interior. www.siseministeerium.ee. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 15 травня 2020.
- ↑ Valitsus nimetas uueks siseministeeriumi kantsleriks Tarmo Miilitsa. Міністерство внутрішніх справ Естонії (естонською) . 27 січня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
