Мікаела Майєр — Вікіпедія

зображення
Загальна інформація
Громадянство США США
Народився 4 липня 1990 (33 роки)(19900704)[1]
Лос-Анджелес, Каліфорнія
Alma mater Університет Північного Мічигануd
Вагова категорія
Стійка Ортодокс
Зріст 175 см
Розмах рук 169 см
Професіональна кар'єра
Боїв 17
Перемог 17
Перемог нокаутом 5
Поразок 0

Мікаела Джослін Майєр (народилася 4 липня 1990 року) — американська боксерка-професіонал . Вона є об'єднаною чемпіонкою світу в напівлегкій вазі, з 2020 року має титул WBO серед жінок і з листопада 2021 року за версією IBF . Як аматор вона виграла бронзову медаль на чемпіонаті світу 2012 року та виступала за збірну США на Олімпіаді 2016 року. Станом на лютий 2021 року BoxRec[2] визначив її як другу у світі найкращу активну жінку в напівлегкій вазі та третє за версією The Ring [3], а також десяту найкращу активну жіночку, незалежно від вагової категорії, за версією The Ring. [3]

Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]

Майєр виступала на міжнародних змаганнях у складі збірної США у категорії до 60 кг на літніх Олімпійських іграх у Ріо-2016. Вона перемогла Дженніфер Чіенг у 16-му раунді, а в чвертьфіналі її вибила росіянка Анастасія Бєлякова, за рішенням суддів.[4]

Аматорські відзнаки[ред. | ред. код]

  • Відбірковий турнір AIBA Americas 2016: золотий призер у легкій вазі 60 кг (132 фунти)
  • Чемпіон Олімпійських ігор 2016 року
  • Національний чемпіон США з боксу 2015 року 60 кг (132 фунти)
  • Національний чемпіон США з боксу 2014 року 60 кг (132 фунти)
  • Чемпіонат світу з боксу серед жінок 2012 : бронзовий призер у напівсередній вазі 64 кг (141 фунти)
  • Континентальний чемпіонат AMBC 2012: золотий призер 64 кг (141 фунти)
  • Національний чемпіон США з боксу 2012 року 64 кг (141 фунти)
  • Олімпійські командні випробування США 2012: 60-е місце, що зайняв друге місце кг (132 фунти)
  • Національні золоті рукавички 2011: Чемпіон 60 кг (132 фунти)

Після підписання контракту з Top Rank Майєр дебютувала в серпні 2017 року. Вона перемогла Віднеллі Фігероа нокаутом в першому раунді.

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

№ Результат Рекорд Суперник Тип Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
17 Перемога 17–0 США Дженніфер Хан UD 10 9 квітня 2022 США OC Fair & Event Center, Коста-Меса, Каліфорнія, США Захистила титули чемпіона WBO, IBF, The Ring в другій напівлегкій вазі серед жінок
16 Перемога 16–0 Франція Майва Хамадуш UD 10 5 листопада 2021 США Virgin Hotels Las Vegas, Лас-Вегас, США Захистила титул чемпіона WBO в другій напівлегкій вазі серед жінок;
Здобула титул чемпіона IBF та перший титул чемпіона від журналу The Ring
15 Перемога 15–0 Аргентина Еріка Фаріас UD 10 19 червня 2021 США Virgin Hotels Las Vegas, Парадайз, Невада, США Захистила титул чемпіона WBO в другій напівлегкій вазі серед жінок
14 Перемога 14–0 Польща Єва Бродницька UD 10 31 жовтня 2020 США MGM Grand Conference Center, Парадайз, Невада, США Здобула вакантний титул чемпіона WBO в другій напівлегкій вазі серед жінок
13 Перемога 13–0 Нігерія Хелен Джозеф UD 10 14 червня 2020 США MGM Grand Conference Center, Парадайз, Невада, США
12 Перемога 12–0 Аргентина Алехандра Соледад Замора RTD 6 (10), 2:00 26 жовтня 2019 США Reno-Sparks Convention Center, Ріно, Невада, США Захистила титул чемпіона WBC-NABF в другій напівлегкій вазі серед жінок
11 Перемога 11–0 Аргентина Лізбет Креспо UD 10 15 червня 2019 США MGM Grand Garden Arena, Парадайз, Невада, США
10 Перемога 10–0 Мексика Ярелі Ларіос UD 8 15 лютого 2019 США Grand Casino, Гінклі, Міннесота, США Захистила титул чемпіона WBC-NABF в другій напівлегкій вазі серед жінок
9 Перемога 9–0 Колумбія Каліста Сільгадо UD 8 14 грудня 2018 США American Bank Center, Корпус-Крісті, Техас, США Захистила титул чемпіона WBC-NABF в другій напівлегкій вазі серед жінок
8 Перемога 8–0 Канада Ванесса Бредфорд UD 8 13 жовтня 2018 США CHI Health Center, Омаха, Небраска, США Здобула титул чемпіона WBC-NABF в другій напівлегкій вазі серед жінок
7 Перемога 7–0 Угорщина Едіна Кісс TKO 3 (6), 2:00 25 серпня 2018 США Джіла Рівер Арена, Глендейл, Аризона, США
6 Перемога 6–0 Канада Шина Фламанд UD 6 30 червня 2018 США Chesapeake Energy Arena, Оклахома-Сіті, США
5 Перемога 5–0 Нова Зеландія Бейбі Нансен UD 6 12 травня 2018 США Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк, США
4 Перемога 4–0 Греція Марія Семерцоглу KO 1 (4), 0:35 10 березня 2018 США СтабХаб Центр, Карсон, Каліфорнія, США
3 Перемога 3–0 США Нідія Фелісіано MD 4 9 грудня 2017 США The Theater at Madison Square Garden, Нью-Йорк, США
2 Перемога 2–0 США Еллісон Мартінес TKO 3 (4), 0:39 22 вересня 2017 США Convention Center, Тусон, Аризона, США
1 Перемога 1–0 США Віднеллі Фігероа KO 1 (4), 1:15 5 серпня 2017 США Microsoft Theater, Лос-Анджелес, США

Особисте життя[ред. | ред. код]

У період з 2003 по 2005 рік Майєр грала на бас-гітарі в хеві-метал-гурті Lia-Fail; до складу гурту входила Ніта Штраус.[5][6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Mikaela Mayer profile. TeamUSA.org. United States Olympic Committee. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 24 вересня 2013.
  2. ↑ BoxRec: Female super featherweight ratings. boxrec.com. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 30 вересня 2020.
  3. ↑ а б The Ring Women's Ratings. The Ring. 8 вересня 2020. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  4. ↑ Kevin Iole (15 серпня 2016). American boxer Mikaela Mayer falls just short of Olympic medal. Sports.yahoo.com. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 16 вересня 2016.
  5. ↑ Inside the music: The story of the fast rise and quick fall of Mikaela Mayer's teenage metal band. ESPN.com. 16 червня 2021. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 червня 2022.
  6. ↑ NITA STRAUSS To Play Boxing Champion MIKAELA MAYER To Ring For Historic Title Unification Bout. BLABBERMOUTH.NET. 5 листопада 2021. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 червня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Інші джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мікаела_Майєр&oldid=39878561