Мюнхенський метрополітен — Вікіпедія

Мюнхенський метрополітен
Опис
Країна	Німеччина
Місто	Мюнхен, Баварія
Дата відкриття	1971
Щоденний пасажиропотік	1,068,490 осіб
Річний пасажиропотік	390 млн чол.
Сайт	mvg-mobil.de/en/
Оператор	Münchner Verkehrsgesellschaft mbH (MVG)d
Маршрутна мережа
Кількість ліній	8
Кількість станцій	96
Довжина мережі	103,1 км
Основні типи рухомого складу	MVG Series Ad, MVG Series Bd і MVG Series Cd
Ширина колії	європейська колія
Схема маршрутів
	Мюнхенський метрополітен у Вікісховищі

Мю́нхенський метрополіте́н (нім. U-Bahn München) — разом із Мюнхенською міською електричкою є основою громадського транспорту в Мюнхені. Метро в цьому місті було відкрито 19 жовтня 1971 року, станом на сьогодні довжина мережі становить 103,1 км з 96 станціями^[1]. Густота станцій на 1000 мешканців є однією з найвищих у світі. Завдяки стовідсотковій оснащеності станцій ліфтами, траволаторами і ескалаторами, а також продуманою системою пересадок мюнхенське метро вважають одним із найзручніших у Європі. Мюнхенське метро обслуговує фірма «Мюнхенське транспортне товариство» (MVG), що входить в тарифне об'єднання «Мюнхенський траспортний і тарифний союз» (MVV).

Історія[ред. | ред. код]

Перші плани з будівництва метрополітену в місті з'явилися у 1905 році, але не знайшли підтримки ні у влади міста, ні у мешканців. Вдруге до ідеї повернулися у 1928 році, планом передбачалося замінити трамваї в центрі міста підземними лініями метро. Реалізації цього проєкту перешкодила економічна криза у Німеччині кінця 20-х. Діло дійшло до будівництва у 1938 році, 22 травня проведена урочиста церемонія початку будівництва. Через дефіцит ресурсів під час війни будівництво було припинене у 1941 році, недобудований тунель (ділянка «Sendlinger Tor»—«Goetheplatz») пізніше слугував мешканцям бомбосховищем під час авіаударів.

Вкотре до проєкту повернулися вже на початку 1960-х, планувалося побудувати систему швидкісних трамваїв з підземними ділянками в центрі міста. Через економію коштів передбачалося використання вагонів трамвайного типу, та будівництво станцій з можливістю в майбутньому переробки їх під потреби класичного метрополітену. У 1963 році проєкт був затверджений міською радою, будівництво почалося 1 лютого 1965 року. Аналіз транспортних потоків, проведений влітку того ж року, довів, що система швидкісного трамваю не впорається з перевезенням постійно зростаючої кількості пасажирів. Це змусило міську раду 16 червня 1965 року остаточно затвердити будівництво в місті класичного метрополітену. Початкова ділянка «Kieferngarten»—«Goetheplatz» лінії U6, відкрита у 1971 році, складалася з 13 станцій та 12 км.

Лінії[ред. | ред. код]

Шлях	Відкриття	Станції
Olympia-Einkaufszentrum – Mangfallplatz	1980	15
Feldmoching – Messestadt Ost	1980	27
Moosach – Fürstenried West	1972	25
Westendstraße – Arabellapark	1988	13
Laimer Platz – Neuperlach Süd	1984	18
Garching-Forschungszentrum – Klinikum Großhadern	1971	26
Olympia-Einkaufszentrum — Neuperlach Zentrum	2011	19
Olympiazentrum — Neuperlach Zentrum	2013	19

Особливості[ред. | ред. код]

Особливістю Мюнхенського метрополітену є спільне використання ділянок в центрі міста різними лініями.

Лінії U1 та U2 спільно використовують ділянку «Hauptbahnhof»—«Kolumbusplatz» з 4 станцій.
Лінії U3 та U6 спільно використовують ділянку «Implerstraße»—«Münchner Freiheit» з 9 станцій.
Лінії U4 та U5 спільно використовують ділянку «Max-Weber-Platz»—«Westendstraße» з 9 станцій.
Лінія U2 спільно використовує станцію «Innsbrucker Ring» з U5, та станцію «Scheidplatz» з U3.
Лінії U7 та U8 не мають жодної власної станції, використовують виключно спільні станції з другими лініями.

Станції[ред. | ред. код]

Переважна більшість станцій в місті підземна. Наземних станцій лише 6, ділянка «Garching-Hochbrück»—«Studentenstadt» з п'яти станцій на лінії U6 та станція «Neuperlach Süd» на лінії U5.

Рухомий склад[ред. | ред. код]

У Мюнхені експлуатується 3 типи вагонів. Із них складають 2-вагонні (нім. Kurzzug), 4-вагонні (нім. Vollzug) та 6-вагонні потяги (нім. Langzug).

Тип A[ред. | ред. код]

Докладніше: MVG-Baureihe A

Мод.	Борт. №	Роки будівництва
A1	091—093	1967
A2.1	101—151	1970—1971
A2.2	161—178	1974—1975
A2.3	201—253	1978—1980
A2.5	301—348	1982—1983
A2.6	351—371	1983

Вагони типу А вироблялися протягом 1967—1983 рр. на заводах MAN, O&K^[de], Rathberger^[de] та WMD. Довжина двовагоного потягу — 12000 мм. Ширина — 2900 мм; висота — 3550 мм.

Тип B[ред. | ред. код]

Докладніше: MVG-Baureihe B

Мод.	Борт. №	Роки будівництва
B1.4	494—499	1981
B2.7	501—535	1987—1988
B2.8	551—572	1994—1995

Тип C[ред. | ред. код]

Докладніше: MVG-Baureihe C

Мод.	Борт. №	Роки будівництва
C1.9	601—610	2000—1971
C2.10	611—618	2005
C2.11	701—...	2013—2015

Режим роботи[ред. | ред. код]

Метрополітен працює з 4:00 до 1:00, у п'ятницю та суботу до 2:00.
Інтервал руху на лініях: 5 хвилин в годину пік, 10 хвилин в поза пікові години та 20 хвилин після опівночі. Відповідно на спільно використовуваних ділянках інтервал буде вдвічі менший.

Оплата проїзду[ред. | ред. код]

Квиток, куплений у метро, дійсний і на інші види транспорту – трамвай та автобус. Одноразовий квиток на коротку відстань (дві зупинки) коштує €1.90. Більш тривала поїздка в межах однієї зони буде коштувати €3.70, в межах двох зон – €5.60. Також є квиток для необмежених поїздок на 1 день вартістю від €8.80. Для туристів пропонуються спеціальні карти CityTourCard, що дозволяють переміщатися в транспорті без обмежень та дають знижку при відвідуванні визначних пам'яток, ресторанів, магазинів та інших закладів-партнерів. Ціна картки на 1 день €15.50, на 2 дні - €22.50, на 3 дні €27.50, на 4 дні €33.90. Діти віком до 6 років можуть користуватися метро Мюнхена безкоштовно. Одноразовий квиток для дітей від 6 до 14 років доступний за фіксованою ціною – €1.80, денний квиток – €3.50, незалежно від кількості зон.

Галерея[ред. | ред. код]

Станція «Марієнплац»
Платформа станції «Friedenheimer Straße»
Платформа станції «Moosach»
Платформа станції «Innsbrucker Ring»
Платформа станції «Westfriedhof Munich»
Вагон типу А у 6-вагонному складі на станції Фрайманн (Freimann) лінії U6
Вагон типу B на станції Фрайманн (Freimann) лінії U6
Вагон типу C на станції Нойперлах Зюд (Neuperlach Süd) лінії U5

Мапа[ред. | ред. код]

Станції мюнхенського метрополітену

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Згідно з офіційним джерелом — 100, однак там сполучні та станції пересадок рахуються двічі. Якщо рахувати всі станцію один раз, їхня кількість буде 96.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: U-Bahn München

Офіційна сторінка перевізника
Найбільша приватна сторінка шанувальників метро [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Мюнхенський метрополітен [Архівовано 25 грудня 2012 у Wayback Machine.] на UrbanRail.net
Інтерактивна карта метро Мюнхена(укр.)

[ст-1] а ^б Згідно з офіційним джерелом — 100, однак там сполучні та станції пересадок рахуються двічі. Якщо рахувати всі станцію один раз, їхня кількість буде 96.

[1]