Перелік українських музеїв — Вікіпедія

Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Музейна справа в Україні, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з червня 2022.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Музеї України (значення).

Музе́ї України — державні, комунальні, відомчі та приватні музеї України.[1] В Україні нараховується близько п'яти тисяч різноманітних музеїв. За роки незалежності кількість музеїв збільшилось більше ніж удвічі[2].

Музеї, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України перелічені в додатку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2000 р. N 209 «Про затвердження переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України»[3]

Державні музеї[ред. | ред. код]

Див. також: Музеї України, в яких зберігається державна частина Музейного фонду України

За даними Міністерства культури і туризму України в 2009 році в Україні було 458 музеїв.

Серед державних та комунальних музеїв: історичних — 140 і краєзнавчих — 146, художніх — 73, природних — 5, технічних — 2, літературних — 45; етнографічних — 8. У державних і комунальних музеях зберігається майже 12 млн музейних предметів. Експонується лише 10 частина всіх музейних скарбів.

Керує музейною галуззю відділ у Міністерстві культури і туризму України[4]. Станом на травень 2017 є 15 музейних установ, які безпосередньо належать до сфери управління Міністерства культури і туризму України[5]:

  1. Національний музей історії України
  2. Меморіальний комплекс «Національний музей історії України у Другій світовій війні»
  3. Національний художній музей України
  4. Національний музей літератури України
  5. Національний музей Тараса Шевченка
  6. Національний науково-дослідний реставраційний центр України
  7. Дирекція художніх виставок України
  8. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
  9. Національний музей у Львові
  10. Львівська галерея мистецтв
  11. Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»
  12. Національний музей народної архітектури та побуту України
  13. Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»
  14. Національний меморіальний комплекс «Висота маршала І.С.Конєва»
  15. Музей історії Десятинної церкви
  16. Музей науки Львів

Відомчі музеї[ред. | ред. код]

Кілька тисяч музеїв (3 500), створених при навчальних закладах, підвідомчі Міністерству освіти. Кілька музеїв має Мінбуд. Міноборони має один військовий музей з десятком філіалів (близько 50 музеїв у військових частинах).

Власні музеї має ДСНС України. Специфіка діяльності оперативно-рятувальної служби цивільного захисту зумовила формування музейних установ двох видів: пожежно-технічних виставок та власне комплексних історичних музеїв. Нині в ДСНС України функціонують 34 музейні установи. Декілька із них мають статус народних музеїв, як, наприклад, Народний музей Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля[6].

Існує велика кількість сільських музеїв. Виникло тисячі приватних музеїв.

Загалом в Україні є майже 5 000 музеїв — величезна галузь, яка не має єдиного керівного органу, який би вів статистичні дані, надавав фахову допомогу, відстоював інтереси музеїв та їхніх працівників.

Приватні музеї[ред. | ред. код]

За останні роки відкрилися тисячі приватних музеїв. Це — Харківський приватний музей міської садиби, музей Г. Кочура в Ірпіні, музей грошей у Феодосії, Музей залізничного транспорту в Донецьку, Історико-археологічний музей «Прадавня Аратта — Україна» в с. Трипілля, приватний музей мінералогії, археології, трипільської культури Віктора Томнюка, музей слідопитів в Нових Петрівцях Київської області, музей етнографії в Буштині, музей Миклухо-Маклая в с. Калитянське, Чернігівської області, Перший всеукраїнський музей історії однострою в м.Кременчук Полтавської області і багато-багато інших невеликих музеїв.

З серпня 2011 року в місті Радомишлі діє Музей української домашньої ікони, створений українською лікаркою і співачкою Ольгою Богомолець.

У липні 2013 року в Криму, в селищі Кача, неподалік Севастополя, відкрився вже другий Музей відомого вченого-мандрівника М. М. Миклухо-Маклая, створений родиною сучасних Миклухо-Маклаїв. Докладна інформація на сайті: www.mmaklay.com.

У травні 2017 року у місті Києві відкрився приватний музей костюму та стилю XIX століття "Victoria Museum"[7], заснований Вікторією Лисенко. У 2021 році музей став номінантом престижної європейської премії EMYA[8].

Особливо багато приватних музеїв у Карпатах, в місцях туристичного паломництва. Музеї відкриті в приватних хатах на базі власної колекції, наприклад Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика (смт Верховина). Сюди залюбки приходять туристи, аби дізнатися історію української культури, доторкнутися та приміряти старовинний одяг, провести інтерактивне спілкування з минулим.

Багато приватних музеїв функціонує в Києві. Більшість з них — це художні музеї, які експонують зібрання картин, ікон, книг: Галереї приватних колекцій Олександра Прогнімака, приватний Музей Якубовських, Музей сучасного образотворчого мистецтва України, «Духовні скарби України», Музей Однієї вулиці, та Музей воскових фігур, Музей булатної зброї.

У Львові відкрили Науково-розважальний інтерактивний музей "Еврика", 2024 року відкрили Музей традиційного українського одягу приватної колекції Роксоляни Шимчук.

З 2018 року в Луцьку функціонує Музей сучасного українського мистетцва Корсаків. Це найбільший в Україні музей сучасного національного мистецтва, в якому зібрані картини, графіка, скульптури, відеоматеріали, інсталяції із середини XX століття до сучасності. Також у ньому з листопада 2022 року відомий український художник Петро Антип створює картину "Космогонія" площею 2000 кв. м, яка стане найбільшою у світі.

Вплив російсько-української війни[ред. | ред. код]

77 музеїв та галерей були зруйновані або пошкоджені станом на 25 квітня 2023 року згідно інформації Міністерства культури та інформаційної політики України. Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура отримала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській Луганській та Запорізькій областях. [9]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Закон України Про музеї та музейну справу.
  2. ↑ http://culture.unian.net/ukr/detail/188753 «Україна — музейна країна»
  3. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України» від 02.02.2000 № 209
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2011. Процитовано 24 травня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Музейні заклади, які належать до сфери управління Міністерства культури України. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 травня 2017.
  6. ↑ Доманський В. А. Музейна справа [Текст]: [посіб. з музейн. справи в системі МНС України] / В.Доманський. — Київ: Основа, 2013. — 864 с. ISBN 978-966-699-747-3
  7. ↑ Victoria Museum. Вікіпедія (укр.). 2 грудня 2021. Процитовано 23 лютого 2022.
  8. ↑ Європейський музей року. Вікіпедія (укр.). 1 листопада 2021. Процитовано 23 лютого 2022.
  9. ↑ Через російську агресію в Україні постраждали вже 1464 об’єкти культурної інфраструктури. МКІП.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Власюк Г. М., Зосимович О. Ю., Хададова М. В. Музеєзнавство та архівна справа: Навч.-метод. посіб. — Житомир: ЖДПУ ім. Івана Франка, 2006.
  • Громадські музеї Львівщини: Довідник: У 2 т. / Авт.-упоряд. Л. Перейма, Я. Огоновська та ін.; Львів. іст. музей. — Л.: Проман, 2007.
  • Загальна музеологія: Посібник / Вайдахер Ф. [Перекл. з нім. Лозинський В., Лянг О., Назаркевич Х.]. — Л. : Літопис, 2005. — 632 с.
  • Запорізький музей-галерея прикладної кераміки та живописної творчості Іллі та Олексія Бурлай = Batalkina V.I. Zaporozhje museumsgalerie der angewandten keramik und des kunstlerischen schaffens von I. und A. Burley: [докум.-іст. розповідь] / В. І. Баталкіна. — Дніпропетровск ; Запоріжжя: АРТ-ПРЕС, 2011. — 96 с. : іл. — Текст парал. укр., нім. — Бібліогр.: с. 85. — ISBN 978-96-348-249-1
  • З історії музеїв Галичини / П. Арсенич // Наукові записки ІФКМ. Коломия, 1993. Вип. І. С. 143—149.
  • Золоті та срібні прикраси княжої доби в колекції Львівського історичного музею / Емілія Зарубій ; [наук. ред. О. Роман ; фото З. Підперигора] ; [Львів. іст. музей]. — [К.]: [Вольф], [2009]. — 135, [8] с. : іл. — Бібліогр.: с. 50-54. — 500 пр. — ISBN 978-966-96737-9-4
  • Історія музейної справи та зоологічних музеїв університетів України / І. Шидловський ; ред. Й. Царик. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2012. — 112 с.
  • Музеєзнавство (на матеріалах музеїв Української РСР) / Галина Георгіївна Мезенцева. — К. : Вища школа, 1980. — 120 с.
  • Музеї України у суспільно-історичних викликах ХХ — початку XXI століть / Руслана Маньковська. — Львів : Простір-М, 2016. — 406, [1] с. : табл., портр. — Бібліогр.: с. 325—374. — Імен. покажч.: с. 375—388. — ISBN 978-966-97563-9-8
  • Музей ХХІ століття: актуальні проблеми сьогодення: Матеріали наук.-практ. конф. до 115-ї річн. Львівського історичного музею. Л., 12 жовт. 2008 р. / Ред. кол.: О. Роман та ін.; Львів. іст. музей — Л.: Новий час, 2008.
  • Музей і сучасність: Тематичний збірник наукових праць. Державний історичний музей УРСР. — К., 1989. — 101 с.
  • Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи: Матеріали ювілейної міжнародної науково-практичної конференції / Н. Г. Ковтанюк та ін.; Національний музей історії України. — К., 1999. — 130 с.
  • Музей: менеджмент і освітня діяльність: [зб. наук. праць] — Л.: Літопис, 2009. — 224 с.
  • Музейна педагогіка: темат. покажч. літ. / Панахид Г. І. ; Львів. іст. музей. — Львів: ЛІГА Львів, 2015. — 65 с. — (Серія «Музейна педагогіка»). — 100 пр.
  • Музейна справа та музейна політика в Україні ХХ ст. Зб. наук. пр. за ред. д-ра мист. М. Селівачова. — К.: Златограф, 2004. — 208 с., іл.
  • Львівський історичний музей. Відділи археології і давньої історії України: путівник / [Я. Станчак, Д. Семенюк, Е. Зарубій, М. Піцишин ; відп. ред. О. Роман ; фотогр: І. Лєвін та ін.] ; Львів. іст. музей. — [Л. : Новий час, 2008]. — 32 с. : фотогр. — ISBN 978-966-96146-5-0
  • Природнича музейна термінологія: Словник-довідник / [авт.-уклад. Климишин О. С.] — Л., 2003. — 244 с.
  • Реставрація творів з металу: Підруч. для студентів вищ. худож. навч. закл. / Мінжулін О. — К. : Спалах, 1998. — 232 с.: іл.
  • Свєнціцький І. Музеї і книгозбірні сучасної України / Іларіон Свєнціцький. — Л. : Діло, 1927. — 14 с.
  • Свєнціцький І. Про музеї і музейництво. Нариси і замітки / Іларіон Свєнціцький. — Л. : Діло, 1920. — 80 с.
  • 110 раритетів Львівського історичного музею / Львівський історичний музей ; авт.-текст. Б. М. Чайковський [та ін.] ; світлини І. Садовий, О. Косянчук. — Л. : Афіша, 2003. — 240 с.: іл. — ISBN 966-8013-84-0
  • Українська музейна енциклопедія (УМЕ): [Зб. наук.-метод. матеріалів]. — К., 2006. — 155 с.[1]
  • Українське пам'яткознавство: історія, теорія, сучасність. — К., 1995.
  • Федорченко В. К, Костюкова О. М., Дьорова Т. А та ін. Історія екскурсійної справи в Україні: Навч. посіб. — К. : Кондор, 2004.
  • Шевченко Віталій Володимирович, Ломачинська Ірина Миколаївна. Музеєзнавство: навч. посіб. для дистанц. навч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». Інститут дистанційного навчання. — К. : Університет «Україна», 2007. — 288 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Про проект на сайті «Мислене дерево»
Автономної республіки
Областей
Міст республіканського значення
Україна Україна в темах
Географія
Устрій
Історія
Символи
Державний лад
Оборона
Безпека
Економіка
Транспорт
і зв'язок
Соціум
Знання
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перелік_українських_музеїв&oldid=42216719