Муженко Віктор Миколайович — Вікіпедія

Віктор Миколайович Муженко
Народження	10 жовтня 1961(1961-10-10) (62 роки) Виступовичі, Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Освіта	Ленінградське вище загальновійськове командне училище[ru] (1983) Національна академія оборони України (2005)
Партія	Партія регіонів (2010—2014)
Звання	Генерал армії України
Командування	Начальник Генерального штабу ЗСУ — Головнокомандувач Збройних сил України (2014—2019)
Війни / битви	Українська миротворча місія в Іраку Війна на сході України
Нагороди
Муженко Віктор Миколайович у Вікісховищі

Віктор Миколайович Муженко (нар. 10 жовтня 1961(19611010), село Виступовичі, Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР) — український військовик, генерал армії України. Кандидат військових наук. Начальник Генерального штабу ЗСУ — Головнокомандувач Збройних сил України (3 липня 2014 — 21 травня 2019)^[1]. Член РНБО (2014—2019)^[2][3].

Перший заступник керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (з 20 травня 2014)^[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчання[ред. | ред. код]

У 1983 році закінчив Ленінградське вище загальновійськове командне училище^[ru].

Кар'єра (1983―2014)[ред. | ред. код]

У 1983–1992 проходив військову службу у Закавказькому військовому окрузі та групі радянських військ у Німеччині на посадах командира мотострілецького взводу (1983), роти (1984), батальйону (1986).

З 1992 року був офіцером, старшим офіцером (1993) відділу бойової підготовки танкової армії Прикарпатського військового округу.

У 1996 році, після закінчення військової академії Збройних сил України, був направлений на посаду начальника штабу — заступника командира полку танкової армії Прикарпатського військового округу.

З 1997 року проходив службу на посадах командира танкового полку, командира механізованого полку, начальника штабу — першого заступника командира танкової дивізії Північного оперативного командування в Збройних силах України.

З жовтня 2003 по квітень 2004 року виконував миротворчу місію в Республіці Ірак на посаді начальника штабу — першого заступника командира 5-ї окремої механізованої бригади.

У 2005 році закінчив оперативно-стратегічний факультет Національної академії оборони України.

Після закінчення Академії у листопаді 2005 році призначений на посаду начальника штабу — першого заступника командира 8 армійського корпусу.

21 серпня 2007 року присвоєно військове звання генерал-майора.

Наказом Міністра оборони України № 332 від 23 квітня 2010 року генерал-майор Муженко Віктор Миколайович призначений на посаду командира 8-го ордена армійського корпусу.

24 серпня 2012 року присвоєно військове звання генерал-лейтенанта^[5].

Депутат Житомирської обласної ради від Партії регіонів^[6] (вийшов з неї у лютому 2014)^[7].

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 10 травня 2012 року № 358 призначений на посаду заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

У травні 2014 року указом виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова призначений першим заступником керівника Антитерористичного центру при СБУ.

13 червня Юрій Луценко повідомив, що у бою 12 червня під Сніжним Віктор Муженко геройськи проявив себе, особисто очоливши атаку. За його словами, це додало впевненості військам, а супротивник зазнав втрат.^[8]

3 липня 2014 року призначений Начальником Генерального штабу — Головнокомандувачем Збройних Сил України, змінивши на посаді Михайла Куцина^[9][10]. На думку Юрія Бутусова, з 20 травня 2014, коли Муженко був призначений заступником керівника Антитерористичного центру при СБУ і до призначення Начальником Генштабу, Муженко був фактичним керівником АТО^[11].

29 липня Юрій Бутусов написав, що Муженко особисто повів на прорив ударне угруповання військ у Секторі Д.^[12]

23 серпня 2014 року присвоєно військове звання генерал-полковника^[13][14].

12 вересня 2014 року був позбавлений статусу командувача Антитерористичною операцією у зв'язку з подіями навколо Іловайська. Обов'язки командувача військами АТО були передані першому заступнику начальника Генштабу Геннадію Воробйову^[15].

14 жовтня 2015 року присвоєно військове звання генерала армії України^[16][17].

Звільнення з Генштабу[ред. | ред. код]

21 травня 2019 року був звільнений з посади Начальника Генерального штабу ЗСУ указом Володимира Зеленського^[18]. Його наступником став генерал-лейтенант Руслан Хомчак^[19].

2 вересня 2019 року Президент України Володимир Зеленський указом №645/2019 звільнив Віктора Муженка з військової служби у зв'язку з проведенням організаційних заходів з правом носіння військової форми одягу.^[20][21]

Подальша кар'єра[ред. | ред. код]

В інтерв'ю виданням Факти та коментарі та BBC News, які вийшли друком на початку березня та травня 2021 року відповідно Віктор Муженко зазначав, що на той момент він працював в Центрі воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони та науково-дослідному інституті ЗСУ.^[22][23]

З 24 лютого по другу половину квітня 2022 року працював на пункті управління Генштабу^[24]. 24 лютого 2022 року головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний оприлюднив фото, де він разом з Віктором Муженком працює над картами в Генштабі.^[25]

За інформацією видавництва Факти та коментарі, станом на 15 березня 2023 року - провідний науковий співробітник науково-дослідного інституту ЗСУ.^[24]

Цитати[ред. | ред. код]

• 29 січня 2015 року, під час запеклих боїв та втрат в районі м. Дебальцеве, Віктор Муженко заявив:^[26][27]

На сьогоднішній день ми маємо тільки факти участі окремих військовослужбовців Збройних сил РФ, громадян РФ в складі незаконних збройних формувань у бойових діях. Бойових дій з підрозділами регулярної російської армії на сьогоднішній день ми теж не ведемо. У нас достатньо сил та засобів для того, щоб нанести остаточне навіть ураження незаконним збройним формуванням.

— Віктор Муженко, 29 січня 2015.

• 17 квітня 2015 року Віктор Муженко зробив заяву, що станом на січень ще не було задокументованих доказів прямих зіткнень з військовими частинами Росії, проте у лютому регулярні підрозділи Збройних сил РФ брали безпосередню участь у боях під Дебальцевим, Чорнухиним та Логвиновим:^{[28][29][30][31]}

Зараз я вже можу говорити про те, що в цих боях українська армія завдала важких втрат саме російській армії, і зірвала її агресивні плани подальшого наступу.

— Віктор Муженко, 17 квітня 2015.

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, має сина та доньку.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

• Орден Богдана Хмельницького III ст. (4 липня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[32][33]
• Орден Данила Галицького (27 травня 2004) — за мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов'язку, вагомий внесок у підтримання миру і стабільності у різних регіонах світу^[34]
• Медаль «За бездоганну службу» III ст. (14 вересня 2001) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, високий професіоналізм та з нагоди 60-річчя від дня створення 30 гвардійської танкової дивізії 8 армійського корпусу Північного оперативного командування^[35]
• Медаль «Захиснику Вітчизни»
• Відзнаки Міністерства оборони України — «Ветеран військової служби», медалі «10 років Збройним Силам України», «15 років Збройним Силам України», пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець».

Оцінки та критика[ред. | ред. код]

Окремі журналісти та політики звинувачували Муженка у невдачах українського війська на початковому етапі російсько-української війни.^[36][37].

В інтерв'ю виданню Факти та коментарі 18 квітня 2021 року Філіп Брідлав відзначив внесок Віктора Муженка у реформування ЗСУ: "Безумовно, я згоден з тим, що українська армія зразка 2021 року разюче відрізняється від того, що я бачив навесні 2014-го (я тоді неодноразово бував в Україні). Вважаю, що в цьому найбільша заслуга командування ЗСУ, в тому числі і мого друга генерала Віктора Муженка."^[38]

24 лютого 2022 року головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний подякував екс-голові Генштабу Віктору Муженку за участь в обороні України: "Вдячний за підтримку і безцінний досвід своєму попереднику генералу Армії Віктор Муженко"^[25]

Кримінальне переслідування в Росії[ред. | ред. код]

10 вересня 2015 року Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу стосовно начальника Генерального штабу Збройних сил України Віктора Муженка за підозрою в застосуванні заборонених засобів і методів ведення війни і геноциді (ч.1 ст.356, ст.357 Кримінального кодексу РФ). Згідно з повідомленням прес-служби комітету, в період з 31 травня по 1 вересня 2014 невстановлені особи з числа військовослужбовців Збройних сил України та Національної гвардії України, виконуючи накази Муженка, здійснили прицільні артилерійські обстріли з важких видів озброєння (калібру не менше 122 мм) об'єктів цивільної інфраструктури, які не є військовими цілями в населених пунктах самопроголошеної «Донецької народної республіки». Слідчий комітет Росії стверджує, що в результаті артилерійських обстрілів загинуло 45 осіб, отримали поранення більше 160 осіб, зруйновано або частково знищено не менше 163 об'єктів, у тому числі житлові будинки, будівля суду і підстанція шахти^[39].

Див. також[ред. | ред. код]

• Генеральний штаб Збройних сил України

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Муженко Віктор Миколайович

• Муженко Віктор Миколайович // Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні»
• Біографія на сайті Міністерства оборони України
• Рупор Житомира
• В атаку під Сніжним українських бійців повів генерал Муженко
• Діяльність українських військових в Афганістані отримала високу оцінку — генерал-майор Віктор Муженко // 06.04.2012
• У Косово генерал-майор Віктор Муженко зустрівся з командуванням багатонаціональної бойової групи «Схід» // 25.04.2012
• Экс-командир 8 армейского корпуса Муженко имеет служебную квартиру в Житомире и получит еще одну — в Киеве (рос.)

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

• Олександр Баюш, Генерал-лейтенант Муженко: «Військова служба це моє життя, це моя професія…» // УНІАН, 3 серпня 2014
• Анастасія Береза, Начальник Генштаба: Активная фаза АТО будет завершена в недалеком будущем // Nv.ua, 4 серпня 2014
• Оксана Коваленко, Віктор Муженко: Росіяни в Іловайську розстріляли і своїх військових разом з нашими // Українська правда, 21 серпня 2015
• Александр Шульман, В Украину зашло подразделение ВС РФ, которое имеет на технике ромб и цифры 29, — Виктор Муженко // focus.ua, 7 грудня 2015
• Михайло Дмитрук, Віктор Муженко, начальник Генерального штабу ЗС України. Наша армія — вона справжня, не бутафорська // Укрінформ, 5 грудня 2016
• Олександр Клименко, Віктор МУЖЕНКО: «Чи можемо ми визволити Донбас? Можемо…» // Голос України, 6 грудня 2016
• Валерия Кондратова, Российские учения Запад-2017 носят наступательный характер(рос.) // Ліга.нет, 2017
• Валентин Торба, Армія. Війна. Екзамен // День, 9 березня 2017
• Ярослав Довгопол, Віктор Муженко, начальник Генштабу — Головнокомандувач ЗСУ. Перелік летальної зброї зі США погоджено — чекаємо політичного рішення // Укрінформ, 23 жовтня 2017
• Ірина Штогрін, «Ми повинні бути готовими до широкомасштабної агресії Росії» — Віктор Муженко // Радіо Свобода, 23 лютого 2018
• Дмитро Шкурко, Віктор Муженко, генерал армії, начальник Генерального штабу ЗСУ. При загостренні ситуації бойові частини готові поповнити 100 тисяч резервістів // Укрінформ, 24 квітня 2018
• Оксана Тороп, В'ячеслав Шрамович, Муженко: ми готуємося до відбиття повномасштабної агресії // BBC News Україна, 16 серпня 2018
• Ольга Бесперстова, Виктор Муженко: «Можно разгромить любую армию, но покорить народ нельзя»(рос.) // Факты, 19 квітня 2019
• У Генштабі розроблено плани звільнення Донбасу на різні випадки ескалації, — Віктор Муженко // UATV, 13 червня 2019
• Віталій Червоненко, Муженко про Зеленського: для нього загроза від РФ відходить на другий план // BBC News Україна, 15 червня 2019
• Ірина Штогрін, Генерал Муженко про вихід із Іловайська, останні дні оборони Донецького аеропорту і теперішні загрози для України // Радіо Свобода, 23 серпня 2019
• Антон Голобородько, Про трагедію під Іловайськом, підступність Росії та перші успішні операції: інтерв'ю Муженка // 24 Канал, 14 жовтня 2019
• Ольга Бесперстова, Виктор Муженко: «Никто не представляет до конца, как все было в 2014 году»(рос.) // Факты, 2 березня 2021
• Ольга Бесперстова, Виктор Муженко: «Российские военные на учениях отработали взятие под контроль Украины»(рос.) // Факты, 4 березня 2021

Відео:

• Віктор Муженко (начальник генштабу) — інтерв'ю // 5 канал, 15 жовтня 2016

п о р Начальники Генерального Штабу ЗСУ Георгій Живиця (в. о.) (1991—1992) Василь Собков (1992) Іван Біжан (в. о.) (1992—1993) Анатолій Лопата (1993—1996) Олександр Затинайко (1996—1998) Володимир Шкідченко (1998—2001) Микола Пальчук (в. о.) (2001) Петро Шуляк (2001—2002) Олександр Затинайко (2002—2004) Сергій Кириченко (2004—2009) Іван Свида (2009—2010) Григорій Педченко (2010—2012) Володимир Замана (2012—2014) Юрій Ільїн (2014) Михайло Куцин (2014) Віктор Муженко (2014—2019) Руслан Хомчак (2019—2020) Сергій Корнійчук (2020—2021) Сергій Шаптала (2021—2024) Анатолій Баргилевич (з 2024) Перелік

Словники та енциклопедії Prabook Нормативний контроль Freebase: /m/0113gv_y · LCCN: nb2018002492 · VIAF: 5955151837993820520007 · WorldCat: lccn-nb2018002492