French
DeutschМохуватка клубчаста — Вікіпедія
| Мохуватка клубчаста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Схема будови мохуватки клубчастої. | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Plumatella fungosa (Pallas, 1768)[1] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| див. розд. Таксономія | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Мохува́тка клубча́ста (Plumatella fungosa) — вид мохуваток з родини Плюмателід.
Таксономія[ред. | ред. код]
Вид описаний у праці Pallas, P. S. 1768. Descriptio Tvbvlariae fvngosae prope wolodimervm mense ivlio 1768 observatae. — Novi Commentarii Academiae Scientiarum Imperialis Petropolitanae 12: 565–572, Tab. XIV [= 14].[2]
Синоніми[3]:
- Tubularia fungosa Pallas, 1768[1]
- Alcyonella flabellum Van Beneden 1848
- Alcyonella fluviatile Bruguière, 1789
- Alcyonella fungosa (Pallas, 1768)
- Plumatella polymorpha var. fungosa (Pallas, 1768)
- Plumatella repens var. fungosa (Pallas, 1768)
Поширення та чисельність[ред. | ред. код]
Ареал охоплює Європу, Західний Сибір, Далекий Схід, Близький Схід, Північну Америку.
В Україні зустрічаються окремі колонії та поодинокі статобласти в пробах планктону в річці Самара та Дніпровському каскаді (басейн Дніпра), у дельті Дунаю та басейні Сіверського Дінця.
Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]
Мохуватки клубчасті утворюють колонії у вигляді губчастих бурих грудок. Деякі частини колонії прозорі. Окремі зооїди щільно приєднані один до одного і зовні виглядають, як стільники. Довжина особини — 1-4 мм. Розміри колонії — до 1 метра в довжину й до 20 см у діаметрі. Вага колонії — до 1 кг.
Тіло окремої особини поділяється на два відділи — передній (поліпід) і задній (цистид). Поліпід несе до 70 щупалець, які утворюють корону (лофофор) у формі підкови. Цістід вкритий потовщеною кутикулою, утвореною зовнішнім епітелієм тіла, і має вигляд чашечки. Поліпід при подразненні втягується всередину цистиду.
Всередині колонії утворюються статобласти — внутрішні бруньки. Статобласт широкоовальний, видовжений, по обидва боки має кільце з повітрям. На одного зооїда в колонії приходиться кілька статобластів. Статобласти мохуватки клубчастої та мохуватки повзучої схожі між собою.
Особливості біології[ред. | ред. код]
Мохуватка клубчаста — прісноводний сидячий вид. Місцем перебування є ставки. Часто трапляється разом зі ставковою бодягою. Колонії зустрічаються на глибині до 5 метрів як на природних, так і штучних субстратах — обростають палі, очерет, водогінні труби та інші підводні предмети.
Харчується мохуватка за допомогою щупалець, які створюють рух води в напрямку до рота тварини. При цьому з води фільтруються різні мікроорганізми та рештки органічних речовин (детрит). Мохуватка клубчаста — біофільтратор, відіграє велику роль у самоочищенні водойм. Вид найбільш поширений у альфа- та бета-мезосапробній зоні водойм.
Розмноження мохуватки клубчастої може відбуватися безстатевим способом — брунькуванням. При сприятливих умовах особина відокремлюється від колонії й брунькуванням започатковує нову колонію. Також мохуватки можуть розмножуватись статобластами. Восени при настанні несприятливих умов батьківський організм відмирає, і статобласти випадають з його тіла. Завдяки повітряним камерам статобласти плавають у воді, переносячи холод і висихання. Навесні в статобласті розвивається зародок, що перетворюється на мохуватку.
Статеве розмноження відбувається впродовж короткого сезону. Мохуватки — гермафродити. Після запліднення в батьківських особинах формуються личинки, які являють собою мікроскопічні овальні тіла без будь-яких виростів. Після відокремлення від батьківської особини личинка кілька годин плаває, ніж осяде на субстрат. В окремій личинці закладені зразу дві первинні особини. При закріпленні на субстраті обидві особини починають розвиватись, утворюючи характерні дволопатеві колонії.
У великій кількості мохуватки клубчасті можуть з'являтись у першій половині літа.
Заходи охорони[ред. | ред. код]
Причинами зміни чисельності виду є погіршення стану біотопів унаслідок господарської та гідротехнічної діяльності, евтрофікації водойм.
Вид занесений до Червоної книги Харківської області зі статусом «вразливий».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Plumatella fungosa (Pallas, 1768). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/.
- ↑ fungosa Pallas, 1768 described in Tubularia. AnimalBase SUB Göttingen.
- ↑ Plumatella fungosa (Pallas 1768). BioLib. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Червона книга Харківської області. Тваринний світ / за ред. Г. О. Шандикова, Т. А. Атемасової ; гол. ред. В. А. Токарський — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. — 472 с.
- WoRMS. Plumatella fungosa (Pallas, 1768). World Register of Marine Species.
- Plumatella fungosa (Pallas, 1768). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/.
- Мшанка клубчатая Plumatella fungosa. http://www.ecosystema.ru/. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фауна України. В 40-a т. Т. 24. Вип. 1. Мохуватки [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Брайко В. Д. — К.:Наукова думка, 1983. — 120с.
- Bibliography for Plumatella fungosa. BHL Biodiversity Heritage Library.
- Novi commentarii Academiae Scientiarum Imperialis Petropolitanae. t.12:565. BHL Biodiversity Heritage Library. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 14 серпня 2015.
- Plumatella fungosa (Pallas 1768). http://www.bryozoans.nl. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2015.