Литовсько-московська війна (1534—1537) — Вікіпедія

Дата:	1534 - 1537
Місце:	Смоленщина, Стародубщина
Результат:	Перемир'я, на 5 років; Гомель до Литви, Себеж — до Москви

Литвсько-московська війна 1534-1537
	Литовсько-московські війни
	Звільнення Стародуба (М. Бельський, «Хроніка цілого світу», 1564); Звільнення Стародуба (М. Бельський, «Хроніка цілого світу», 1564)
Дата:	1534 - 1537
Місце:	Смоленщина, Стародубщина
Результат:	Перемир'я, на 5 років; Гомель до Литви, Себеж — до Москви
Сторони
Московія Крим; Молдавія;	Литва Польща;
Командувачі
Василій III Петру IV; Сахіб I; Д. Оболенський; Ф. Оболенський; Ф. Мезецький;	Сигізмунд I О. Вишневецький; І. Вишневецький; А. Немирович; О. Дашкевич; Ю. Радзивілл; Я. Тарновський; І. Глібович;
Військові сили
* холопи пляшкопосадочниє;	* шляхта козаки;
Втрати
Втрата Гомеля	Втрата Себежа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Литовсько-московські війни.

Литовсько-московська війна 1534—1537 років — війна між Великим князівством Литовським і Великим князівством Московським на литовському пограниччі, в районі Смоленщини і Стародубщини. 1535 року литовські війська звільнили Стародуб і Гомель. Закінчилася перемир'ям, на 5 років і взаємними територіальними поступками: до Литви перехойшов Гомель з волостю, а до Московії — Себеж.

Назва[ред. | ред. код]

Литовсько-московська війна (пол. wojna litewsko-moskiewska) — назва в українській, білоруській, литовській, польській історіографії.
Московсько-литовська війна (рос. русско-литовская война) — назва в московитській історіографії.
Стародубська війна — альтернативна назва^[1]^[2].

Причини[ред. | ред. код]

Незадоволення Великого князівства Литовського і Великого князівства Московського результатами попередньої війни обумовило черговий збройний конфлікт між ними^[1].

Фактично воєнні дії між державами після попередньої війни не припинялися. Проте тривалий час центральні уряди були неготові до нового масштабного протистояння й кілька разів підписували перемирні угоди:

25 грудня 1522 — на п'ять років;
25 грудня 1526 — на шість років;
24 березня 1532 — на рік^[1].

Війна[ред. | ред. код]

Водночас від початку 1530-х великий князь московський Василій III Іванович став зосереджувати війська на Смоленщині і Сіверщині. З Кримським ханатом і Молдавським князівством було укладено наступальний протилитовський (і протипольський) союз, і кримське військо вторглося на Київщину й обложило Черкаси. Проте смерть Василія III Івановича на початку грудня 1533 р. і усобиці при московському дворі змінили політичну ситуацію. Сподіваючись на ослаблення московської влади, литовські можновладці 15 лютого 1534 на віленському сеймі вирішили розпочати військовий наступ на Московію^[1].

Воєнні дії вели як власні війська воюючих сторін, так і кримські чамбули. Найбільшими військовими акціями були:

напади в серпні і вересні 1534 року литовських загонів князя О. Вишневецького, А. Немировича і О. Дашковича на Смоленщину і Сіверщину^[1];

рейд взимку 1534—35 років московського війська на чолі з князем І. Овчиною-Телепневим-Оболенським у центральні райони ВКЛ, будівництво московинами на литовській території фортеці Іван-город-на-Себежі і успішна її оборона від литовського війська А. Немировича 1536 року^[1];

захоплення в липні—серпні 1536 року литовцями Гомеля, Почепа, Радогощі (нині село; обидва Брянської обл., РФ) і Стародуба, що стало фіналом війни^[1].

Результат[ред. | ред. код]

25 грудня 1536 р. в Москві розпочалися мирні переговори, які закінчилися підписанням 18 лютого 1537 р. 5-річного перемир'я (набуло сили 25 березня 1537). За умовами угоди за Великим князівством Московським залишався Себеж, а до ВКЛ переходив Гомель^[1].

Договір було ратифіковано королем польським і великим князем литовським Сигізмундом І Старим 27 червня 1537 року в місті Краків^[1].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Черкас. Литовсько-московська війна 1534—1537 // ЕІУ, 2009, Т. 6, С. 186.
↑ Кром 1999.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Монографії. Статті[ред. | ред. код]

Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. К., 1998.
Черкас Б. Україна в політичних відносинах Великого князівства Литовського з Кримським ханатом (1515—1540). Київ, 2006.
Черкас Б. Україна під час Стародубської війни 1534-1537 років // Україна в Центрально-Східній Європі. Київ, 2006, Вип. 6, С. 214-226. [1]
Брехуненко В. Експансія Московської держави на українські землі у XV—XVI ст.: Стародубська війна 1534—1537 рр. // «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ—ХХІ ст. Київ, 2016, С. 44—48.
Кром М.М. Стародубская война (1534–1537 гг.) // Очерки феодальной России, вып. 3. М., 1999.

Довідники[ред. | ред. код]

Черкас Б. В. Литовсько-московська війна 1534—1537 [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 186. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Литовсько-московська війна (1534—1537)

[ЕІУ-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Черкас. Литовсько-московська війна 1534—1537 // ЕІУ, 2009, Т. 6, С. 186.

[2] Кром 1999.

[1]

[2]