Салтівський район — Вікіпедія

Салтівський район
Основні дані
Країна:	Україна
Місто:	Харків
Утворений:	1937
Колишні назви:	Сталінський район (2 вересня 1937 — 14 вересня 1961); Московський район (14 вересня 1961 — 11 травня 2022)
Населення:	302 600
Площа:	22,7 км²
Густота населення:	13 330 осіб/км²
Географічні координати:	50°00′13″ пн. ш. 36°20′01″ сх. д. / 50.00377000002777805° пн. ш. 36.333680000027776202° сх. д.Координати: 50°00′13″ пн. ш. 36°20′01″ сх. д. / 50.00377000002777805° пн. ш. 36.333680000027776202° сх. д.
Районна влада
Адреса адміністрації:	61050, м. Харків, вул. Юр'ївська, 13
Вебсторінка:	mrik.kharkov.ua
Голова районної ради:	Коновалов Леонід Станіславович
Мапа
	Салтівський район у Вікісховищі

Салтівський район (1937—1961 — Сталінський, 1961—2022 — Московський) — адміністративний район у східній частині міста Харкова. Утворений 2 вересня 1937 року. Найбільший за населенням адміністративний район міста Харкова. З 11 травня 2022 року район має сучасну назву.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Площа зеленої зони — 462 га. Площа доріг району — 1581 тис. м².

Салтівський район розміщується від центра міста на північний схід та межує на північному заході з Київським, на південному заході — із Основ'янським, на півдні — з Слобідським і Немишлянським районами, на сході та північному сході — з Харківським районом області.

Історія[ред. | ред. код]

Салтівський район міста Харкова створений 2 вересня 1937 року^[1] (до 14 вересня 1961 року Сталінський район). З 14 вересня 1961 по 11 травня 2022 називався Московським районом, названий так на честь столиці СРСР та згодом Росії — Москви.

11 травня 2022 року на позачерговій сесії Харківської міської ради Московський район перейменовано на Салтівський^[2].

Герб[ред. | ред. код]

Поле англійського (чотирикутного з гострою основою) щита увігнуто пересічене й унизу розсічене; у верхньому зеленому полі герб Харкова: кадуцей (золотий жезл зі срібними крилами, обвитий срібними зміями) і ріг достатку, наповнений плодами і квітами, навхрест; у другому лазуровому полі — будівлі, що зображають архітектурний ансамбль району, в третьому помаранчевому полі — шестерня, всередині якої знак атома.

Промисловість і торгівля[ред. | ред. код]

У районі працюють 33 промислових підприємства, серед них відомі далеко за межами України — АТ «Автрамат», ЗАТ «Хлібозавод «Салтівський», АТ «ХЕЛЗ», ТОВ «Промелектро».

Освіта та наука[ред. | ред. код]

У Салтівському районі діють 8 НДІ, серед яких провідні у своїх галузях — Науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут технології електромашинобудування, Науково-дослідний інститут лазерних технологій, Науково-дослідний інститут неврології, психіатрії та наркології, Науково-дослідний інститут охорони здоров'я дітей і підлітків.

Система освіти в районі представлена всіма видами навчальних закладів.

Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління» ХНУ імені В.Н. Каразіна;
Український державний університет залізничного транспорту;
7 професійно-технічних навчальних закладів та навчально-виробничий центр профтехосвіти № 2, у яких навчаються близько 7 тис. підлітків.

У районі діють 37 загальноосвітніх шкіл, у яких навчається близько 25 тис. дітей, у тому числі близько 600 дітей — у приватних школах, працює понад 2500 педагогів. У школах створені 11 музеїв військово-патріотичного виховання й історико-краєзнавчого напрямку.

Дошкільних навчальних установ у районі 32, із них 27 — загального розвитку, 3 — комбінованого типу, 1 — санаторного типу, 1 — спеціалізованого типу, у них виховується понад 6 тис. дітей.

Культура та туризм[ред. | ред. код]

У районі діє 23 установи культури, у тому числі

підлітковий клуб «Ровесник» (з філією «Зміна» та ОСП),
дитяча художня школа № 2 імені Левченка,
дитяча музична школа № 15 імені Моцарта з однією філією,
дитяча школа мистецтв № 3 з двома філіями,
центральна бібліотечна мережа, що об'єднує 13 масових бібліотек, книжковий фонд яких становить понад 100 тис. екземплярів,
Палац культури НПП «ХЕМЗ».

На території району розташовані: міський музей ім. К. І. Шульженко; працює Харківська обласна пожежно-технічна виставка, єдиний в Україні районний музей-діорама «Афганістан — як це було», експозиція історії Салтівського району.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У 9 лікувально-профілактичних установах району надається медична допомога близько 370 тис. жителів Салтівського, Немишлянського, Слобідського та Київського районів міста Харкова.

Спорт та позашкільна діяльність[ред. | ред. код]

У районі діють 2 спортивні школи (ДЮСШ № 4, 13), клуб юних моряків, центр позашкільної освіти «Мрія», у яких займаються близько 5,5 тис. дітей.

За місцем проживання працюють близько 10 клубів, які відвідують близько 2 тис. підлітків.

На території району розташований Харківський (міський) палац дитячої та юнацької творчості, де організовані різноманітні спортивні секції, гуртки, творчі колективи, в яких займаються понад 5 тис. дітей.

Житлове господарство[ред. | ред. код]

У районі експлуатуються 5966 будинків, загальною площею 5,4 млн м². Довжина мереж зовнішнього вуличного освітлення понад 300 км.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Постанова Президії ЦВК УРСР № 178 від 2 вересня 1937 р. «Про утворення міських районних рад у містах Харкові, Сталіно та Ворошиловграді»
↑ У Харкові перейменували Московський район і три вулиці. Укрінформ. 11 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Московський район^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Московський район м. Харкова: Становлення, розвиток, сьогодення [Архівовано 9 листопада 2007 у Wayback Machine.]: Довідник / Ю. Я. Кроль, О. Ф. Амеріна, Є. П. Бабенков та ін. — Х.: Регіон-інформ, 1997. — 116 с.

Це незавершена стаття про Харків.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Постанова Президії ЦВК УРСР № 178 від 2 вересня 1937 р. «Про утворення міських районних рад у містах Харкові, Сталіно та Ворошиловграді»

[2] У Харкові перейменували Московський район і три вулиці. Укрінформ. 11 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.

[1]

[2]