French
DeutschМоре Альборан — Вікіпедія
 Рельєф дна моря Альборан | |
| 36° пн. ш. 3° зх. д. / 36° пн. ш. 3° зх. д. | |
| Довжина | 400 км |
|---|---|
| Ширина | 200 км |
| Площа | 53 000 км² |
| Найбільша глибина | 2 407 м |
| Середня глибина | 1 000—1 500 м |
 | |
 Море Альборан у Вікісховищі | |
Море Альбора́н[1] (ісп. Mar de Alborán) — напівзамкнене море в південно-західній частині Середземного моря. Знаходиться безпосередньо перед Гібралтарською протокою, завдовжки близько 400 км, завширшки 200 км, характерна глибинами від 1000—1500 м, максимум до 2 407 м у найсхіднішій частині. Площа 53 тисячі км². Температура води на поверхні взимку близько 15°C, влітку близько 24 °C. Солоність до 36,75 ‰[2]. Припливи подобові, до 0,8 м.
Назва[ред. | ред. код]
Море названо за назвою острова Альборан (0,07 км²), що знаходиться в цьому морі; його назва від ісп. albor — білизна, світанок, початок, можливо в його в першому значенні, як колір. Але якщо припустити, що первинним була назва моря, то воно може бути поясненням як значення початку Середземного моря. Також: Альборанове море, Ібері́йське мо́ре (лат. Mare Ibericum).
Морфологія[ред. | ред. код]
Морфологія дна складна, виділяється декілька внутрішніх впадин і підводних хребтів. Найбільший хребет Альборан простягається з північного сходу на південний захід і виходить вище рівня моря у вигляді невеличкого вулканічного острова Альборан, розташованого в центрі басейну. Хребет розмежовує басейн на три суббасейни: західний, південний та східний Альборан.
Межі[ред. | ред. код]
Міжнародна гідрографічна організація так визначає межі моря Альборан:[3]:
- На заході: східна межа Гібралтарської протоки [лінія від мису Європа (Гібралтар) до півострова Альміна (Сеута).(35°54′ пн. ш. 5°18′ зх. д. / 35.900° пн. ш. 5.300° зх. д.)]
- На сході: лінія що з'єднує мис Гата Андалусія, Європа з мисом мис Фегало, Алжир, Африка (35°36′ пн. ш. 1°12′ зх. д. / 35.600° пн. ш. 1.200° зх. д.).
Клімат[ред. | ред. код]
Акваторія моря лежить в середземноморській області північного субтропічного кліматичного поясу[4]. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку жарко, ясна і тиха погода; взимку відносно тепло, похмура вітряна погода і дощить[5].
Біологія[ред. | ред. код]
Акваторія моря утворює окремий морський екорегіон моря Альборан бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції[6]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до середземноморської провінції, перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Середземне море [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Limits of Oceans and Seas, 3rd edition (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2010. Процитовано 6 лютого 2010.
- ↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- ↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- ↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Література[ред. | ред. код]
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
