Монстр — Вікіпедія

Міфічні монстри на ілюстрації XIX ст. (Зліва на право, зверху до низу) грифон, гарпія, фавн, Тифон, келпі, морська діва

Мо́нстр (англ. monster, фр. monstre) або чудо́висько, потво́ра — збірна назва вигаданих істот, які вирізняються жахливим, потворним або гротескним виглядом і фігурують у міфах, фольклорі, релігії та фантастиці.

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово «монстр» походить від латинського «monstrum» — божественний знак, дещо незвичайного вигляду, те, що викликає страх або трепет. В свою чергу воно утворене від «monere» — нагадувати, попереджати, радити. «Monstrum» змінилося в давній французькій мові на «monstre», «mostre» у значенні потворної, страшної істоти, звідки увійшло до англійської як «monster». З XIV століття відоме вживання слова «monster» на позначення фантастичних, міфічних, фольклорних істот, які поєднують у собі риси різних тварин чи тварин і людини. В XVI столітті відомий початок вживання цього слова у значенні істоти незвичайно великого розміру[1]. В англійській мові незвичайні, страшні, фантастичні істоти також об'єднуються поняттям «beast» — дослівно — звір, тварюка, від латинського «bestia» — звір, дика тварина[2].

Українське «чудовисько» виникло від праслов'янського «*čū́do» — чудо, чари[3][4]. «Потвора» відсилає до «творити», «перетворювати», в чому вбачається вказівка на перехід з видимого в невидимий світ, що змінює вигляд і сили істоти[5].

Символіка образу[ред. | ред. код]

Зазвичай чудовиська зображаються неоднорідними істотами, що поєднують в собі частини різних створінь. Чудовисько в різних стародавніх культурах було поширеним символом хаосу, що загрожує порядку та добробуту. Його різнорідність виражає непередбачуваність, порушення правил і законів, а тому небезпечність[6]. Образи чудовиськ бувають результатом зооморфізму та антропоморфізму — зображення істот, рідше речей, наділеними якостями тварин чи людей, що виражається в наявності у них відповідних рис зовнішності, частин тіла[7].

Боротьба героя з чудовиськом є одним з основних сюжетів міфології та культури взагалі. Боротьба з чудовиськом зображає загрозу звичайному, «нормальному» світові порядку чогось чужого і ворожого, чому протистоїть герой, впорядковуючи хаос[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. monster | Origin and meaning of monster by Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com (англ.). Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018. 
  2. beast | Origin and meaning of beast by Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com (англ.). Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018. 
  3. Фасмер, М. (2004). Этимологический словарь русского языка: В 4-х т.: Пер. с нем. = Russisches etymologisches Wörterbuch / Перевод и дополнения О. Н. Трубачёва. — 4-е изд., стереотип. Т. 4. Москва: Астрель. с. 377–378. 
  4. Лесков, Н.С. (1989). Собрание сочинений: В 11 т. Т. VII. Москва: Правда. с. 152. 
  5. Иваненко, А. В (2009). Славянские древности. Демонология. I (потвора, потороча, потерча, потрать). Этнолингвистика. Ономастика. Этимология : материалы международной научной конференции. Екатеринбург: Институт русского языка им. В. В. Виноградова. с. 97–98. 
  6. Словарь библейских образов. Перевод: Скороходов Б. A., Рыбакова О. A. Под общей редакцией Лиланда Райкена, Джеймса Уилхойта, Тремпера Лонгмана III. Санкт-Петербург. 2005. с. 1315–1320. 
  7. Gosden, Christopher; Crawford, Sally; Ulmschneider, Katharina (29 серпня 2014). Celtic Art in Europe: Making Connections (англ.). Oxbow Books. с. 52–53, 202. ISBN 9781782976554. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019. 
  8. Booker, C. (2005). The Seven Basic Plots: Why We Tell Stories. London: Christopher — Continuum International Publishing Group. 

Посилання[ред. | ред. код]