Монровія — Вікіпедія

Монровія
англ. Monrovia
Прапор
прапор
Основні дані
6°18′38″ пн. ш. 10°48′17″ зх. д. / 6.31055555558337744° пн. ш. 10.80472222224977941° зх. д. / 6.31055555558337744; -10.80472222224977941Координати: 6°18′38″ пн. ш. 10°48′17″ зх. д. / 6.31055555558337744° пн. ш. 10.80472222224977941° зх. д. / 6.31055555558337744; -10.80472222224977941
Країна Ліберія
Адмінодиниця Greater Monrovia Districtd
Столиця для Ліберія і Greater Monrovia Districtd
Засновано 25 квітня 1822
Площа 194,25 км²
Населення 1 021 762 осіб (2008)
Водойма Месурадоd, Атлантичний океан
Назва мешканців англ. Monrovian, фр. monrovien, фр. monrovienne, есп. Monroviano, фр. Monrovienne[1] і фр. Monrovien[1]
Міста-побратими Тайбей (1998), Дейтон, Ньюарк
Часовий пояс ECG і UTC+0
GeoNames 2274895
Міська влада
Мапа
Мапа
Монровія. Карта розташування: Ліберія
Монровія
Монровія
Монровія (Ліберія)


CMNS: Монровія у Вікісховищі

Монро́вія[2][3] (англ. Monrovia) — столиця та найбільше місто Ліберії, адміністративний центр графства Монтсеррадо. Монровія була заснована у 1822 році звільненими з рабства чорношкірими, що переселилися зі США (названа на честь тодішнього президента Сполучених Штатів Джеймса Монро).[4] Місто перетворилося згодом у процвітаючий торговий центр з двома міжнародними аеропортами й морським портом, вантажообіг якого становить близько 12 млн тонн на рік. Сьогодні нащадки звільнених рабів є всього лише меншостями в етнічній розмаїтості столиці, однак американські негри дуже впливають на політичне, культурне й громадське життя Монровії.

Географія[ред. | ред. код]

Монровія розташована на узбережжі Атлантичного океану в штучній бухті на мисі Месурадо у гирлі річки Сент-Пол[en], на північному заході Ліберії.

Клімат[ред. | ред. код]

Монровія знаходиться у зоні тропічних мусонів. Найтепліший місяць — лютий з середньою температурою 27.8 °C (82 °F). Найхолодніший місяць — серпень, з середньою температурою 25 °С (77 °F).[5]

Клімат Монровії
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 35 37 45 46 40 33 42 35 32 37 42 37 46
Середній максимум, °C 30 31 31 31 30 28 27 26 27 28 30 30 29
Середня температура, °C 26 27 27 27 27 26 25 25 25 26 27 26 26
Середній мінімум, °C 23 23 24 25 24 23 23 23 23 23 23 23 23
Абсолютний мінімум, °C 15 17 17 21 20 20 20 20 17 20 20 16 15
Днів з опадами 1 3 4 7 13 19 21 23 22 17 9 3 142
Днів з дощем 1 3 4 7 13 19 21 23 22 16 9 3 141
Джерело: Weatherbase

Історія[ред. | ред. код]

Багато будинків міста були зруйновані під час громадянської війни 1990 року.

У 1994 році було вирішено утворити перехідний уряд, який складався з фракцій від всіх ворогуючих угруповань. Однак досягнутий такою працею мир виявився ламким, і вже наступною весною на вулицях міста знову почалася стрілянина. Місто перетворилося в арену для грабежів й убивств, а по переповнених таборах біженців прокотилася епідемія чуми, що забрала із собою тисячі життів.

1996 рік був відзначений черговим вибухом агресії, після чого служби іноземних послів змушені були покинути столицю.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення міста, станом на 2008 рік, налічує 1 010 970 мешканців[6].

Транспорт[ред. | ред. код]

Помешкання уздовж річки Месурадо. Можна побачити викинуті пластикові пляшки віднесені на берег навпроти будівель.

Монровія — єдиний безмитний порт у Західній Африці. Він розташований у штучній бухті в гирлі річки Сент-Пол й оснащений сучасним портовим устаткуванням. Економічний добробут міста відбивається й на його архітектурі. Поруч із халупами виростають високі офісні будинки. Розвинено харчову, нафтохімічну, фармацевтичну, цементну галузі промисловості, рибальство. Місто отримує великий дохід від транзиту товарів у сусідні країни.

У 4 км. від від Монровії знаходиться Аеропорт Спріґс-Пейн, а в 60 км — Міжнародний аеропорт Робертса[7].

Забруднення[ред. | ред. код]

Забруднення становить значну проблему в Монровії.[8] Купи домашнього і промислового сміття в Монровії зростають і їх не завжди збирають санітарні компанії, яким за це платить Світовий Банк.[8]

Повені створюють додаткові проблеми приносячи відходи з боліт, що часто межують з житловими зонами.[8]

Станом на 2009, лише кожен третій в Монровії мав доступ до чистого туалету.[9] Ті в кого такого доступу нема справляли потреби у вузьких проходах між їхніми будинками, на пляжах або в пластикові пакети, які вони викидали на сміттєви купи або в море.[9]

Музеї та пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Африканський музей при Каттінґтонському коледжі.
  • Капітолій.
  • Катедральний собор Монровії.
  • Національний музей Ліберія.
  • Ринок району Вотерсайд.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Johann Büttikofer (2013). Monrovia. У Henk Dop; Phillip Robinson (ред.). Travel Sketches from Liberia: Johann Büttikofer's 19th Century Rainforest Explorations in West Africa. Brill. с. 35—54. ISBN 978-90-04-23630-1. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 25 червня 2022.(англ.)
  • Merran Fraenkel (1964). Tribe and Class in Monrovia. London. OCLC 3061240.(англ.)
  • Paul Tiyambe Zeleza; Dickson Eyoh, ред. (2003). Monrovia, Liberia. Encyclopedia of Twentieth-Century African History. Routledge. ISBN 0415234794. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 25 червня 2022.(англ.)
  • Kevin Shillington, ред. (2005). Monrovia. Encyclopedia of African History. Fitzroy Dearborn. ISBN 978-1-57958-245-6.(англ.)
  • Danny Hoffman (2007). City as Barracks: Freetown, Monrovia, and the Organization of Violence in Postcolonial African Cities. с. 400—428. doi:10.1525/can.2007.22.3.400. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(англ.)
  • Urcun Aude та ін. (2010). Gouvernance 'non souveraine' et régulation des services de l'eau à Monrovia (Liberia). № 203. с. 159. doi:10.3917/rtm.203.0159 — через Cairn.info. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(фр.)
  • Kwame Anthony Appiah; Henry Louis Gates, ред. (2010). Monrovia. Encyclopedia of Africa. Oxford University Press. ISBN 9780195337709.(англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. Ліберія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — С. 158-159.
  3. Атлас світу, 2005, с. 124-125.
  4. Map of Liberia, West Africa. World Digital Library. 1830. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 2 червня 2013.
  5. Клімат Монровії. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 16 лютого 2016.
  6. http://www.emansion.gov.lr/doc/census_2008provisionalresults.pdf [Архівовано 2012-02-13 у Wayback Machine.] pdf, englisch, ca. 1.4 MB
  7. Дудник І.М. Транспортна географія. Підручник. – Київ: НАУ, 2016.- 288 с.
  8. а б в «Monrovia's ‘Never-Ending’ Pollution Issues In 2013», 30 грудня 2014. [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  9. а б «LIBERIA: Disease rife as more people squeeze into fewer toilets» [Архівовано 14 січня 2016 у Wayback Machine.], IRIN News, 19 листопада 2009.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]