Мокпан — Вікіпедія

Мокпан (кор. 먹방, буквально «трансляція прийому їжі», також зустрічаються варіанти транскрипції «мокбан» і «мукбанг») — форма відеоблогінгу, що є трансляцією поїдання великої кількості їжі в реальному часі, паралельно блогер спілкується з глядачами. Людина, що займається мокпаном, називається біджей (англ. broadcast jockey, BJ), що можна перекласти як «ведучий трансляції». Іноді стосовно мокпану використовують терміни «гастрономічний вуайєризм»^[1].

Історія створення[ред. | ред. код]

Сім'я та спільний прийом їжі є традиційними для корейської культури. У 1960-ті роки в Південній Кореї почався процес урбанізації, в ході якого молодь почала переїжджати в міста для здобуття освіти та влаштування на більш престижну роботу. Молоді люди жили поодинці в орендованих квартирах і весь свій час проводили в роботі чи навчанні. У зв'язку з цим молоді корейці стали проводити менше часу один з одним^[2], але потреба у спілкуванні у них залишилася.

З 1990 року кількість «домогосподарств із однієї людини» збільшилася з 9,1 %^[3] до 25,3 % у 2012 році. Згідно з прогнозом Організації економічного співробітництва та розвитку до 2030 року кількість «домогосподарств з однієї людини» в Південній Кореї складе 32,7 %^[4] Тому однією з можливих причин появи мокпану в Південній Кореї наприкінці 2000-х можна вважати страх самотності.

Зростанню популярності мокпана послужила активна демонстрація їжі акторами популярних корейських телешоу Happy Together, Let’s Eat^[en], а також корейським актором Ха Чон У, який славиться експресивною манерою поїдання їжі^[5]. Спочатку біджеї під час своїх трансляцій намагалися копіювати манеру поведінки відомих шеф-кухарів, але надалі стали виробляти свій стиль спілкування з глядачами.

Поширення та монетизація[ред. | ред. код]

Мокпан поширюється на Захід. Американські та європейські інформаційні видання виявляють інтерес до корейської інтернет-тенденції. Популярний на YouTube комедійний дует Fine Brothers випустив відео, яке демонструє реакцію користувачів Youtube на епізоди з мокпанів трансляцій кількох біджеїв. Відео набрало понад 5 млн переглядів^[6]. На сайті BBC.com опубліковано статтю про феномен мокпану, в якій журналіст Стів Еванс розмірковує про це явище. Наприкінці статті він робить висновок, що мокпан стане популярним і на Заході^[7].

Мокпан є джерелом прибутку для біджеїв. Ведучи трансляції на корейській відеоплатформі afreeca TV^[en], біджеї спілкуються з глядачами, які голосують за трансляцію, що сподобалася, жертвуючи віртуальну валюту — «повітряні кульки», кожна з яких при конвертації в реальну валюту дорівнює 100 вон (близько 9 американських центів) При цьому відеохостинг стягує 30-40 % комісійних. Якщо глядачі ставлять трансляції «зірочку», вона піднімається у публічному рейтингу, що приваблює нову аудиторію.

Біджеї також заробляють на рекламі певних продуктів або сервісів з доставки та приготування їжі, кафе та ресторанів.

Критика[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що популярність мокпана зростає, багато людей не бачать сенсу дивитися на те, як інші люди їдять. Крім того, біджеїв критикують за популяризацію нездорового способу життя та переїдання^[8]. До речі, у 2019 році біджей Ніколас Перрі чесно зізнався, що через зйомки в мокпані у нього виникли проблеми з ерекцією та постійна діарея^[9]. Біджеї критикуються за те, що багато їжі в їх відео пропадає марно, що створює ілюзію у глядачів, що великі харчові відходи це нормально^[10].

Див. також[ред. | ред. код]

• Швидкісне поїдання їжі

Примітки[ред. | ред. код]

Довідкові видання Namuwiki Нормативний контроль Freebase: /m/0130_vh_