Мозковий штурм — Вікіпедія

«Мозкови́й шторм» (або «злива ідей», ґенерування ідей, англ. brainstorming) — популярний метод висування творчих ідей у процесі розв'язування наукової чи технічної проблеми, сеанси якого стимулюють творче мислення.

Автор креативної техніки, що отримала назву мозковий штурм — Алекс Осборн (1888—1966)— відомий американський діяч в галузі реклами. Метод запропоновано у 1953 році.

Основні правила мозкового штурму такі: — у групу генераторів ідей включають фахівців різних спеціальностей (4…12 чол.); — основна мета групи — висловити максимальну кількість ідей;на формулювання кожної окремої ідеї відводять 2…3 хв; — при генерації ідей критика заборонена; — штурм продовжується 20…40 хв; — у групу експертів включають фахівців з питання, яке розглядається; вони виконують аналіз ідей, при якому необхідно з кожної ідеї отримати раціональне зерно; — якщо задача не вирішена, штурм повторюють з іншим складом групи генераторів ідей.

Склад групи для «мозкового шторму»[ред. | ред. код]

Для проведення сеансу комплектують спеціальну групу з представників науково-дослідних, конструкторських, виробничих та інших підрозділів фірми — переважно від 6 до 10 чол. Призначають голову групи, який добре обізнаний з технікою застосування методу «М.ш.». До групи, як правило, входять 1-2 чол., які взагалі не обізнані з проблемою і є спеціалістами з інших галузей науки і техніки.

Сеанси «мозкового шторму»[ред. | ред. код]

Сеанс здійснюється в два етапи. На першому допускається (й навіть заохочується) висування навіть безглуздих, як на перший погляд ідей, що їх записують, як правило, на магнітну стрічку всі без винятку за принципом: що більше ідей, то краще. Критикувати висловлені ідеї забороняється, тому що передчасне оцінювання ідей може вбити творчий ентузіазм, особливо у неспеціалістів. Допускається уточнення та комбінування ідей.

На другому етапі всі висунуті ідеї уважно вивчають висококваліфіковані спеціалісти-експерти й оцінюють за допомогою спеціальних таблиць критеріїв, розроблених заздалегідь. Більшу частину висловлених пропозицій відкидають, а ті ідеї, які найбільшою мірою відповідають усім критеріям, передають на розробку і впровадження у виробництво.

Ефективність методу «мозкового шторму» зменшується, якщо в групі є сильна особа, що домінує над іншими, якщо недостатня кваліфікація учасників або якщо їх дуже багато.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мозковий штурм

All about Brainstorming [Архівовано 24 червня 2022 у Wayback Machine.]
Brainstorming Approach (University of North Carolina) [Архівовано 2 вересня 2011 у Wayback Machine.]
https://creativemarket.com/blog/2016/05/27/40-little-secrets-to-brainstorm-tons-of-ideas

Література[ред. | ред. код]

Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
2011 г. Станислав Райх «Brainstorming методика Мозгового Штурма» статья, Киев,5 с.