Михайло Ярославич Хоробрит — Вікіпедія

Михайло Ярославич Хоробрит
Народився	1229 Переславль-Залєський, Велике князівство Володимирське
Помер	1249 Протва
Діяльність	аристократ
Титул	князь
Рід	Рюриковичі
Батько	Ярослав III Всеволодович
Мати	Feodossiya Mstislavnad[1]
Брати, сестри	Олександр Невський, Андрій Ярославич, Ярослав Ярославич і Василь Ярославич
Діти	Борис Михайлович
Медіафайли у Вікісховищі

Михайло Ярославич Хоробрит (рос. Михаил Ярославич Хоробрит; бл. 1229 — 1248) — великий князь Володимирський у 1248 році (як Михайло II), князь московський у 1246—1248 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Четвертий син Ярослава Всеволодовича, великого князя Київського і великого князя Володимирського, та його другої дружини Ростислави-Феодосії (доньки Мстислава Мстиславича, князя Новгородського). Народився близько 1229 року в місті Переяслав-Залеський.

Вперше письмово згадується у 1238 році. Брав участь у битві на річці Сіть проти монгольського війська. 1246 року отримав Москвський уділ за заповітом свого батька від свого стрийка — великого князя Святослава IV Всеволодовича.

У 1248 році Михайло вигнав Святослава з Володимира і сам зайняв великокняжий трон. Того ж року вдерся до Литви, проте в битві на річці Протва Михайло Ярославич зазнав поразки й загинув. Поховано в Успенському соборі Володимира. В результаті велике князівство було передано братові загиблого Андрію Ярославичу.

Родина[ред. | ред. код]

• Борис (д/н—після 1263), князь московський?

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Fennel, John. The Crisis of Medieval Russia, 1200—1304. — 1983. — С. 103. — (Longman History of Russia). — ISBN 0582481503