French
DeutschМирне (село, Миколаївський район) — Вікіпедія
| село Мирне | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Миколаївська область |
| Район | Миколаївський район |
| Громада | Шевченківська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1991 |
| Населення | 719 |
| Поштовий індекс | 57263 |
| Телефонний код | +380 512 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°48′52″ пн. ш. 32°18′36″ сх. д. / 46.81444° пн. ш. 32.31000° сх. д.Координати: 46°48′52″ пн. ш. 32°18′36″ сх. д. / 46.81444° пн. ш. 32.31000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 40 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 57263, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Шевченкове, вул. Шевченка, 34 |
| Карта | |
  Мирне | |
 Мирне | |
| Мапа | |
 | |
Ми́рне — село в Україні, у Шевченківській сільській громаді Миколаївського району Миколаївської області. Населення становить 719 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване в 1929 році. Спочатку воно існувало як польовий стан великого зернового радгоспу імені Станіслава Вікентійовича Косіора. У 1934 році радгосп імені С. В. Косіора було перейменовано у радгосп імені Тараса Григоровича Шевченка. Згодом тут з'явилися перші землянки, і люди стали постійно жити.
У 2007 році в Мирному відновили дитячий садок, що не працював 10 років. Щоб не реконструювати вже напівзруйновану до того часу будівлю, садок приєднали до школи, створивши навчально-виховний комплекс, що налічує на 2015 рік 73 дитини.
У 2012-му за грант Програми розвитку ООН в Мирному відремонтували водогін і тепер село цілорічно забезпечено водою, нестача якої є серйозною проблемою для Півдня України.
До 2016 року органом місцевого самоврядування була Мирнівська сільська рада. З того ж року село увійшло до складу Шевченківської сільської громади, а після ліквідації Вітовського району у 2020 році — до Миколаївського району.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 543 особи, з яких 264 чоловіки та 279 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 719 осіб.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 90,26 % |
| російська | 5,56 % |
| молдовська | 0,14 % |
| інші | 4,04 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
