Милятин (Рівненський район) — Вікіпедія

село Милятин
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Острозька міська громада
Основні дані
Засноване 1563
Населення 684
Площа 2,171 км²
Густота населення 315,06 осіб/км²
Поштовий індекс 35830
Телефонний код +380 3654
Географічні дані
Географічні координати 50°27′31″ пн. ш. 26°36′35″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
218 м
Водойми річка Безіменна
Місцева влада
Адреса ради 35865, Рівненська обл., Острозький р-н, с. Милятин, вул. Шевченка, 71
Карта
Милятин. Карта розташування: Україна
Милятин
Милятин
Милятин. Карта розташування: Рівненська область
Милятин
Милятин
Мапа
Мапа

CMNS: Милятин у Вікісховищі

Миля́тин (до 1940-х років — Милятин-Бурини[1]) — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 684 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Безіменна.

Історія[ред. | ред. код]

Власником села був князь Заславський Кузьма Іванович (†1556).[2]

Згадується 1583 року як власність Івана Чаплича-Шпанівського, волинського зем'янина. Також власниками і дідичами були представники родів Фірлеїв, Бертрамів, Радлінських, Боських, Дашинських, від яких її успадкували Кшижановські (чи Крижанівські).

Наприкінці 19 століття в селі 216 домів і 1816 жителів, 2 дерев'яні церкви, у селі було аж 8 корчм. В різних часах велика земельна власність належала до багатьох поміщиків. Село було дуже розлегле і тягнулося понад 5 кілометрів.

У 1906 році село Сіянецької волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 16 верст, від волості 4. Дворів 287, мешканців 2050[3].

За переписом 1911 року до великої земельної власності належало 989 десятин. Ще у 19 століття посередині села був замок (в місці, де пізніше був фільварок), від якого залишилися лише вали та рови. На полях біля села розташовувався курган. Траплялися часті знахідки кремінних знарядь з часів неоліту.

Вранці 25 листопада 1921 року до Милятина, що був тоді у складі Польщі, повернулася з Листопадового рейду Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

29 лютого 1944 поблизу села сталася сутичка між радянськими військами і УПА. Під час обстрілу упівцями було смертельно поранено генерала Ватутіна[4][5]. За свідченням Федора Воробця засідка на Ватутіна відбулася в районі дій сотні «Деркача», брали участь боївки СБ сіл Михалківці і Сіянці Острозького району, всього 17-27 бійців.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Долі, обпалені війною 1939—1945[ред. | ред. код]

Тарар Михайло Семенович (24.10.1918р. - 18.03.2004р.)

  • Народився 24 жовтня 1918 року в с. Милятин, Острозького району, Рівненської області.
  • Був мобілізований на фронт у січні 1944 року.
  • Воював у складі військ Першого і Українського фронту.
  • Брав участь у битві за Берлін.
  Інформація надана сином Тараном Германом Михайловичем. 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 1000.
  2. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 689. (пол.)
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 25 травня 2020.
  4. Б'ємо загарбників (з дій УПА) // Повстанець. — листопад 1944. — Ч. 1.
  5. Літопис УПА: Видання Головного Командування УПА / Редакційна рада: Я. Дашкевич, В. Лозицький, Р. Пиріг, П. Потічний, П. Сохань, О. Рубльов, М. Ріпецький, Є. Штендера, Г. Боряк, Б. Іваненко. — Київ; Торонто, 1995. — 482 с. — (Літопис УПА. Нова серія. — Т. 1) — С. 140.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]