Микульський Аркадій Миколайович — Вікіпедія

Микульський Аркадій Миколайович
Народився 31 липня 1938(1938-07-31) (85 років)
Боярка-Будаївка, Київський (Святошинський) район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність кінорежисер
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb nm1252495
Нагороди та премії
Національна премія України імені Тараса Шевченка

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Аркадій Миколайович Микульський (* 31 липня 1938, Боярка, Київська область) — український кінорежисер. Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (2002).

З життя і творчості[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця.

Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва їм. І.Карпенка-Карого (1967).

Працював на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.

З 1972 — режисер студії «Київнаукфільм».

Створив картини: «Акварелі Києва» (1969, Диплом Всесоюзного фестивалю, Ленінград), «Етюди про секунду» (1971), «Рибництво України» (1972), «Життя, життя, життя…» (1972), «Іван Франко» (1973), «Якщо не я, то хто?» (1973), «Колектив: поразка чи успіх?» (1974), «Автографи стародавньої Русі» (1975), «Вони дивляться на нас», «Від імені народу» (1981), «Останній дзвінок» (1981), «Провінційна історія», «Прем'єра у Сосновці» (1986, т/ф), «Вишневі ночі» (1992), «Відлуння наших емоцій», «Чия правда, чия кривда» (1993), кінотрилогію про Олега Ольжича «Я камінь з Божої пращі...», що об'єднує стрічки: «Ольжич» (1996), «Доба жорстока, як вовчиця», «Незнаний воїн» (2000).

Член Національної Спілки кінематографістів України.

Література[ред. | ред. код]

  • Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 105.

Посилання[ред. | ред. код]