Тулузький метрополітен — Вікіпедія

Метрополітен Тулузи
Опис
Країна	Франція
Місто	Тулуза
Дата відкриття	26 червня 1993
Річний пасажиропотік	110 900 000 ± 50 000[1][1]
Сайт	tisseo.fr
Оператор	Tisséod
Маршрутна мережа
Кількість ліній	2
Кількість станцій	38
Довжина мережі	28,2 км
Основні типи рухомого складу	VALd і VAL 206d
Ширина колії	європейська колія
Електрифікація	постійний струм, 750 Вd
Схема маршрутів
Метрополітен Тулузи у Вікісховищі

Метрополітен Тулузи (фр. Métro de Toulouse) — метрополітен міста Тулуза (Франція). До 2003 року під керуванням компанії SEMVAT (Société d'économie mixte des voyageurs de l’agglomération toulousaine), 80 % акцій котрої належало державі, а 20 % — приватним акціонерам. З 2003 року Тулузький метрополітен під керівництвом держкомпанії Tisséo Réseau Urbain. Доповнює систему трамвайна мережа початкова дільниця якої відкрилася наприкінці 2010 року.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво метрополітену в місті розпочалось в 1989 році. Першу дільницю з 15 станцій та 10 км відкрито 26 червня 1993 року. Лінія була побудована за принципом метрополітену Лілля, без машиністів та шинному ходу. В 2003 році побудовано ще 3 станції. Будувати лінію розпочали в 2002. Лінію відкрито 30 червня 2007 року. На початок 2018 року налічується 38 станцій на двох лініях, з яких 37 підземних.

Техніка та рухомий склад[ред. | ред. код]

Використовуються потяги з двох вагонів. Платформи лінії B зразу побудовані під чотири вагони, але використовуються два вагони. Платформи лінії А до 2013 року реконструйовані також під чотири вагони.

Лінія A[ред. | ред. код]

Basso-Cambo — Balma Gramont. В основному підземна, але деякі дільниці на естакаді. Лінія 12,5 км завдовжки і складається із 18 станцій.

Лінія В[ред. | ред. код]

«Borderouge» – «Ramonville» повністю підземна, має 15км та 20 станцій.

Галерея[ред. | ред. код]

• 
  Станція Capitole
• 
  Станція Jeanne d'Arc
• 
  Вихід зі станції Université Paul Sabatier
• 
  Потяг з шинним ходом
• 
  Всередині вагона
• 
  Турнікети
• 
  Тунель

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Metro of Toulouse on UrbanRail.Net
• The Toulouse rail transit network at CityRailTransit.com
• Tisseo

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тулузький метрополітен

п о р Метрополітени Європи   Амстердам • Афіни • Баку (Список станцій) • Барселона • Берлін • Більбао • Брешія • Брюссель • Будапешт • Бухарест • Валенсія • Варшава (Список станцій) • Відень (Список станцій) • Гамбург • Гельсінки (Список станцій) • Генуя • Глазго • Дніпро (Список станцій) • Єкатеринбург (Список станцій) • Єреван • Казань (Список станцій) • Катанія • Київ (Список станцій) • Копенгаген • Лілль • Ліон • Лісабон (Список станцій) • Лозанна • Лондон • Мадрид • Марсель • Мілан • Мінськ (Список станцій) • Москва • Мюнхен • Неаполь • Нижній Новгород (Список станцій) • Ньюкасл • Нюрнберг • Осло • Палма • Париж (Список станцій) • Прага (Список станцій) • Ренн • Рим • Роттердам • Салоніки • Самара (Список станцій) • Санкт-Петербург (Список станцій) • Севілья (Список станцій) • Софія • Стамбул (Список станцій) • Стокгольм • Тбілісі (Список станцій) • Тулуза • Турин • Харків (Список станцій)