Валенсійський метрополітен — Вікіпедія

Метрополітен Валенсії
Опис
Країна Іспанія Іспанія
Місто Валенсія
Дата відкриття 8 жовтня 1988
Щоденний пасажиропотік 190,253
Річний пасажиропотік 69,442,539
Сайт www.metrovalencia.es
Оператор Ferrocarrils de la Generalitat Valencianad
Маршрутна мережа
Кількість ліній 10 (6 ліній метро та 4 лінії трамваю)[1]
Кількість станцій 146 (38 підземних та 108 наземні)
Довжина мережі 161.7 км (29.8 підземні та 131.3 наземні)
Рухомий склад
Кількість вагонів 108
Ширина колії метрова колія
Схема маршрутів

CMNS: Метрополітен Валенсії у Вікісховищі

Метрополітен Валенсії (ісп. Metrovalencia) — комбінована система метро та трамваю в місті Валенсія, Іспанія та його околицях.

Метрополітен був відкритий третім після Мадридського та Барселонського, є другим за довжиною після Мадридського та четвертим за пасажирообігом після метрополітенів Мадрида, Барселони та Більбао.

Історія[ред. | ред. код]

Мережа метро у Валенсії є спадкоємницею старої мережі приміських залізниць відомої як Trenet de Valencia, що зв'язувала столицю із прилеглими містами. Ця мережа здебільшого була побудована в кінці XIX століття. Спочатку оператором лінії був Sociedad Valenciana de Tranvías, пізніше Compañía de Tranvías y Ferrocarriles de Valencia і, нарешті, Ferrocarriles Españoles de Vía Estrecha.

Модернізація старої мережі, що пройшла в 1980-х роках, призвела до розширення і перетворення в сучасний рейковий транспорт, що включає в себе три лінії метро і дві лінії трамвая. Південний і північний ділянки першої лінії метрополітену спочатку були лініями приміської електрички, в 1988 вони були з'єднані тунелем, який пройшов під центром міста. З цього моменту почалося спорудження нових ліній метрополітену і трамвая (повністю наземні лінії 4 і 6).

Інциденти[ред. | ред. код]

В період з 2002 до 2012 років в метрополітені Валенсії трапилось 83 нещасні випадки, які забрали життя 56 людей.

9 вересня 2005 два потяги зіштовшнулися на першій лінії. Ніхто не загинув, але приблизно 35 людей були поранені, 4 були госпіталізовані з важкими травмами. Один потяг стояв і чекав зеленого світла на світлофорі. Машиніст другого запізно побачив потяг попереду і застосував екстрене гальмування, але в другий потяг ззаду врізався третій потяг.

3 липня 2006 два вагони потяга зійшли з рейок. 43 людини загинуло та 52 були поранені. Це найгірша транспортна катастрофа в Іспанії.

Лінії[ред. | ред. код]

Лінія Маршрут Рік відкриття[2] Тип Довжина Станції Пасажирів в 2014
Бетера — Вільянуева-де-Кастельон 1988 Підземний + Регіональний 72.145 км 40 17 690 417
Льїрія — Торрент-Авінгуда 1988 Підземний + Регіональний 39.445 км 33
Рафельбуніоль — Аеропорт 1995 Підземний + Регіональний 24.691 км 26 19 329 165
Мас-дель-Росарі/Ль. Льярга/Фіра – Др. Льюч 1994 Трамвай 16.999 км 33 4 920 404
Маритім-Серрерія — Аеропорт 2003 Підземний 13.293 км 18 14 648 527
Тоссаль-дель-Рей — Маритім-Серрерія 2007 Трамвай 3.571 км 21 2 522 669
Маритім-Серрерія — Торрент-Авінгуда 2015 Підземний 15.497 км 16
Марина-Реаль-Хуан Карлос І — Маритім-Серрерія 2015 Трамвай 1.230 км 4
Альборая-Періс-Араго — Ріба-роха-де-Турія 2015 Підземний + Регіональний 24.859 км 22
Алакант – Нацарет 2022[3] Підземний + Трамвай 5.3 км 8

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Datos de la red de Metrovalencia [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.] (ісп.)
  2. Valencia metro — urbanrail.net [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. The Valencia Metro opens its Line 10 on May 17: from the center to the City of Sciences in eleven minutes. Valencia, Spain. 16 травня 2022.