Метеорологічна ракета — Вікіпедія

Метеорологíчна ракéта — безпілотна ракета, призначена для досліджень верхніх шарів атмосфери (виміру тиску, температури, складу повітря тощо).

Висота апогея може складати від 40 до 100 км. Ракети із висотою польоту понад 100 км називають геофізичними.

Конструкція дослідницької ракети включає один або кілька розгонних блоків і контейнер із апаратурою. Дані можуть передаватися по радіо або ж записуватися локально і зчитуватися після приземлення контейнера з апаратурою (в цьому випадку він спускається на парашуті).

Метеорологічні ракети по наш час залишаються практично єдиним способ безпосереднього (не дистанційного) вивчення шарів атмосфери на висоті від 40 до 100 км.

Метеорологічні ракети використовувалися в СРСР для запусків із станцій ракетного зондування атмосфери.

Див. також[ред. | ред. код]

• Геофізична ракета
• Протиградова ракета
• Аеростат
• МР-30
• ММР-05
• М-100
• М-130
• Black Brant
• SS-520-4

Посилання[ред. | ред. код]

• Центральной Аэрологической Обсерватории — 60 лет — «Энциклопедия Долгопрудного»
• 50 лет Ракетному метеорологическому зондированию атмосферы. Газета «Советский физик»
• Лаборатория Ракетного Зондирования Атмосферы (ЛРЗА)
• Белобородов Иван Фёдорович

Це незавершена стаття з метеорології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.