Метацентр — Вікіпедія

Метаце́нтр (рос. метацентр; англ. metacenter; нім. Metazentrum n) — точка перетину вертикальної прямої лінії, що проходить через центр плавучості (центр ваги витиснутої судном води), із площиною симетрії цього судна; чим вище знаходиться метацентр над центром ваги судна, тим воно стійкіше.

Метацентр є центром кривини траєкторії, по якій рухається центр величини (центр водотоннажності) в процесі нахилення судна.

При малих нахилах судна (приблизно, до 10°) метацентр можна вважати нерухомим, при великих нахилах метацентр починає зміщуватися. Піднесення метацентра над центром ваги судна називається метацентричною висотою.

У теорії корабля розрізняють два метацентри:

При нахиленні судна в поперечній площині (крен) — метацентр називається поперечним, або малим.
При нахиленні судна в поздовжній площині (диферент) — метацентр називається поздовжнім, або великим.

На практиці судно зазнає нахилу в обох площинах, і якщо визначити для цього випадку метацентр, то він буде лежати вище за поперечний, але нижче від поздовжнього метацентра. З цієї точки зору метацентричні висоти, що розглядаються в теорії, є граничними.

(на малюнку справа невірно зображено положення корпусу судна при переміщенні центру плавучості . Нахил у першому випадку маε бути значно більшим.)

Література[ред. | ред. код]

Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу, тт. 1-2, 2004—2006, 560 + 800 с.
Справочник по теории корабля: В трёх томах. Том 2. Статика судов. Качка судов / под ред. Я. И. Войткунского. — Л.: Судостроение, 1985. — 440 с.
Семенов-Тян-Шанский В. В. Статика и динамика корабля. Л.: Судостроение, 1973.

Посилання[ред. | ред. код]

«Метацентр» у Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 4, С. 687.