Мендель Юлія Володимирівна — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Мендель.
Юлія Володимирівна Мендель
Юлія Володимирівна Мендель
Юлія Володимирівна Мендель
Прессекретар Президента України
3 червня 2019[2] — 9 липня 2021
Президент Володимир Зеленський
Попередник Святослав Цеголко
Наступник Сергій Никифоров[1]
Народилася 3 вересня 1986(1986-09-03) (37 років)
Генічеськ, Херсонська область
Відома як журналістка, прессекретарка, політичний радник, press agent
Громадянство Україна
Освіта Кандидат філологічних наук
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
У шлюбі з Кухта Павло Андрійович[3]
Професія журналіст
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Ю́лія Володи́мирівна Ме́ндель (нар. 3 вересня 1986, Генічеськ, Херсонська область) — українська журналістка. Прес-секретарка Президента України з 3 червня 2019 року[2] по 9 липня 2021 року[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчила Київський університет ім. Шевченка. У червні 2008 року закінчила Інститут філології КНУ, де вивчала англійську та польську мови, українську мову та літературу.

У 2012 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Натурфілософська металогія лірики Володимира Затуливітра в контексті поезії 1970-90 рр».[5]

Журналістика[ред. | ред. код]

  • Травень 2008 — грудень 2014 — репортерка в ICTV.
  • Грудень 2014 — червень 2015 — редакторка в Еспресо TV.
  • Грудень 2015 — квітень 2016 — кореспондентка телеканалу 112 Україна в США.
  • Червень 2016 — січень 2017 — журналістка міжнародної редакції телеканалу Інтер.
  • З січня 2017 до травня 2019 — позаштатна кореспондентка газети New York Times.
  • 2017—2019 — консультантка з комунікацій у Представництві Світового банку в Україні[6].
  • З 17 липня 2021 до 4 вересня 2021 — журналістка в програмі «Велика деолігархізація» на телеканалі Україна 24[7][8].
  • З 19 вересня 2021 — журналістка в програмі «Реальна політика з Євгенієм Кисельовим» на телеканалі Україна 24[9].

Перша українська журналістка, що взяла участь у програмі Світового інституту преси (World Press Institute[en]). Стажувалася у рамках програми Солідарності ім. Леха Валенси, програми THREAD у Єльському університеті, брала участь у навчальному курсі Варшавської літньої євроатлантичної академії (WEASA)[10].

Співпраця з іноземними виданнями[ред. | ред. код]

Працювала з Нью-Йорк таймз, Politico (3 статті[11]), Vice, CNBC, New Eastern Europe, World Affairs Journal, Spiegel Online. Продюсерка документального телесеріалу Vice News (2016)[12].

У 2018 році допомагала російському журналісту Нью-Йорк таймз Ендрю Хіґґінзу (живе в Москві) готувати дослідження[13] про українську армію та корупцію в ній. У матеріалі, зокрема, Юлія підтримувала тодішнього президента Петра Порошенка і писала, що з 2014 року Україна «досягла значного прогресу в подоланні корупції в газовому бізнесі, який був головним джерелом доходів олігархів часів президентства Віктора Януковича»[14].

Прессекретар Зеленського[ред. | ред. код]

3 червня 2019 року була призначена прессекретаркою президента Зеленського[2][15].

30 квітня 2021 року українська преса повідомила, що Мендель написала заяву на звільнення[16][17]. За даними ЗМІ, Зеленський погодив звільнення, але Мендель має залишитися працювати в його офісі радницею із зовнішньополітичних питань та зосередитися на роботі з іноземними ЗМІ[16][17][18]. Преса також відзначила, що «заяву про звільнення Мендель пише вже втретє, однак попередні рази їх відмовлялися підписувати через начебто прихильне ставлення до неї Зеленського»[19]. Указ про звільнення Мендель з посади прес-секретаря Президента був виданий лише 9 липня 2021 року, причина звільнення в ньому не зазначена[20]; іншим указом Мендель призначено позаштатною радницею глави ОП Андрія Єрмака[20][21], на цій посаді вона має відповідати за роботу із закордонними ЗМІ[22][23][24][25].

Заяви і коментарі[ред. | ред. код]

В інтерв'ю журналісту Наталії Влащенко сказала, що «ревнує Зеленського до Коломойського» і що олігарх «забирає в неї функції»[26]. Також повідомила, що її зарплата як прессекретаря Президента — 25 тис. гривень[27]. Але за даними журналістського розслідування, що базується на інформації Держуправління справами, насправді Мендель отримує в Офісі президента приблизно 53 тис. грн на місяць[28]. На час карантину працівникам органів влади обмежили зарплату, але, наприклад, у червні 2020 року Мендель отримала в півтора рази більше, ніж президент Володимир Зеленський — сума її заробітної плати становила 46 217 гривень[29].

У вересні 2021 року заявила, що під час роботи речницею президента Зеленського її кабінет прослуховувало НАБУ, тому її приватні розмови на місці роботи доходили до членів команди Зеленського[30]. У Антикорупційному бюро цю інформацію спростували і назвали «тільки її здогадками»[31].

Доходи та статки[ред. | ред. код]

Згідно з декларацією, за 2020 рік Мендель отримала 684 тисячі 48 гривень зарплати[32]. При цьому Мендель у 2020 році погасила кредит на квартиру у Києві площею 48,5 кв.м, придбану у 2018 році за 1 мільйон 215 тисяч гривень. 18 грудня 2020 року чиновниця придбала автомобіль Suzuki Vitara вартістю 605 тисяч 900 гривень, на який взяла майже 389 тисяч гривень кредиту[33].

Згідно з декларацією, за 2019 рік Мендель отримала 936 тис. грн доходу: 370 тис. грн як зарплату та інші виплати в Офісі Президента України, 298 тис. грн як зарплату на попередній посаді в Світовому банку, 267 тис. грн як гонорари за журналістську роботу. Має квартиру в Києві площею 48,5 квадратних метрів[6]. У своїй декларації Мендель вказала про наявність п'яти рахунків у «Приватбанку», «Укргазбанку» і «Райффайзен Банк Аваль», але не повідомила, скільки саме там грошей[34].

Попри написану наприкінці квітня заяву про звільнення, весь травень 2021 року Мендель продовжувала отримувати зарплату в Офісі Президента, їй було нараховано 65 286 грн (з яких 27,2 тис. — посадовий оклад, 52,6 тис. — премія, надбавки та індексація)[35].

Співпраця із українськими телеканалами[ред. | ред. код]

У середині березня 2021 року українські ЗМІ повідомили, що Мендель запускає власне шоу на державному телеканалі «Дом», який транслюється на території тимчасово непідконтрольних Україні ОРДЛО, Автономної Республіки Крим та Севастополя[36]. Програма під назвою «Погляд з Банкової з Юлією Мендель» вийшла в ефір 21 березня на цифрових платформах телеканалів «Дом» та UATV[37][38], проте отримала кількість дизлайків, в декілька разів більшу ніж лайків (18 тисяч проти 959). Після чого телеканал «Дом» вибачився і повідомив[39], що Мендель не буде постійною ведучою, була запрошена разово, і в подальшому ведучими будуть інші люди[40][41].

17 липня 2021 року почала працювати на проекті «Велика деолігархізація» на каналі «Україна 24», де отримала власну відеоколонку[42][43].

Книга[ред. | ред. код]

11 липня 2021 року випустила в українському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» книгу «Кожен із нас — Президент»,[44][45][46][47][48]. На сайті видавництва зазначено, книга містить 288 сторінок і це — «спроба осмислити українські реалії з погляду українки, народженої наприкінці 1980-х, просто перед розвалом Союзу». Сама ж книга насправді — Мемуарного характеру.

Скандали і звинувачення[ред. | ред. код]

Стаття про причетність Джо Байдена до відставки Віктора Шокіна[ред. | ред. код]

1 травня 2019 року в Нью-Йорк таймс вийшла стаття Кеннета Воґеля та Мендель[49][50]. У статті йшлося про те, що 2016 року віцепрезидент Джо Байден сприяв відстороненню генерального прокурора України Віктора Шокіна, якого критикували у США за перешкоджання антикорупційній реформі. У статті журналісти припускали, що мотивом таких дій Байдена могло бути розслідування щодо української енергетичної компанії «Burisma Holdings», членом правління якої був Гантер Байден, син Джо Байдена[51].

Через помилки стаття Воґеля та Мендель була розкритикована в інших виданнях, зокрема в Bloomberg та The Washington Post[52]. Також матеріал розкритикували прибічники Байдена включно з радником передвиборчої кампанії Байдена Симоною Сандерс[51], яка заявила

Той факт, що New York Times виступили як добровільний агент для брехні адміністрації Трампа й захищали їхню публікацію в газеті, викликає ще більший подив

Оригінальний текст (англ.)
The fact that the NYTs acted as a willing agent for the Trump White House’s lies and defended the paper’s publishing of them, makes this even more eyebrow raising. Have folks learned ANYTHING from the last presidential election?

Конфлікт інтересів у Нью-Йорк таймс[ред. | ред. код]

4 червня 2019 року телекомпанія CNN повідомила про можливий конфлікт інтересів через те, що статті, написані Мендель, були опубліковані в газеті NY Times після 3 травня 2019 року, тобто після подачі її резюме на посаду прессекретаря[53][54]. Так, 20 травня в газеті опублікували статтю про українську політику, а 1 травня вийшла стаття, де Мендель була співавтором.

CNN процитувала[55] заяву керівниці пресслужби газети NY Times Арі Беваскуа, згідно із якою редакція не знала про те, що 3 травня Мендель подала заявку на отримання посади прессекретаря Зеленського. «Якби це було відомо, то їй би не доручали роботу над статтями і негайно припинили співпрацю через конфлікт інтересів» — йдеться в повідомленні речниці газети.[56][57][58]

Хабар науковому керівнику[ред. | ред. код]

30 січня 2016 року в своєму матеріалі для Politico розповіла, що 2012 року дала $200 хабаря своєму науковому керівнику.[59][5] Звинувачений Юлією професор КНУ Юрій Ковалів 2016 року подав на неї та на видання Politico до суду для захисту честі, гідності та ділової репутації[60]. Ухвалою Херсонського міського суду 1 квітня 2019 року інформацію про хабарництво, поширену Мендель, визнали недостовірною; суд зобов'язав Мендель та видання опублікувати спростування[61]. 6 червня 2019 року Мендель подала апеляцію на це рішення. У суді її адвокат стверджував, що в статті «ані імені, ані прізвища свого наукового керівника Мендель не вказувала, не мала на меті приниження його честі, гідності, ділової репутації та не стверджувала, що професор взяв гроші»[62], хоча під час засідання суду першої інстанції особисто Мендель заявляла протилежне[63]. 15 жовтня 2020 року Херсонський апеляційний суд визнав звинувачення у хабарництві «оціночним судженням Мендель»[64], задовольнив її вимоги і вирішив скасувати рішення попередньої інстанції[65]. Професору Коваліву відмовили в задоволенні його претензій, однак це рішення не є остаточним і позивач має можливість оскаржити його шляхом подання касаційної скарги до Верховного суду[66].

Позування із символікою Russia today[ред. | ред. код]

У жовтні 2019 року блогер Андрій Дзиндзя опублікував[67] фото Мендель, де вона позує із зеленою стрічкою із символікою російського пропагандистського каналу Russia Today, що викликало критику ЗМІ та в соцмережах. Мендель це не коментувала до жовтня 2020 року, коли у виправдання повідомила, що це фото зроблено під час святкування Хелловіну[68].

Заяви з мовного питання[ред. | ред. код]

У програмі телеканалу «ДОМ» 4 квітня 2021 року Юлія Мендель заявила: «Борючись за українську мову, деякі українці перетворились на ангелів із піною біля рота. Але вони породжують дух ненависти. Через них зло на землі залишається нескінченним» (в оригіналі — російською) та додала, що українська мова, на її думку, і так захищена, а віднедавна її використовують для розділення країни. У цьому ж інтерв'ю Мендель заявила про значення «української російської мови» (тобто російської мови в Україні) як «частини культурного розмаїття нашої країни» ("12:45 — "12:52)[69][70]. Ці висловлювання Мендель засудив, зокрема, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь[71].

Критика[ред. | ред. код]

Звинувачення ЗСУ в обстрілах жителів Донбасу[ред. | ред. код]

6 червня 2019 року під час прямого включення в ефірі телеканалу «1+1» повідомила, що начебто існують випадки, коли українські військові відкривають вогонь у відповідь і таким чином здійснюють обстріли цивільних об'єктів, заявивши: «Часто українських військових провокують, стріляючи з житлового будинку, школи, садочка, будь-якого місця, де знаходяться цивільні люди, і після цього починається обстріл цього будинку»[72]. 3 липня 2019 року в Генеральній прокуратурі України повідомили, що відправили до Офісу Президента запит щодо спростовування чи підтвердження цих висловлювань Мендель[73][74]. Офіс Президента повернув цей запит без розгляду[75]. 9 липня 2019 року слідчий ГПУ направив до Офісу Президента повторний запит такого ж змісту[76][77]. Військова прокуратура викликала Мендель на допит для пояснень[78], вона з'явилася, але давати будь-які свідчення відмовилася[79].

Конфлікти із журналістами[ред. | ред. код]

13 вересня журналіст Радіо Свобода Крістофер Міллер на форумі YES ставив Зеленському запитання, під час чого Мендель схопила його за руку та почала тягнути від Зеленського[80].

Мендель штовхає журналіста Радіо Свобода Сергія Андрушка, аби не дати йому поставити запитання Зеленському

27 вересня журналіст української служби Радіо Свобода Сергій Андрушко спробував поставити Зеленському запитання, Мендель відштовхувала журналіста, намагаючись виривати в нього мікрофон[81]. На заяву Мендель щодо того, що «в США така поведінка є нормальною для прессекретарів», журналіст Крістофер Міллер пояснив, що це неправда і подібних ситуацій в США не буває[80]. Медіаспільнота закликала президента Зеленського відреагувати на поведінку Мендель[82], а Національна спілка журналістів України закликала Офіс Президента й саму Мендель переглянути своє ставлення до ЗМІ й вибачитися за свої дії[83].

Президент України Володимир Зеленський відреагував на це жартом, із посмішкою запитавши Мендель під час чергового брифінгу «Ви нікого не штовхали, Юля?».[84] Згодом Зеленський висловився конкретніше, зауваживши, що така поведінка прессекретаря може призвести до звільнення: «Я їй повинен сказати: Так не можна, ще раз так буде — і ми попрощаємося. Але зараз я її захищаю». І заявивши на виправдання Мендель: «Ми всі люди, ми помиляємося. …Тому дівчинку в цьому випадку я буду захищати»[85].

30 вересня 2019 року спільнота незалежних журналістів «Ініціатива 34» оприлюднила вимогу звільнення Мендель через «непрофесійну та неетичну» поведінку щодо журналістів[86]. 7 жовтня 2019 року журналіст Данило Яневський звернувся до Солом'янського управління поліції м. Києва із заявою щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів Радіо Свобода Сергія Андрушка та Крістофера Міллера з боку Мендель[87]. Звернення до Нацполіції Яневський пояснив тим, що дії речниці президента є протиправними, а застосувавши фізичний вплив до журналіста, прессекретар умисне перешкоджав здійсненню ним законної професійної діяльності. 15 жовтня 2019 року Яневський подав позов до Солом'янського районного суду Києва в справі про перешкоджання Мендель роботі журналістів — оскільки слідчий поліції не відкрив справу за його заявою і впродовж восьми діб не повідомив його про початок досудового розслідування[88].

12 жовтня 2019 року під час спілкування президента Зеленського із журналістами відштовхнула кореспондентку українського інтернет-видання «Апостроф» Юлію Забєліну, вимагаючи не ставити запитань[89].

25 жовтня 2019 року журналісти поскаржилися, що під час інтерв'ю ЗМІ президента Зеленського, що відбувалося в Японії, Мендель 4 рази з'являлася в кадрі за спиною Зеленського, розмахуючи руками та паперами й вимагаючи закінчити інтерв'ю[90][91].

5 листопада 2019 року в одній із соціальних мереж Мендель опублікувала світлину моста, що відновлює Україна в Станиці Луганській, із прапорами терористичної організації ЛНР на ньому[92]. Це засудили не тільки українські користувачі інтернету, а й німецький журналіст Юліан Рьопке[джерело?][93][94].

У червні 2019 року розмістила новинне повідомлення на офіційній сторінці в Твіттері лише англійською мовою, а на прохання журналістів українського «5 каналу» продублювати текст українською, відповіла: «Можу почати суржиком, спеціально для 5-го каналу», що журналісти розцінили як хамство[95]. Після критики Мендель видалила свій пост, а у виправдання назвала його «жартом»[96].

Професійні помилки[ред. | ред. код]

Наприкінці листопада 2019 року напередодні офіційного візиту української делегації переплутала Литву та Латвію, повідомивши в соцмережі про очікуване «латвійське відрядження»[97][98], а коли користувачі мережі помітили помилку, Мендель виправила пост і виправдала це начебто троллінгом[99].

6 жовтня 2019 року, повідомляючи у соцмережі про інтерв'ю Володимира Зеленського японському виданню Kyodo, застосувала прийняту в Росії транслітерацію назви української столиці як «Kiev» замість заведеної в Україні «Kyiv» і вимушена була вибачитися[100][101].

У листопаді 2020 року преса висміяла Мендель за пост в Instagram з фото своєї перепічки, де та зауважила, що десерт зроблено неідеально і «шостий ведмедик брауні» не вдався[102]. Преса нагадала, що Володимир Зеленський якраз є шостим президентом України — і після хвилі критики Мендель видалила свій пост.

9 листопада Мендель повідомила у Facebook, що Володимир Зеленський отримав позитивний тест на коронавірус, написавши «на жаль… Президент почувається добре». Її пост трактувався так, наче чиновниця шкодує, що хворий президент має хороше самопочуття[103][104]. Після критики в пресі та у соцмережах, Мендель відредагувала свій пост[105].

У грудні 2020 року журналісти розкритикували Мендель за самовпевнену заяву на виступі в Американській торговельній палаті в Україні, що «після двох її твітів гривня… стабілізувалася».[106][107] У цьому ж виступі Мендель переплутала цифри, заявивши, що «за часів Зеленського в Україні побудовано 6500 км доріг», тоді як за даними ексміністра інфраструктури України Омеляна реальна цифра — «менше 4000 км»[108].

12 лютого 2021 року очолювана Мендель пресслужба Офісу Президента України опублікувала в офіційному твіттері глави держави привітання народу Китаю з Новим роком за східним календарем, додавши при цьому фото з Непалу та переплутавши дві країни та їхні архітектурні пам'ятки[109].

16 квітня 2021 року преса, експерти з державного протоколу та фахівці з етикету розкритикували зовнішній вигляд Мендель, яка супроводжувала президента Зеленського під час візиту до Парижа[110][111]. Під час підходу глави держави до преси Мендель, яка стояла поруч із президентом і потрапила в кадр, повісила собі на груди сонячні окуляри, що експерти розцінили як «повний провал»[112], а одяг прессекретаря оцінили як «підібраний вкрай невдало і невідповідно до ділового етикету»[113].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У стосунках із екс-заступником міністра економіки Павлом Кухтою (уряд Гончарука).[114]

Науковий ступінь[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 9 липня 2021 року № 283/2021 «Про призначення С.Никифорова Прес-секретарем Президента України»
  2. ↑ а б в Указ Президента України від 3 червня 2019 року року № 350/2019 «Про призначення Ю.Мендель Прес-секретарем Президента України»
  3. ↑ Оксана Ткаченко (04 червня 2022). НВ https://web.archive.org/web/20220604124804/https://life.nv.ua/ukr/amp/yuliya-mendel-ta-pavlo-kuhta-odruzhilisya-mendel-pokazala-foto-pislya-reyestraciji-shlyubu-50247578.html. Архів оригіналу за 04 червня 2022. Процитовано 15 грудня 2022. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. ↑ Указ Президента України від 9 липня 2021 року року № 282/2021 «Про звільнення Ю.Мендель з посади Прес-секретаря Президента України»
  5. ↑ а б Філолог розповіла у закордонному ЗМІ, як давала хабар у КНУ. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 1 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
  6. ↑ а б Декларації: Мендель Юлія Володимирівна від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  7. ↑ Колишня речниця Зеленського приєдналася до проєкту «Велика деолігархізація» на телеканалі Ахметова. Громадське телебачення (українською) . 17 липня 2021. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  8. ↑ Канал Ахметова закриває програму, в якій Мендель "боролась з олігархами". Українська правда (українською) . 6 вересня 2021. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  9. ↑ Мендель повернеться на телеканал Ахметова в якості колумністки. НВ (українською) . 16 вересня 2021. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  10. ↑ Євроатлантична Літня Академія (WEASA) 2016 | Громадський Простір. www.prostir.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 1 грудня 2019.
  11. ↑ Iuliia Mendel. POLITICO. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 8 червня 2019.
  12. ↑ Iuliia Mendel. IMDb. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 8 червня 2019.
  13. ↑ In Ukraine, Corruption Is Now Undermining the Military. archive.is. 20 лютого 2018. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 8 червня 2019.
  14. ↑ Корупція навколо АТО: у статті NYT знайшли російський слід. Розслідування (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 8 червня 2019.
  15. ↑ Указ президента № 350/2019
  16. ↑ а б Джерела: Мендель йде з посади прессекретаря Зеленського. babel.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
  17. ↑ а б Мендель йде з посади прессекретаря Зеленського, але працюватиме в Офісі президента радницею. LB.ua. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
  18. ↑ Мендель залишає посаду прессекретаря президента – Подоляк. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
  19. ↑ Мендель йде з посади прессекретаря президента – ЗМІ. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
  20. ↑ а б Мендель стане позаштатним радником Єрмака з комунікацій із зарубіжними ЗМІ, - "Інтерфакс-Україна". LB.ua. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
  21. ↑ Мендель підтвердила, що працюватиме з Єрмаком. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
  22. ↑ Мендель стане позаштатним радником Єрмака. РБК-Украина (uk-UA) . Архів оригіналу за 8 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  23. ↑ Мендель стане позаштатним радником Єрмака з комунікацій із зарубіжними ЗМІ - джерело. interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. 8 липня 2021. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  24. ↑ Мендель, ймовірно, стане позаштатною радницею Єрмака – Подоляк. radiosvoboda.org. 9 липня 2021. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |publusher= (довідка)
  25. ↑ Мендель підтвердила, що йде у радники Єрмака. glavcom.ua. Главком. 9 липня 2021.
  26. ↑ "Коломойский забирает мою работу. Я ревную". Интервью Мендель – за минуту. LIGA (рос.). 27 листопада 2019. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  27. ↑ «Прессовать» меня начали моментально. Главное из интервью пресс-секретаря президента Юлии Мендель. nv.ua. Процитовано 1 грудня 2019.
  28. ↑ Стало известно, какую зарплату получает Мендель в должности пресс-секретаря Зеленского. Информационное агентство Украинские Национальные Новости (УНН). Все онлайн новости дня в Украине за сегодня - самые свежие, последние. (рос.). Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  29. ↑ Мендель у червні заробила в 1,5 рази більше, ніж Зеленський. ukranews_com (ua) . 25 липня 2020. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  30. ↑ Думаю, у мене була прослушка, – Мендель. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  31. ↑ Мендель запідозрила, що її на Банковій "слухало" НАБУ. Там відреагували. LIGA (укр.). 23 вересня 2021. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  32. ↑ Перегляд документа #d9945209-844a-4b5a-9e3f-cedd2c1c64d5 | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. public.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  33. ↑ Мендель заробила 684 тисячі гривень і взяла авто в кредит. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  34. ↑ Прессекретарка Зеленського Мендель задекларувала рахунки в 5 банках і не сказала, скільки там грошей. ukranews_com (ua) . 2 червня 2020. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  35. ↑ Зеленский в мае заработал в два с половиной раза меньше, чем Мендель. Какие зарплаты в ОП. ukranews_com (рос.). 30 червня 2021. Архів оригіналу за 1 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  36. ↑ Прес-секретар Зеленського запускає власне шоу на державному каналі "Дом". Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  37. ↑ "Взгляд с Банковой": пресс-секретарь Зеленского запускает собственное телешоу. ФОКУС (рос.). 15 березня 2021. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  38. ↑ Украина для Донбасса и Крыма | Взгляд с Банковой с Юлией Мендель (uk-UA) , архів оригіналу за 19 березня 2021, процитовано 20 березня 2021
  39. ↑ Пресс-релиз ГП "МПИУ" по поводу запуска нового контента. Дом (ru-RU) . 18 березня 2021. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  40. ↑ Мендель не будет ведущей программы «Взгляд с Банковой» на канале «Дом». www.ukrinform.ru (рос.). Процитовано 20 березня 2021.
  41. ↑ "Взгляд с Банковой": канал "Дом" рассказал о дальнейшем участие Мендель в телешоу. ФОКУС (рос.). 18 березня 2021. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2021.
  42. ↑ Мендель приєдналася до проєкту "Велика деолігархізація" на телеканалі Ахметова. ЛІГА.net. 17 липня 2021. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  43. ↑ Мендель приєдналася до телепроєкту «Велика деолігархізація» на «Україна 24». Детектор медіа. 17 липня 2021. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  44. ↑ Мендель 11 липня випустить книгу "Кожен із нас - Президент". Еспресо TV. 8 липня 2021. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  45. ↑ Мендель опублікувала уривок власної книги «Кожен із нас президент». Детектор медіа. 8 липня 2021. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  46. ↑ "Два метри сексу" та "хамуватий люмпен" Богдан: найцікавіші уривки з книги Мендель. 24 канал. 20 липня 2021. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  47. ↑ Олександра Комісарова (19 липня 2021). Книга колишньої прессекретарки Зеленського вийшла друком. suspilne.media. UA:Перший. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  48. ↑ Книжка Мендель називається "Кожен із нас президент".. СКРИНШОТ. Цензор.НЕТ. 8 липня 2021. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021.
  49. ↑ Vogel, Kenneth P.; Mendel, Iuliia (1 травня 2019). Biden Faces Conflict of Interest Questions That Are Being Promoted by Trump and Allies. The New York Times. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
  50. ↑ Американські ЗМІ знайшли зв’язок між Луценком та адвокатом Трампа. Українська правда. 2 травня 2019. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 11 липня 2020.
  51. ↑ а б Tani, Maxwell (3 червня 2019). Author of New York Times’ Controversial Biden-Ukraine Story Becomes New Ukrainian President’s Spokeswoman. The Daily Beast (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
  52. ↑ Wemple, Erik (9 травня 2019). New York Times, Bloomberg square off over Biden-Ukraine reporting. The Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
  53. ↑ У пресс-секретаря Зеленского был конфликт интересов в NYT – СМИ. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  54. ↑ CNN написал о конфликте интересов у пресс-секретаря Зеленского. LB.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
  55. ↑ Business, Oliver Darcy, CNN. Co-author of controversial New York Times Biden-Ukraine story is hired as Ukraine president's spokesperson. CNN. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 8 червня 2019.
  56. ↑ Мендель втрапила у скандал у США через посаду у Зеленського. Розслідування (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 8 червня 2019.
  57. ↑ Business, Oliver Darcy, CNN. Co-author of controversial New York Times Biden-Ukraine story is hired as Ukraine president's spokesperson. CNN. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  58. ↑ У прес-секретаря Зеленського був конфлікт інтересів у NYT – ЗМІ. Українська правда. 4 червня 2019. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 11 липня 2020.
  59. ↑ Iuliia Mendel (30 січня 2016). In Ukraine’s universities, trading bribes for diplomas. https://www.politico.eu. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 8 червня 2019.
  60. ↑ Недоведена історія: Професор буде судитися зі студенткою за звинувачення у хабарництві. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  61. ↑ Витяг із Єдиного державного реєстру судових рішень. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 15 січня 2020.
  62. ↑ Єдиний державний реєстр судових рішень. reyestr.court.gov.ua. Процитовано 1 березня 2021.
  63. ↑ Єдиний державний реєстр судових рішень. reyestr.court.gov.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  64. ↑ Єдиний державний реєстр судових рішень. reyestr.court.gov.ua. Процитовано 1 березня 2021.
  65. ↑ Єдиний державний реєстр судових рішень. reyestr.court.gov.ua. Процитовано 1 березня 2021.
  66. ↑ Речниця Зеленського виграла суд про хабар. Що це за справа?. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
  67. ↑ Вы никого не толкали, Юль? Мендель снова попала в неприятную ситуацию (фото). РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  68. ↑ Юлія Мендель розповіла, чому сфотографувалася зі стрічкою Russia Today. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  69. ↑ Порождают ненависть и зло: Мендель раскритиковала защитников украинского языка. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 5 квітня 2021.
  70. ↑ Язык. Переговоры. Вопросы с Донбасса. Отвечает Юлия Мендель. Программа «Взгляд с Банковой». Архів оригіналу за 5 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
  71. ↑ Заяви про «українську російську мову» не мають жодних перспектив — Кремінь. Архів оригіналу за 5 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  72. ↑ Як розуміти слова речниці Зеленского про те, що ЗСУ могли обстріляти цивільних (рос.). Радіо Свобода. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 23 лист. 2019 р..
  73. ↑ ГПУ хоче, щоб у Зеленського спростували чи підтвердили висловлювання Мендель про ЗСУ. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  74. ↑ Опровергнуть или подтвердить: ГПУ обратилась в Офис президента из-за заявления Мендель. nv.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 1 грудня 2019.
  75. ↑ Офіс президента повернув без розгляду запит Генпрокуратури стосовно Юлії Мендель. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  76. ↑ ГПУ повторно направила в Офіс Президента запит щодо заяв Мендель. Укрінформ. 9 липня 2019. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 1 березня 2021.
  77. ↑ ГПУ вдруге надіслала в Офіс президента запит щодо Мендель. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  78. ↑ СМИ сообщили, что Мендель вызвали на допрос из-за заявлений об обстреле гражданских на Донбассе. Она отрицает. ТСН.ua (рос.). 26 червня 2019. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
  79. ↑ Мендель пришла на допрос в ГПУ, но свидетельствовать – отказалась. 24 Канал. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
  80. ↑ а б Було дуже неприємно, – ще один журналіст розповів про скандальну поведінку Мендель: відео. 24 Канал. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  81. ↑ Виривала мікрофон і штовхалася: прес-секретар Зеленського потрапила в гучний скандал (фото, відео). РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
  82. ↑ медіа», «Детектор (30 вересня 2019). Медіаспільнота закликає президента публічно відреагувати на перешкоджання роботі журналістів з боку працівниці його Офісу. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
  83. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Спілка журналістів закликає речника президента Юлію Мендель вибачитися за інцидент з кореспондентом | DW | 28.09.2019. DW.COM (uk-UA) . Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
  84. ↑ Вы никого не толкали, Юля? - Зеленский пошутил о скандалах Мендель с журналистами. ukranews_com (рос.). 1 жовтня 2019. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  85. ↑ Зеленський - про Мендель і Андрушка: "Дівчинку буду захищати". BBC News Україна (укр.). 10 жовтня 2019. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  86. ↑ Журналісти вимагають звільнення речниці Зеленського. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  87. ↑ Нацполіцію просять розслідувати перешкоджання роботі журналістів Радіо Свобода з боку Мендель. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  88. ↑ Яневський позивається до суду у справі про перешкоджання Мендель роботі журналістів. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  89. ↑ Мендель снова обвинили в толкании журналиста. korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  90. ↑ Мендель несколько раз испортила интервью Зеленского своим эпическим появлением в кадре: видео. 24 Канал. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
  91. ↑ Мендель неприятно удивила журналистов в Японии (ФОТО). www.dsnews.ua (рос.). Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  92. ↑ «Недовго вам залишилося!» Мендель виклала фото з прапорами «ЛНР». Суспільство. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 23 лист. 2019 р..
  93. ↑ Мендель снова разгневала украинцев: что произошло в этот раз. fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  94. ↑ Недолго вам осталось! Мендель выложила фото с флагами ЛНР. Общество (рос.). Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  95. ↑ Могу суржиком: пресс-секретарь Зеленского неудачно пошутила с журналистами. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  96. ↑ В Twitter спикера Зеленского обвинили в хамстве. Буквы. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  97. ↑ Мендель назвала Литву Латвией, а потом сказала, что это троллинг. 24 Канал. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
  98. ↑ Мендель перепутала Литву с Латвией и стала убеждать, что это - троллинг. www.dsnews.ua (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  99. ↑ Мендель назвала визит в Литву "латвийской командировкой" и объяснила это троллингом. LB.ua. Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  100. ↑ Мендель извинилась, что вместо Kyiv написала Kiev. ТСН.ua (рос.). 9 жовтня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  101. ↑ Kyiv not Kiev: Мендель извинилась за ошибку в написании названия столицы. 5 канал (ru-RU) . Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
  102. ↑ Подумали про Зеленського: Мендель висміяли за пост про не ідеального "шостого ведмедика брауні". www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
  103. ↑ «На жаль… Президент почувається добре». Юлія Мендель дивно повідомила про коронавірус у Зеленського — довелося виправляти. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 26 грудня 2020.
  104. ↑ На жаль… повідомлення Мендель про здоров’я Зеленського стало мемом. ТаблоID. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  105. ↑ «На жаль… Президент почувається добре»: Мендель пояснила свій неоднозначний коментар щодо COVID-19 у Зеленського. tsn.ua. 9 листопада 2020. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 1 березня 2021.
  106. ↑ Мендель похвалилась, як два твіти від Офісу президента допомогли стабілізувати гривню. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
  107. ↑ Мендель розповіла, як двома твітами врятувала Україну від краху. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
  108. ↑ Олег Зинченко. Міфи про дороги з минулого: що будує "Укравтодор" у рамках "Великого будівництва". РБК-Україна. Архів оригіналу за 1 Feb 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  109. ↑ Зеленський привітав китайців з Новим роком, опублікувавши фото з Непалу. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  110. ↑ Модний вирок: Мендель стала героїнею фотожаб через дрескод у Парижі (фото). glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  111. ↑ Замок, Високий (17 квітня 2021). Про провальний Париж... — Високий Замок. www.wz.lviv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  112. ↑ Експертка з етикету про окуляри на грудях Мендель та кросівки Зеленської в Луврі: Це професійний провал. ТаблоID. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  113. ↑ Треба увімкнути голову і зробити маленьке зусилля – експертка з етикету про окуляри Мендель і кросівки Зеленської. 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  114. ↑ Gazeta.ua (16 лютого 2022). Юлія Мендель зустрічається із екс-заступником міністра економіки. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мендель Юлія Володимирівна

Декларація[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мендель_Юлія_Володимирівна&oldid=39886058