Меморіальний комплекс «Слава» (Торецьк) — Вікіпедія

Меморіальний комплекс «Слава», місто Торецьк

Меморіальний комплекс «Слава» на честь земляків — Героїв Радянського Союзу і радянських воїнів — радянський меморіальний комплекс, що знаходиться у місті Торецьк Донецької області. Меморіал був споруджений до 30-річчя з дня «визволення міста Торецька від німецько-фашистських загарбників». Автор комплексу — скульптор А. М. Баранов. Відкриття меморіалу відбулося 8 вересня 1973 року.

Меморіальний комплекс[ред. | ред. код]

Меморіал являє собою композицію, в якій об'єднані:

Обеліск, Скорботна мати та вічний вогонь Вояки РСЧА часів Другої Світової та українсько-більшовицької війн Панно із зображенням радянських вояків, що атакують Стіна пам'яті з іменами загиблих
  • Декоративні елементи у вигляді гранітних плит розміром 0,8 х 0,8 х 0,6 метра (13 штук) з назвами міст—героїв і зображенням зірки Героя Радянського Союзу утворюють дві алеї — праворуч і ліворуч. По центру кожної з алей встановлені металеві колби із землею з відповідних міст-героїв. Напис свідчить:
Тут покоїться священна земля,

рясно полита кров'ю захисників міст-героїв.

Оригінальний текст (рос.)
Здесь покоится священная земля,
обильно политая кровью защитников городов-героев.
  • При вході в меморіальний комплекс встановлені два стилізовані схилені прапори (бетон, 3,0 х 1,5 м) та дві гранітні плити.
Одна з них звертається до відвідувачів: …інша закликає:
Дорогі друзі!

У цій урочистій тиші
Чути звернені до вас слова:

«Пам'ятайте минуле.
Будьте достойними слави батьків!
Будьте достойними нас!»

І в цю хвилину не тільки
про павших, але й живих нагадує
заклик, що стукає в серці,
клятва, обіцянка:

«Ніхто не забутий,
ніщо не забуте!»
.

Оригінальний текст (рос.)
Дорогие друзья!

В этой торжественной тишине
Слышны обращенные к вас слова:

«Помните прошлое.
Будьте достойны славы отцов!
Будьте достойны нас!»

И в эту минуту не только
о павших, но и живых напоминает
стучащий в сердце призыв,
клятва, обещание:

«Никто не забыт,

ничто не забыто!».
Дорогий друг!

Вклонися могилі… Вдивися в граніт…
Вдивися у тьмяне його мерехтіння.
Прочитай дорогі імена…

Ти не раз ще в роздумах зупинишся
перед цією закарбованою пам'яттю,
оголиш голову і замовкнеш, віддаючи
дань поваги тим, хто самозабутньо
бився з фашизмом, звільняючи нашу
Батьківщину, страждав і помирав із думкою
про тебе, юного і незнайомого, з мрією
про твій сьогоднішній день, із надією,
що ти будеш жити на землі, дихаючи
повними грудьми, нікого і нічого не боячись.

Оригінальний текст (рос.)
Дорогой друг!

Поклонись могиле… Вглядись в гранит…
Вглядись в тусклое его мерцание.
Прочти дорогие имена…

Ты не раз еще в раздумье отсановишься
перед этой запечатленной памятью,
обнажишь голову и замолчишь, отдавая
дань уважения тем, кто самозабвенно
дрался с фашизмом, освобождая нашу
Родину страдал и умирал с мыслью
о тебе, юном и незнакомом, с мечтой
о твоем сегодняшнем дне, с надеждой,
что ты будешь жить на земле, дыша

полной грудью, никого и ничего не боясь.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Міністерство культури Української УРСР — Міськкомунгосп. Паспорти пам'ятників міста Торецьк Донецької області, 1984 р. — Архівна справа 4.11878.-2.5.23