Меморіальний будинок-музей Ісмаїла-бей Гаспринського — Вікіпедія

Меморіальний будинок-музей Ісмаїла-бей Гаспринського
44°44′47″ пн. ш. 33°53′39″ сх. д. / 44.74649° пн. ш. 33.89408° сх. д. / 44.74649; 33.89408
Тип музей і будівля музеюd
Статус спадщини Державний реєстр нерухомих пам'яток України, об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd і пам'ятка історії місцевого значення України
Розташування Бахчисарай
Адреса вул. І. Гаспринського, 47а, Бахчисарай
Засновано 21 березня 1921
Відкрито 2001
Директор Ельміра Абібуллаєва
Куратор Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник
Сайт bikz.org facebook.com
Меморіальний будинок-музей Ісмаїла-бей Гаспринського. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Меморіальний будинок-музей Ісмаїла-бей Гаспринського
Меморіальний будинок-музей Ісмаїла-бей Гаспринського (Автономна Республіка Крим)
Мапа
CMNS: Меморіальний будинок-музей Ісмаїла-бей Гаспринського у Вікісховищі

Меморіальний будинок-музей Ісмаїла-бей Гаспринського — будівля колишньої друкарні «Терджиман», у якій працював Ісмаїл-бей Гаспринський. Ця будівля є пам'яткою історії місцевого значення (охоронний номер 3245) із 1999 року.

Музей є єдиною подібною установою, також ім'ям Гаспринського названі республіканська кримськотатарська бібліотека, вулиці і школа. Це частина державного історико-культурного заповідника.

Історія[ред. | ред. код]

Ісмаїл Гаспринський (бюст у Бахчисараї)
Докладніше: Терджиман

Ісмаїл Гаспринський — кримськотатарський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Ісмаїл Гаспринський був відомий як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар, модернізатор їх традиційної ісламської культури[1]. 1879-го року взявся за створення газети.

22 червня 1882 року Гаспринському, згідно з положенням про право торгівлі і промислів для типографських закладів, видано квиток купця другої гільдії № 345 на право відкриття ним друкарні. 8 серпня 1882 він отримав свідоцтво про дозвіл мати друкарню. Друкарня: приміщення одне, у власному будинку в приході Салачик. Набірник один, суму одержуваної з закладу прибутку тобто чистого доходу визначити складно, оскільки друкарня нововідкрита.

1885 року типографія Гаспринського в Бахчисараї згоріла. Нову будівлю для друкарні було побудовано у 1890-1891 роках. 1914-го друкарня перетворюється на «Торговий дім І. Гаспринський і Син». Спершу наклад газети був невеликим, але він зростав і поступово «Терджиман» перетворився з тижневика на щоденну газету. Крім того, Гаспринський заохочував нових читачів, щорічно надсилаючи підписникам у подарунок книги, які видавали в його бахчисарайській типографії. Останній номер «Терджимана» вийшов 23 лютого 1918 року, коли більшовики окупували Крим.

Музей було урочисто відкрито 21 березня 1921 року[2], завдяки праці директора Бахчисарайського музею[3] Усеїна Боданінського. Ця дата була 70-річчям із дня народження письменника, який помер у 1914 р. на 63 році життя.

У 1932 році музей було закрито радянською владою, більшість експонатів втрачена. Реставрація типографії почалася лише за незалежної України, у 2000 році[4]. 21 березня 2001, на честь 150-річчя видавця, музей знову було відкрито. Експозиція музею — це сімейні фотографії, документи, нагороди, книги, підручники та меморіальні речі, збірка багата літературними джерелами, до яких доклали руки працівники друкарні газети «Терджиман». Відновлено робочий кабінет Гаспринського з меблями XIX сторіччя. З особистих речей — тростина, подарована до 25-го ювілею газети, та перські ордени — Орден Меджида IV ступеня та Орден Лева і Сонця III ступеня[5].

Поруч відновлено сад, у якому квітнуть троянди та росте шовковиця.

Ісмаїл Гаспринський похований неподалік — поруч із Зинджирли-медресе. Знищену могилу поновлено.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Про вибухонебезпечний кримський казан. Матеріал російської служби Бі-Бі-Сі [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ МУЗЕЙ ГАСПРИНСКОГО (БАХЧИСАРАЙ). Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 22 серпня 2015.
  3. ↑ Дом музей Исмаила Гаспринского. Архів оригіналу за 11 серпня 2015. Процитовано 22 серпня 2015.
  4. ↑ (рос.) В соответствии с решением Крымского областного исполнительного комитета от 8.05.1990 года № 143
  5. ↑ «Кабинет Исмаила Гаспринского». Архів оригіналу за 11 серпня 2015. Процитовано 22 серпня 2015.

Література[ред. | ред. код]

  • Исиков В. П., Литвинов П. А., Литвинова Г. Б. Атлас достопримечательностей Крыма. — Судак: СТАЛКЕР, 2008.
  • Бахчисарай. Путеводитель. — Симферополь: СВІТ, 2009.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Меморіальний_будинок-музей_Ісмаїла-бей_Гаспринського&oldid=42163321