Мезоатом — Вікіпедія

Мезоатом — екзотичний атом, у якому частина або всі електрони замінено іншими елементарними частинками з від'ємним електричним зарядом (${\displaystyle \mu ^{-}}$, ${\displaystyle \pi ^{-}}$, ${\displaystyle K^{-}}$). Утворюються при гальмуванні від'ємно заряджених елементарних частинок у речовині. Час життя мезоатома дуже малий і не перевищує часу життя елементарних частинок, які його утворюють^[1].

Мезоатоми, утворені заміною одного або декількох електронів оболонки від'ємними мю-мезонами, називають мю-мезоатомами, а аналогічною заміною від'ємними пі-мезонами, називають пі-мезоатомами^[2].

Найпростіший мезоатом утворюють протон і від'ємно заряджений мюон (мю-мезоводень). Він здатний проникати всередину електронних оболонок атомів і брати участь у мюонному каталізі. Інший найпростіший мезоатом утворюють протон і від'ємно заряджений пі-мезон (пі-мезоводень).

Див. також[ред. | ред. код]

• Мюонний каталіз
• Мезомолекула

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Бархоп Э. Экзотические атомы [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // УФН, т. 106, c. 527—548, (1972)

Література[ред. | ред. код]

• Ширков Д. В. Физика микромира. — М. : Советская энциклопедия, 1980. — 527 с.
• Кириллов-Угрюмов В. Г., Никитин Ю. П., Сергеев Ф. М. Атомы и мезоны. — М. : Атомиздат, 1980. — 216 с.