Мадс Міккельсен — Вікіпедія
Мадс Міккельсен Mads Mikkelsen | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
дан. Mads Dittmann Mikkelsen | ||||||
Ім'я при народженні | дан. Mads Dittmann Mikkelsen | |||||
Народився | 22 листопада 1965 (58 років) Копенгаген, Данія | |||||
Громадянство | Королівство Данія | |||||
Релігія | атеїзм | |||||
Діяльність | Актор | |||||
Роки діяльності | 1996 — дотепер | |||||
Дружина | Hanne Margethe Jacobsen | |||||
Діти | Viola Jacobsen Carl Jacobsen | |||||
Брати / сестри | Ларс Міккельсен[1] | |||||
IMDb | nm0586568 | |||||
Нагороди та премії | ||||||
| ||||||
| ||||||
Мадс Міккельсен Mads Mikkelsen у Вікісховищі |
Мадс Міккельсен (дан. Mads Mikkelsen ⓘ; нар. 22 листопада 1965, Копенгаген, Данія) — данський актор театру, кіно й телебачення. Починав як гімнаст й танцюрист, широку акторську відомість в Данії отримав через такі ролі, як Тонні у перших двох фільмах трилогії фільмів «Дилер» (1996, 2004), сержант-детектив Аллан Фішер у телесеріалі «Спецпідрозділ» (2000–2004), Нільс у «Відкритих серцях» (2002), Свен у «Зелених різниках» (2003), Іван в «Адамових яблуках» (2005) та Джейкоб Петерсен у фільмі «Після весілля» (2006).
Всесвітнє визнання до нього прийшло через роль головного антагоніста Ле Шиффра у двадцять першому фільмі бондіани «Казино „Рояль“» (2006)[2]. Серед інших визначних ролей – Ігор Стравінський у фільмі «Коко Шанель та Ігор Стравінський» (2008), Йоганн Фрідріх Струензе у «Королівському романі» (2012). Роль Лукаса у данській стрічці «Полювання» (2012) режисера Томаса Вінтерберга принесла йому нагороду за найкращу чоловічу роль на Каннському кінофестивалі. Відомими стали ролі Ганнібала Лектера у серіалі «Ганнібал» (2013–2015), Кецилія у марвелівському «Докторі Стренджі» (2016), Гален Ерсо у лукасівському «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія» (2016), Кліфф Анґер у відеогрі Хідео Кодзіми «Death Stranding» (2019). Отримав номінація на премію BAFTA за роль Мартіна у фільмі «Ще по одній» (2020) та Ґеллерта Ґріндельвальда у «Фантастичних звірях: Таємниці Дамблдора» (2022)[3].
Провідний кінокритик «The New York Times» Ентоні Скотт[en] відзначає, що на голлівудській сцені Міккельсен «став солідним характерним актором з інтригуючою мармизою», проте відмітив, що на внутрішньому фронті «він щось інше: зірка, аксіома, обличчя відродження данського кіна»[4].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 22 листопада 1965 року у Копенгагені (Данія). Закінчив акторську школу Орхуського театру (дан. Århus Teater) 1996-го, й перший час працював у данській кіноіндустрії.
Після незначних ролей у фільмах «Кафе „Гектор“» (дан. Café Hector) і «Квітковий в'язень» («Бломстерфанген», дан. Blomsterfangen) 1996 року, в тому ж році він грає першу значну роль — Тоні в кримінальній драмі «Дилер» («Пушер», Pusher), яка стала початком трилогії данського режисера Ніколаса Віндінґа Рефна. Потім для актора знову пішла черга малопомітних ролей. Перше визнання публіки він отримав у 2000 р. за ролі Арне у фільмі «Мерехтливі вогні» (дан. Blinkende Lygter, англ. Flickering Lights) і Аллана Фішера в данській поліцейській серії «Спецподрозділ» (дан. Rejseholdet) (2000—2004).
Значною мірою популярність актора зросла після того, як місцеві журнали відзначили його титулом «найсексуальнішого чоловіка Данії».[5][6] Позитивні відгуки вдома й за межами Данії Мадс Міккельсен здобув у 2002 р. після роботи у вітчизняному фільмі «Відкриті серця» (дан. Elsker dig for evigt). Але вже в 2003 р., відірвавшись від данського кіно, Мадс з'являється в іспано-данській комедії «Торремолінос 73» (Torremolinos 73). У наступному 2004 році він грає Трістана в історичному фільмі «Король Артур» в ансамблі з такими відомими акторами, як Клайв Овен і Кіра Найтлі. Після невеликої американської перерви Міккельсен знову з'являється в ролі Тоні у фільмі «Дилер 2».
Справжнім проривом для актора стала головна роль у дансько-шведському фільмі «Після весілля» (дан. Efter brylluppet, швед. Efter bröllopet, 2006), за яку актор був відзначений декількома преміями та номінаціями за найкраще виконання головної чоловічої ролі різних кінофестивалів. У тому ж 2006-му році Мадс разом із Денієлом Крейгом бере участь у роботі над фільмом «Казино „Рояль“», із серії «бондіани». Там він переконливо зіграв лиходія Ле Шиффра, його гра не розчарувала шанувальників, і, мабуть, гарантувала акторові брак відсутності ролей у майбутньому в його рідній країні озер.
У 2010 році він знявся в рімейку «Битва титанів» у ролі Драко, лідера царських охоронців разом із Семом Вортінгтоном.
Роль м'якого вихователя дитячого садка Лукаса в психологічній драмі Томаса Вінтерберга «Полювання» принесла Міккельсену Приз за найкращу чоловічу роль 65-го Каннського кінофестивалю.
2 грудня 2016 року на церемонії нагородження The Game Awards 2016 показали другий тизер гри Death Stranding, де фігурують персонажі, змодельовані за образом Гільєрмо дель Торо і Мадса Міккельсена. Персонаж Міккельсена, припускалось, є антагоністом, наділеним надприродними здібностями.
У тому ж році відбулися прем'єри двох великих проєктів під назвами «Доктор Стрендж» і «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія». У супергеройському фільмі Marvel Міккельсен зіграв головного лиходія, що вступив у боротьбу з персонажем Бенедикта Камбербетча, а у спінофі кіносаги «Зоряні війни» — батька головної героїні у виконанні Фелісіті Джонс.
2019 року виконав одну з головних ролей у бойовику «Полярний», екранізації однойменного коміксу шведського режисера Юнаса Окерлунда.
У 2020 після того як оголосили що Мес замінить Джонні Деппа в Фантастичні Звірі: Таємниці Дамблдора в ролі Ґелерта Ґріндельвальда.І в 2022 році світ потім побачив цей фільм.Також через це , на актора посипалось багато гейту.
У 2021 зіграв на своїй батьківщині вчителя з історії - Мартіна у фільмі "Ще по одній ". Фільм отримав "Оскар" за "Найкращий фільм іноземною мовою".Фільм став символом пам'яті Іди Вінтерберг, доньки режисера, яка в 17 років загинула в автокатастрофі через чотири дні після початку зйомок.Також на початку планувалась, що саме вона зіграє доньку головного героя. З Томасом Вінтебергом , Міккельсен вже працював у іншому данському фільмі "Полювання"
У 2023 зіграв нациста Юргена Фоллера в останньому фільмі франшизи "Індіана Джонс". В тому ж році на "Венеціанському кінофестивалі" відбулась прем'єра "Бастарден" (дан. "Bastarden") (англ. "The Promised Land").Міккельсен зіграв Людвіка фон Калена в історичному фільмі данського режисера Ніколая Арселя 2023 року, заснований на книзі «Капітан і Енн Барбара» Іди Єссен "Бастарден". З Арселем , Міккельсен працював в 2012 у "Королівському романі".Фільм потрапив до "короткого списку" на "Оскар" , але , на жаль, далі не пройшов.
Крайній проєкт актора- це "Dust Bunny" (дослівний переклад "пильний кролик) , режисером якого став Брайан Фуллер продюсер.Міккельсен вже працював з Фуллером під час знімання "Ганнібала",але того разу Фуллер був продюсером.Зйомки розпочались у червні 2023 , наскільки відомо з інстаграму самого Браяна Фуллера, данець , вже відзняли усі сцени Міккельсеном. Фільм про 8 річну дівчинку,яка попросила допомогти вбити монстра ,який живучи в неї під ліжком, з'їв її родину.
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 2000 році він одружився з Ганною Якобсен, з якою він зустрічався з 1986 року. У них є дочка Віола (народилася 5 грудня 1992[7]) і син Карл (народився 29 липня 1997, військовослужбовець[8]).
Переїзджав до Торонто у 2012 році, коли почали знімання «Ганнібала»[джерело?]. Але постійне місце проживання - Копенгаген.
Міккельсен має будиночок на Майорці , який є для актора та його дружини - другим домом. В 2023 стало відомо,що актор має онуку Марію , від його старшої дитини - Віоли. Новина стала відомою на врученні акторові нагороду "Бембі"у листопаді 2023[9]
Є нерелігійним[джерело?].
Фільмографія[ред. | ред. код]
Фільми[ред. | ред. код]
Рік | Назва | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
---|---|---|---|---|
1996 | Кафе «Гектор» | Café Hector | Андерс | корометражний |
1996 | Квітковий в'язень | Blomsterfangen | Макс | корометражний |
1996 | Дилер | Pusher | Тонні | |
1998 | Заблукавший | Vildspor | Джиммі | |
1998 | Ангел Ночі | Nattens Engel | Ронні | |
1999 | Том Мерріт | Tom Merritt | Елмер Карр | корометражний |
1999 | Стікаючий кров'ю | Bleeder | Ленні | |
2000 | Мерехтливі вогні | Blinkende lygter | Арне | |
2001 | Світ Мони | Monas verden | Каспер | |
2001 | Все шкереберть | En Kort en lang | Якоб | |
2002 | Я — Діна | I Am Dina | Нільс | |
2002 | Відкриті серця | Elsker dig for evigt | Нільс | |
2002 | Уілбур хоче вбити себе | Wilbur Wants to Kill Himself | доктор Хорст | |
2003 | Ню | Nu | Якоб (молодий) | корометражний |
2003 | Зелені різники | De grønne slagtere | Свенд | |
2003 | Торремолінос 73 | Torremolinos 73 | Магнус | |
2004 | Король Артур | King Arthur | Трістан | |
2005 | Дилер 2 | Pusher 2 | Тонні | |
2005 | Адамові яблука | Adams æbler | Іван | |
2006 | Після весілля | Efter brylluppet | Якоб | |
2006 | Прага | Prag | Крістофер | |
2006 | Вихід | Exit | Томас Скепхульт | |
2006 | Казино «Рояль» | Casino Royale | Льо Шиффр | |
2008 | Полум'я і Цитрон | Flammen & Citronen | Цитрон | |
2009 | Коко Шанель та Ігор Стравінський | Coco Chanel & Igor Stravinsky | Ігор Стравинський | |
2009 | Вальгала: Сага про вікінга | Valhalla Rising | Одноокий | |
2009 | Двері | Die Tür | Девід Андернах | |
2010 | Битва титанів | Clash of the Titans | Драко | |
2011 | Мушкетери | The Three Musketeers | граф Рошфор | |
2012 | Королівський роман | En kongelig affære | Йоганн Фрідріх Струензе | |
2012 | Полювання | Jagten | Лукас | |
2012 | Рухайся | Move On | Марк | |
2013 | Небезпечна ілюзія (Закохатися до смерті) | The Necessary Death of Charlie Countryman | Найджел | |
2013 | Міхаель Кольхаас | Michael Kohlhaas | Міхаель Кольхаас | |
2014 | Порятунок | The Salvation | Йон Йенсен | |
2015 | Чоловіки та кури | Mænd & høns | Еліас | |
2016 | Доктор Стрендж | Doctor Strange | Кецилій | |
2016 | Фантом | Le Fantôme | Льо Фантом | корометражний |
2016 | Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія | Rogue One: A Star Wars Story | Гален Ерсо | |
2018 | Арктичний | Arctic | Овергард | |
2018 | Ван Гог. На порозі вічності | At Eternity's Gate | священник | |
2019 | Полярний | Polar | Дункан Візла | |
2020 | Ще по одній | Druk | Мартін | |
2020 | Лицарі справедливості | Retfærdighedens ryttere | Маркус | |
2021 | Хода хаосу | Chaos Walking | міський голова Девід Прентіс | |
2022 | Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора | Fantastic Beasts: The Secrets of Dumbledore | Ґелерт Ґріндельвальд | |
2023 | Індіана Джонс 5 | Indiana Jones 5 | Юрген Воллер | |
2023 | Земля Короля | Bastarden | Людвіг фон Кален |
Серіали[ред. | ред. код]
Рік | Назва | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
---|---|---|---|---|
2000-2004 | Спецпідрозділ | Rejseholdet | Аллан Фішер | 32 епізоди |
2005 | Юлі | Julie | Геральд, батько Юлі | 6 епізодів |
2013-2015 | Ганнібал | Hannibal | Ганнібал Лектер | 39 епізодів |
Відеоігри[ред. | ред. код]
Рік | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
---|---|---|---|
2008 | 007: Quantum of Solace | Льо Шиффр | голос |
2019 | Death Stranding | Кліфф | голос і захоплення руху |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ DanskeFilm.dk — 1999.
- ↑ Awards 2012. Cannes. Процитовано 27 травня 2012.
- ↑ Bafta Film Awards 2021: The nominations in full. BBC News. 9 березня 2021.
- ↑ Scott, A. O. (16 серпня 2012). Great Dane. The New York Times. Процитовано 4 травня 2015.
- ↑ Сторінка актора на офіційному сайті Данського королівства (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
- ↑ Мадс Міккельсен, найсексуальніший чоловік Данії… (стаття у «Вашингтон пост», англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
- ↑ Mwangi, Teresia (29 червня 2021). Viola Jacobsen Mikkelsen: 5 facts about Mad Mikkelsen's daughter. Tuko.co.ke - Kenya news. (англ.). Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Carl Jacobsen Mikkelsen Biography , Age, Nationality, Instagram - ZGR.net. turtlebot.css.edu. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Actor Mads Mikkelsen dedicates Bambi to his granddaughter. aussiedlerbote.de (англ.). 17 листопада 2023. Процитовано 24 березня 2024.
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
|
|