Мединя — Вікіпедія

село Мединя
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Громада	Галицька міська громада
Основні дані
Засноване	1054
Населення	1511[1]
Площа	10,201 км²
Густота населення	148,12 осіб/км²
Поштовий індекс	77163
Телефонний код	+380 03431
Географічні дані
Географічні координати	49°05′30″ пн. ш. 24°34′37″ сх. д. / 49.09167° пн. ш. 24.57694° сх. д. / 49.09167; 24.57694Координати: 49°05′30″ пн. ш. 24°34′37″ сх. д. / 49.09167° пн. ш. 24.57694° сх. д. / 49.09167; 24.57694
Середня висота над рівнем моря	305[2] м
Водойми	р. Лімниця
Відстань до обласного центру	25 км
Відстань до районного центру	17 км
Найближча залізнична станція	Галич
Відстань до залізничної станції	17 км
Місцева влада
Адреса ради	77101, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м.Галич, площа Волі. 1
Карта
Мединя
Мединя
Мапа

Меди́ня — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Населення складає 1511 осіб. Входить до складу Галицької міської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване за 17 км від центру громади Галич і від однойменної залізничної станції, та за 18 км від залізничної станції Боднарів.

Село розташоване в мальовничій місцевості — з одного боку тече річка Лімниця, а з інших боків два пагорби, один з яких є Сокільським виступом.

Корисні копалини — вапняки, мертель, торф. Пересічна температура січня становить −5 градусів по Цельсію, а липня +13 градусів по Цельсію. Період з температурою більше +10 градусів по Цельсію становить 165 днів. Річна кількість опадів становить 0 мм, максимальна кількість припадає на червень-липень. Висота снігового покриву становить 15-20 см.

Цей регіон належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Клімат перехідний — від помірно західно-європейського до континентального східно-європейського. Вітри переважно північно-західні, південно-західні і західні.

Найпоширеніші опідзолені, малогумусові типові чорноземи, попід річкою — лучні, дерново-глейові ґрунти. Північна і західна околиці Медині залісені. В лісах переважають породи дуба, граба, бука. Лімниця є найчистіша річка в Європі. Вона з прибережною зоною оголошена ландшафтним заказником місцевого значення і перебуває під охороною Закону як національне надбання. Швидкість течії становить 0,5-0,7 м/с. В річці зареєстровано багату іхтіофауну. Довжина Лімниці становить 118 км, а нахил річки становить 7,43 м/км.

Сокільська гора є продовженням залукв'янської височини. Висота її становить 304 метри і вона домінує над усією околицею. З вершини Сокільської гори видно чудову панораму в усіх напрямках.

Історія[ред. | ред. код]

Згадується у книгах галицького суду 19 вересня 1439 року.^[3]

У Королівській люстрації 1565 року в селі згадується власник отари овець Микула Підлисецький.^[4]

У реєстрі церков Войнилівського деканату, станом на 4 березня 1733 року, у Медині значиться церква Воскресіння Господнього, що вже не була новою та парафія при ній чисельністю 30 вірних.^[5]

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року село передане з Калуського повіту до Станиславівського^[6]. 1 серпня 1934 року село включене до сільської ґміни Боднарів.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Галицькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Мединя, Боднарів і Селище.^[7]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

• Мединський ліцей Галицької міської ради (директор Ріжко Оксана Григорівна).^[8] Нині Мединський ліцей відвідує 207 учнів та 30 дошкільнят. Триває третя черга незавершеного будівництва приміщення, у якому планується облаштувати актовий і спортивний зали та шкільну їдальню. За словами педагогів, кошти на будівництво виділяють, але повільно та невеликі суми. Тож будівництво поступово перетворилось у довгобуд.^[9]
• 21 вересня 2012 року відбулося урочисте відкриття дитячого навчального закладу, розрахованого на 40 місць для дітей у віці від 3 до 6 років.^[10]
• Амбулаторія^[11]
• Народний дім (керівник Петро Іванчук).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

• скульптурний барельєф Дмитру Коржинському (скульптор Ігор Семак, художник Андрій Владика), встановлений на фасаді сільського Народного дому та освячений парохом села Мединя о. Василем Духовичем 28 червня 2016 року.^[12]
• Пам'ятний знак «Хрест Свободи» був встановлений у центрі села ще у 1848 році, на честь скасування панщини в Галичині та відновлений у наш час.^[12]
• Пам'ятний хрест видатному сотенному УПА Іванові Бойчуку (псевдо Шугай). Зі згоди родини він стоїть на обійсті, де мешкав відомий упівець.^[12]
• Символічна курган-могила Борцям за волю України, освячена 14 жовтня 1992 року. У червні 2016 року на ній встановлено пам'ятну таблицю, на якій викарбувано прізвища 25 героїв, які загинули у 1940-1950 роках у визвольних боях, не повернулися з тюрем та заслання. У списку — імена хлопців із родин Ріжко, Пікуляк, Габльовських, Парцеїв, Остапчуків, Ладовських, Клим, Грабович. Головним меценатом створення пам’ятника став в. о. калуської організації Товариства політв’язнів та репресованих Ярослав Парцей.^[13]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися

• Козловський Теодозій — педагог, директор Мединської школи у 1923-1960 роках.
• Коржинський Дмитро Нестерович (1893, Мединя — 1973, Калуш) — український громадський та політичний діяч, член легіону Січових стрільців, сотник УГА, один з фундаторів та диригентів чоловічого хору с. Мединя у 1920-х-1930-х роках.^[14]

Транспорт[ред. | ред. код]

20 лютого 2017 року проведено конкурс на право здійснення перевезення пасажирів у приміському внутрішньорайонному сполученні на маршруті «Галич-Мединя». За рішенням комісії переможцем конкурсу визначено приватного підприємця Бойчука Богдана Миколайовича.^[15]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Medynia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 240. (пол.).— S. 240–241.

Посилання[ред. | ред. код]

• Галкіна М. Громадсько-політичному діячеві Дмитру Коржинському в Медині встановлять барельєф [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.