Матла Омелян Антонович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матла.
Омелян Матла
Загальна інформація
Народження 30 серпня 1906(1906-08-30)
с. Надітичі, тепер Розвадівська сільська громада, Львівська область
Смерть ? (після 1976)
Громадянство  Українська держава (1941)
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  ОУНР
Командування
керівник української поліції Львова у 1941

Омелян-Мирон Антонович Матла (30 серпня 1906(19060830), Надітичі, тепер Розвадівська сільська громада, Львівська область — ?) — діяч ОУН, тимчасовий комендант Львова у 1941 році. Брат Зиновія Матли.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї Антона і Феодосії Матлів. Був найстаршою дитиною, мав брата Зиновія і сестру Олену.

Ще студентом став членом УВО. Закінчивши філософський факультет Львівського університету, працював редактором часопису «Студентський шлях», провадив активну діяльність як член ОУН, публікував статті в патріотичній газеті «Сурма». Кілька разів був заарештований. 20.05.1932 — у зв'язку з ліквідацією «Юнацтва ОУН» на території Львова і Перемишля. Звільнений після допитів. 10.03.1933 р. засуджений військовим судом у Львові, дістав сім діб арешту за статтею 58 Кримінального кодексу Польщі. Як наслідок виходу інструкції «Бела», відбув термін у Львівській кримінально-слідчій в'язниці з 23.10.1933 по 4.12.1933.

Був ідеологічним референтом Крайової екзекутиви ОУН і замовляв статті для «Сурми»[1].

Будучи студентом, став в'язнем концтабору у Березі-Картузькій. Перебував там з 24.11.1934 по 24.07.1935[1][2]. Зокрема, 19 листопада 1934 року львівський воєвода Владислав Беліна-Пражмовський підписав клопотання до судді у Бересті Вільгельма Кардимовича про видання постанови щодо примусового відправлення О.-М. Матли до концентраційного табору. Восени 1940 року Омеляна Матлу, що на той час проживав у Львові, заарештували органи НКВС. 24 червня 1941 року він утік із львівської тюрми на Лонцького, вибравшись із купи тіл в'язнів, розстріляних енкавеесівцями[3][4][5].

Влітку 1941-го він став тимчасовим комендантом Львова й обіймав цю посаду до вересня 1941 року, а тоді його замінив Володимир Пітулей[6]. Брав участь у заснуванні Української народної міліції у Львові улітку 1941 року. Був референтом СБ ОУН, а згодом — членом теренового проводу ОУН у Канаді.

На червень 1951 року[7], як і на листопад 1976 року[8], проживав у Торонто. Був одружений із Євгенією[4]. Сестра Олена була одружена з Б.Казанівським (1916–2017).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б «За тебе Україно…». Стор. 243. Сайт kremed.te.ua. Прочитано 29.01.2020. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  2. ↑ Мірчук Петро. Нарис історії ОУН [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
  3. ↑ КВАЗІЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОУН-УПА. Прочитано 29.01.2020. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  4. ↑ а б Богдан Казанівський. «Шляхом „Леґенди“». Сайт ukrcenter.com. Прочитано 29.01.2020. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  5. ↑ Матла, заховавшись під трупами, уник розстрілу і в ту саму ніч, коли вартові на короткий час відійшли, зумів утекти (Омелян Матла. Допит у військового судді 17 армії, військового суддівського радника Меллера (Möller), 6 липня 1941 // Bundesarchiv-Militärarchiv (BA-MA) RW 2/148, p. 342—344); свідчення ще одного вцілілого в'язня: «Як масакрували в'язнів у тюрмі при вул. Лонцького» // Українські щоденні вісті № 6, 12 липня 1941, с. 3; Романів, Федущак. Західноукраїнська трагедія, с. 260—262
  6. ↑ Сергій Рябенко, співробітник Українського інституту національної пам'яті. «Українська міліція Львова: „бандерівська“ чи „робітничо-селянська“?» Сайт «Історична правда», 30.06.2018. Прочитано 29.01.2020. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  7. ↑ «Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939—1959)». Протокол допиту керівника СБ ЗЧ ОУН Мирона Матвієйка про зв'язки з іноземними розвідками від 14—15 липня 1951 року. Стор. 127 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2021. Процитовано 29 січня 2020.
  8. ↑ Лист Альфреда де Заяса до Омеляна Матли від 26.11.1976. Електронний архів Українського визвольного руху. Прочитано 29.01.2020

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
Омелян Матла в Березі-Картузькій.
Зовнішні зображення
Омелян Матла (третій справа) з приятелями. Львів, 1925 рік.


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матла_Омелян_Антонович&oldid=41696869