Матеуш Моравецький — Вікіпедія

Матеуш Моравецький
пол. Mateusz Jakub Morawiecki
Прем'єр-міністр Польщі
11 грудня 2017 — 11 грудня 2023
Президент Анджей Дуда
Попередник Беата Шидло
Наступник Дональд Туск
Заступник прем'єр-міністра
16 листопада 2015 — 11 грудня 2017
Президент Анджей Дуда
Прем'єр-міністр Беата Шидло
Попередник Януш Пехоцінський
Міністр фінансів
28 вересня 2016 — 9 січня 2018
Прем'єр-міністр Беата Шидло
Сам
Попередник Павел Саламаха
Наступник Тереза ​​Червінська
Народився 20 червня 1968(1968-06-20)[1][2][…] (55 років)
Вроцлав, Польська Народна Республіка[1]
Відомий як політик, керівник, історик, економіст
Місце роботи Committee for European Integrationd і Santander Bank Polska
Країна Польська Народна Республіка і Республіка Польща
Alma mater Вроцлавський університет (1992), Базельський університет, Гамбурзький університет, Вроцлавська політехніка, IX Liceum Ogólnokształcące im. Juliusza Słowackiego we Wrocławiud (1987) і Вроцлавський Університет Eкономіки та Бізнесy
Політична партія Право і справедливість і Partia Wolnościd
Батько Корнель Моравецький[1]
У шлюбі з Івона Моравецькаd
Діти Aleksandra Morawieckad, Jeremiah Morawieckid, Magdalena Morawieckad і Ignacy Morawieckid
Релігія католицтво
Нагороди
Підпис
mmorawiecki.pl
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Матеуш Якуб Моравецький (пол. Mateusz Jakub Morawiecki; нар. 20 червня 1968, Вроцлав) — польський державний діяч, віцепрем'єр уряду, міністр розвитку і фінансів. Прем'єр-міністр Польщі з 2017 до 2023[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Походить зі шляхетського роду гербу Єліта. Син лідера «Солідарності» Корнеля Моравецького та його дружини Ядвіги. Родина по батьку походила з варшавської Праги, де й народився сам Корнель; а по матері зі Станіславова, але пізніше оселилися у Вроцлаві[5]. Протягом 1960—1973 рр. народились відповідно чотири його сестри: Анна, Марта, Магдалена та наймолодша Марія. Магдалена померла в 1966 р. у п'ятимісячному віці[6].

Закінчив історичний факультет Вроцлавського університету (1992). Вивчав бізнес-адміністрування у Вроцлавському політехнічному інституті (1993) і водночас в Університеті центрального Коннектикуту. Отримав диплом MBA в Економічній академії у Вроцлаві (1995). У 1995—1997 роках вивчав право і питання економічної інтеграції в Гамбурзькому університеті. Пройшов курс у школі менеджменту ім. Келлога в Північно-західному університеті в США.

У 1996—2004 роках викладав у Вроцлавській економічній академії, у 1996—1998 роках — у Вроцлавському політехнічному інституті.

З 1998 року обіймав посади в керівництві банку BZ WBK, у 2007—2015 роках був головою його правління.

Політика[ред. | ред. код]

У 1998—2002 роках — депутат регіональної ради Нижньосілезького воєводства від Виборчої акції Солідарності.

2015 року призначений віцепрем'єром і міністром розвитку в уряді Беати Шидло. У березні 2016 року вступив в партію Право і справедливість, до цього був безпартійним членом уряду. З вересня 2016 року — міністр розвитку і фінансів.

Після відставки Беати Шидло з посади прем'єр-міністра 7 грудня 2017 року, висунутий партією «Право і справедливість» на посаду голови уряду Польщі[7].

17 лютого 2018, будучи прем'єр-міністром Польщі, поклав вінок і запалив свічку на могилах Свєнтокшиської бригади, відомої своєю співпрацею з гітлерівцями, що викликало значний резонанс у суспільстві[8][9][10].

12 листопада 2019 року після присяги депутатів нового скликання Сейму оголосив про відставку[11].

На виборах у 2019 році Матеуш Моравецький став лідером списку Закону та Справедливості у виборчому окрузі № 31. Він отримав мандат депутата до Сейму 9-го терміну, отримавши 133 687 голосів. На першому засіданні сейму 9-го терміну він пішов у відставку з Ради Міністрів (відповідно до статті 162 (1) Конституції Польщі), яка була прийнята президентом того ж дня. 14 листопада 2019 року президент Польщі Анджей Дуда призначив його знову прем'єр-міністром, доручивши йому місію формування нового уряду.

Наступного дня Президент Польщі призначив Матеуша Моравецького на посаду прем'єр-міністра та призначив членів нового кабінету. У цьому уряді прем'єр-міністр також обійняв посаду міністра спорту. 19 листопада він виступив із програмою. Того ж дня Сейм оголосив уряду довіру. За це проголосували 237 депутатів, проти було подано 214 голосів. 5 грудня звільнений президентом Анджеєм Дудою з посади міністра спорту (у зв'язку з призначенням Данути Дмовської-Анджеюк на цю посаду).

30 грудня 2019 року було опубліковано різкий відкритий лист Матеуша Моравецького щодо скандальних заяв президента РФ Путіна про Польщу на початку Другої світової війни[12][13].

13 листопада 2023 року, як повідомило агентство RMF24, прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький подав старшому маршалу Мареку Савицькому заяву про відставку з посади голови Ради міністрів[14]. Того ж дня, Президент Польщі Анджей Дуда доручив представникові партії влади «Право і справедливість» сформувати уряд. Як відомо, Матеуш Моравецький був прем'єром за попереднього скликання Сейму. Тепер же він отримав від Анджея Дуди акт про призначення голови Ради міністрів (уряду)[15].

11 грудня 2023 року Сейм висловив Моравецькому вотум недовіри та, як наслідок, закінчив його каденцію на посаді прем'єр-міністра Польщі[16].

Цитати стосовно України[ред. | ред. код]

  • «Історія повторюється на наших очах. Надто багато спільного, щоб ми могли його ігнорувати. З одного боку, це злочини, відомі нам з історії тоталітарних систем. З іншого боку, це мужність і рішучість нації, яка чинить опір агресору. З іншого боку, нерішучість Європи призводить до пасивності та байдужості. Після 100 днів війни в Україні її результат ще не вирішений. Нам давно настав час вірити в перемогу так само сильно, як Україна»[17].
  • Україна бачить, до чого призводять націоналізм та імперіалізм, і що спадкоємцем Організації українських націоналістів та УПА є Путін, який намагається впровадити "Руській мір[18].

Скандали[ред. | ред. код]

  • 17 лютого 2018 року у Мюнхені ним було покладено квіти на могилу бійців Свєнтокшиської бригади, яка відкрито співпрацювала з Нацистською Німеччиною.[19] Польські та ізраїльські газети звинуватили його у вшануванні «польських співпробітників Гестапо» та «нацистських колаборантів» [20][21]

Нагороди[ред. | ред. код]

Польща Польща:

Литва Литва:

Україна Україна:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в http://www.encysol.pl/wiki/Mateusz_Morawiecki
  2. ↑ Wallenfeldt J. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Президент Дуда затвердив на посаді прем'єра Матеуша Моравецького. Polskie Radio dla Zagranicy. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
  5. ↑ Białoszewska, Anna (24 листопада 2015). Maria WANKE - JERIE, Małgorzata WANKE - JAKUBOWSKA: "Mateusz Morawiecki „Ku chwale Ojczyzny!”. Wszystko co najważniejsze (pl-PL) . Процитовано 11 лютого 2023.
  6. ↑ «W domu nigdy o tym nie opowiadał. Nie chciał martwić matki». Dzieciństwo premiera wspomina jego mama. // Edyta Brzozowska. 20 stycznia 2018, 16:29
  7. ↑ Беата Шидло подала у відставку. Polskie Radio dla Zagranicy. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
  8. ↑ Premier złożył kwiaty na grobach jednostki NSZ. Akurat tej, która kolaborowała z okupantem [Архівовано 24 травня 2018 у Wayback Machine.](пол.)
  9. ↑ Premier złożył kwiaty przy grobach żołnierzy Brygady Świętokrzyskiej NSZ. TVN24.pl. Процитовано 14 січня 2019.
  10. ↑ Pileggi, Tamar. Polish PM visits grave of Nazi collaborators, drawing fresh ire. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 14 січня 2019.
  11. ↑ Відставка уряду Матеуша Моравєцького / polskieradio.pl. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 17 березня 2022.
  12. ↑ Путін знову бреше, але дружбу з Гітлером йому не сховати: відкритий лист прем’єра Польщі. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  13. ↑ «GPC»: Істерична атака кремлівського хама на Польщу. PolskieRadio.pl. Процитовано 31 грудня 2019.
  14. ↑ Прем'єр-міністр Польщі подав у відставку. 13.10.2023, 19:25
  15. ↑ Дуда офіційно доручив Моравецькому сформувати новий уряд Польщі. // Автор: Назарій Лазур. 13.11.2023, 22:36
  16. ↑ www.pap.pl https://www.pap.pl/aktualnosci/kto-jak-glosowal-w-sejmie-nad-wotum-zaufania. Процитовано 11 грудня 2023. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  17. ↑ Моравецький про сто днів війни. 03.06.2022, 12:50
  18. ↑ Моравецький назвав Путіна “спадкоємцем УПА”. В’ятрович відреагував. Новинарня.
  19. ↑ Premier złożył kwiaty na grobach jednostki NSZ. Akurat tej, która kolaborowała z okupantem(пол.)
  20. ↑ Premier Morawiecki uczcił polskich współpracowników Gestapo
  21. ↑ The time of Israel. Polish PM visits grave of Nazi collaborators, drawing fresh ire
  22. ↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 23 czerwca 2015 r. o nadaniu orderów. sejm.gov.pl. 23 червня 2015. Процитовано 17 жовтня 2022.
  23. ↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 25 października 2013 r. o nadaniu orderów i odznaczeń. sejm.gov.pl. 25 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2022.
  24. ↑ Wojciechowska i Sukiennik wśród "zasłużonych dla bankowości". Oto pełna lista NBP. tvn24.pl. 20 березня 2019. Процитовано 17 жовтня 2022.
  25. ↑ Mateusz Morawiecki otrzymał Srebrny Krzyż Solidarności Walczącej. wydarzenia.interia.pl. 26 червня 2021. Процитовано 17 жовтня 2022.
  26. ↑ Apdovanotų asmenų duomenų bazė. lrp.lt. Процитовано 17 жовтня 2022.
  27. ↑ Указ Президента України № 380/2022. president.gov.ua. 1 червня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Королівство Польське
Друга Річ Посполита
Ігнацій Дашинський · Станіслав Тугутт · Єнджей Морачевський · Ігнацій Падеревський · Леопольд Скульський · Владислав Грабський · Вінцентій Вітос · Антоній Поніковський · Артур Сливинський · Юліан Новак · Владислав Сікорський · Вінцентій Вітос · Владислав Грабський · Александер Скшинський · Вінцентій Вітос · Казимир Бартель · Юзеф Пілсудський · Казимир Бартель · Казимир Світальський · Казимир Бартель · Валерій Славек · Юзеф Пілсудський · Валерій Славек · Александер Пристор · Януш Єнджеєвич · Леон Козловський · Валерій Славек · Мар'ян Зиндрам-Косцялковський · Феліціян Складковський
Уряд в екзилі
Народна Республіка
Третя Річ Посполита
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матеуш_Моравецький&oldid=42208572