Матвієнко Теодор — Вікіпедія

Матвієнко Теодор (1924) — український поет, прозаїк. Член Об'єднання українських письменників «Слово».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 12 вересня 1924 року у Києві^[1]. Закінчив середню школу.

У 1943 році перебував у Німеччині, потім у Франції та Іспанії. У 1952 році емігрував до Торонто (Канада).

Після Другої світової війни здобував освіту самотужки.

Продовжував стильову лінію київських поетів-неокласиків в українській поезії Канади. Домінуючий жанр — сонети, яким притаманні рівновага, малювання словом, естетизм, вишукані, пластичні образи. Належить до поетів-традиціоналістів. В поезії превалювала переважно пейзажна лірика. Окрім сонетів, написав епічний твір «Мій літопис» (уривки опубліковані у кількох випусках альманаху «Північне сяйво»). Друкувався у часописах «Вільне слово», «Нові дні», збірнику українських письменників «Слово» (1981).

Твори[ред. | ред. код]

• Матвієнко Т. Сонети. — Торонто, 1961. — 128 с.
• Матвієнко Т. Вірші // Слово. Збірник 9. — Едмонтон: ОУП «Слово», 1981. — С. 32-35.
• Матвієнко Т. В земному саду: збірка сонетів. — Торонто, 1987.
• Матвієнко Теодор. На сонячному шляху: збірка сонетів. — Торонто, 1991. — 279 c.
• Матвієнко Т. Під небом веселим. — Торонто, 1992.
• Матвієнко Т. Серед затишшя. — Торонто, 1993.
• Матвієнко Т. В обіймах буднів. — Торонто, 1996.
• Матвієнко Теодор. Біля озера: 10-та збірка сонетів.- Торонто: Гомін України, 1999.- 240 c.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Славутич Яр. Відгомін неоклясики // Північне сяйво. Альманах. — Едмонтон: Славута, 1971. –С. 187—188.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Це незавершена стаття про українського поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.