Массімо Пілоні — Вікіпедія

Ф
Массімо Пілоні
Массімо Пілоні
Массімо Пілоні
Особисті дані
Народження 21 серпня 1948(1948-08-21) (75 років)
  Анкона, Італія
Зріст 184 см
Вага 80 кг
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
? Італія «Ювентус»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968–1969   Італія «Казертана» 10 (-3)
1969–1975 Італія «Ювентус» 12 (-11)
1975–1978 Італія «Пескара» 105 (-103)
1978–1980 Італія «Ріміні» 63 (-?)
1980–1981 Італія «Фермана»  ? (-?)
1981–1982 Італія «К'єті» 25 (-33)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2000–2003 Італія «Катанія» (воротарі)
2003–2004 Італія «Самбенедеттезе» (воротарі)
2008 Шотландія «Лівінгстон» (воротарі)
? Італія «Перуджа» (воротарі)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Массімо Пілоні (італ. Massimo Piloni, нар. 21 серпня 1948, Анкона) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. Відомий насамперед як резервний голкіпер «Ювентуса» в один із періодів його розквиту у першій половині 1970-х.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 21 серпня 1948 року в місті Анкона. Вихованець футбольної школи «Ювентуса».

У дорослому футболі дебютував 1968 року виступами на умовах оренди за команду «Казертана», в якій протягу сезону взяв участь у 10 матчах чемпіонату.

1969 року повернувся до «Ювентуса», де був заявлений за основний склад команди, щоправда лише як третій воротар, після Роберто Андзоліна і Роберто Танкреді. Перший з них залишив Турин у 1970, а другий у 1971 році, проте Пілоні місце основного воротаря не отримав, адже того ж 1971 року керівництво клубу запросило до нього П'єтро Карміньяні. Останній був основним воротарем протягом більшої частини сезону 1971/72, проте його невпевнена гра наприкінці сезону дозволила Пілоні стати основним в останніх його іграх і зробити свій внесок у здобуття чемпіонського титулу. Утім вже влітку 1972 на зміну Карміньяні прийшов Діно Дзофф, який знову відтіснив Пілоні на роль резервіста. Залишався у туринській команді до 1975 року, ще двічі, в сезонах 1972/73 і 1974/75, ставши чемпіоном країни.

У 1975 році перейшов до друголігової «Пескари», у складі якої нарешті отримав досвід регулярних виступів, провівши за три сезони понад 100 ігор у першості. Згодом виступав за «Ріміні» та «Ферману», а завершував ігрову кар'єру у команді «К'єті», за яку виступав протягом 1981—1982 років.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

2000 року увійшов до тренерського штабу «Катанії» як тренер воротарів.

Згодом працював на аналогічних посадах в структурі «Самбенедеттезе», шотландського «Лівінгстона» та «Перуджі».

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Ювентус»: 1971-1972, 1972-1973, 1974-1975

Посилання[ред. | ред. код]