Марі Еміль Файоль — Вікіпедія

Марі Еміль Файоль
фр. Marie Émile Fayolle
Народження	14 травня 1852(1852-05-14)[1][2][…] Ле-Пюї-ан-Веле[4]
Смерть	27 серпня 1928(1928-08-27)[5][6][…] (76 років) Париж[4]
Поховання	склеп губернаторівd
Країна	Франція
Рід військ	Французька армія
Освіта	Політехнічна школа
Роки служби	1873-1919
Звання	дивізійний генерал
Війни / битви	Перша світова війна
Нагороди	маршал Франції
Марі Еміль Файоль у Вікісховищі

Марі Еміль Файоль (14 травня 1852, Ле-Пюї-ан-Веле — 27 серпня 1928, Париж) — французький генерал, Маршал Франції під час Першої світової війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Файоль навчався в Політехнічній школі, яку він закінчив у 1873 році. Кар'єра Файоля була пов'язана з артилерією. Викладав тактику артилерії в Вищій військовій школі (1897). В 1910 році Файоль здобув звання бригадного генерала, а у 1914 він звільнився з армії.

Після оголошення війни, в серпні 1914, Фаоль став на чолі 70-ї Піхотної дивізії. Жоффр (головнокомандувач Французької армії) всіляко сприяв кар'єрному просуванню Файоля. У лютому 1916, Файоль, став командувачем Шостої Французької армії. Влітку 1916, цей підрозділ доволі невдало брав участь у Битві на Соммі. Не зважаючи на цю невдачу і на заміну Жоффра на Нівеля, авторитет Файоля залишався високим.

Файоль став командувачем Першої армії на початку 1917 року, а потім отримав командування групою армій Центр після заміни Нівеля на Петена у травні.

16 листопада 1917, Файоль став головнокомандувачем французьких військ в Італії, де він командував шістьма дивізіями, які мали підсилити італійський фронт після катастрофічної поразки в Битві при Капоретто. Він лишався в Італії до березня, коли був відізваний для командування Групою резервних армій. Ці підрозділи (55 дивізій) відіграли важливу роль під час наступу німецької армії в березні 1918 року.

Після перемоги у другій Битві на Марні, група армій під командуванням Файоля розташовувалась в центрі фронту до союзного наступу восени 1918. 14 грудня 1918 разом з Шарлем Манжаном він зайняв Майнц і лівий берег Рейна.

Після війни, він був призначений в 1920 році у Вищу Військову Раду, і виконував обов'язки генерального інспектора повітряних сил з 1921 по 1924 роки. Звання Маршала Франції він отримав 19 лютого 1921. Він очолював місію в Канаду, де подякував за допомогу у війні і подарував уряду цієї країни бронзовий бюст роботи Огюста Родена Франція.

Файоль помер 27 серпня 1928. Він був похований в Домі Інвалідів.

Під час війни він вів щоденник, який було опубліковано в 1964 році під назвою Cahiers secrets de la Grande Guerre (Plon, 1964).

Один з гуртожитків Політехнічної школи (в м. Палезо) носить його ім'я.

Кар'єра[ред. | ред. код]

• 31 грудня 1910 : бригадний генерал.
• 25 березня 1916 : генерал дивізії.
• 19 лютого 1921 : Маршал Франції.

Вшанування[ред. | ред. код]

• Гуртожиток Політехнічної школі, в місті Палезо носить його ім'я.

Бібліографія[ред. | ред. код]

• La guerre racontée par nos généraux, 3 tomes, Maréchal Fayolle, Général Dubail
• Cahiers secrets de la grande guerre, Paris, Plon ,1964

Примітки[ред. | ред. код]

Генеалогія та некрополістика GeneaStar · Родовід Література та бібліографія Open Library · Open Library · Архів преси XX століття Словники та енциклопедії Хорватська енциклопедія · Britannica (12-th) · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Prabook · Proleksis Encyclopedia Довідкові видання Deutsche Biographie · Open Plaques Нормативний контроль BNF: 112537637 · Freebase: /m/09lh32 · GND: 123488850 · ISNI: 0000000000910996 · NLG: 152255 · SUDOC: 154222038 · VIAF: 39370616 · WorldCat: viaf-39370616