Маріупольський краєзнавчий музей — Вікіпедія

Маріупольський краєзнавчий музей
47°05′34″ пн. ш. 37°33′27″ сх. д. / 47.09278° пн. ш. 37.55750° сх. д. / 47.09278; 37.55750Координати: 47°05′34″ пн. ш. 37°33′27″ сх. д. / 47.09278° пн. ш. 37.55750° сх. д. / 47.09278; 37.55750
Типкраєзнавчий
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна, Маріуполь
Адресавул. Георгіївська, 20
Засновано1920
Фондпонад 53 тисячі експонатів
Відвідувачі50 тисяч на рік[1]
Маріупольський краєзнавчий музей. Карта розташування: Україна
Маріупольський краєзнавчий музей
Маріупольський краєзнавчий музей (Україна)
Мапа

CMNS: Маріупольський краєзнавчий музей у Вікісховищі

Маріу́польський краєзна́вчий музе́й — краєзнавчий музей у місті Маріуполь, розташований за адресою — вулиця Георгіївська, 20. Основні види діяльності музею: фондова, експозиційна, науково-дослідна, збірна, науково-освітня.

Історія

[ред. | ред. код]

Маріупольський краєзнавчий музей був заснований 6 лютого 1920 року міським відділом народної освіти Маріупольської ревкому.

Перша експозиція була створена в 1920 році і відкрита для відвідувачів. Дослідження наукових співробітників музею сприяли створенню в Приазов'ї природних заповідників: Хомутовський степ (1926), Білосарайська коса (1927) і Кам'яні Могили (1927).

У 1937 році Маріупольський музей отримав статус обласного з назвою «Донецький обласний краєзнавчий музей в місті Маріуполі». У 1950 році у зв'язку зі створенням обласного краєзнавчого музею в місті Сталіно (Донецьк) Маріупольський був переведений у розряд музеїв місцевого значення.

2 листопада 1970 року відкрито меморіальний Будинок-музей А. О. Жданова, філія тоді ще Жданівського краєзнавчого музею. Експозиційні відділи: природи, історії дорадянського періоду, Історії радянського періоду, Періоду сучасності.

Експозиція

[ред. | ред. код]
Діорамне зображення Білосарайської коси

Музей має сім експозиційних залів, наукову бібліотеку, фонд якої становлять 17 тисяч книг. У його фондах зберігається понад 53 тисячі експонатів, у тому числі речові, образотворчі, письмові (рукописні та друковані), нумізматичні, археологічні, фотодокументальні, природні та інші.

Музей має постійну експозицію, яка висвітлює природні умови південній частині Донецької області та історію краю, починаючи з первісних часів і до наших днів. В експозиції музею можна одночасно побачити все розмаїття флори, фауни даного регіону, яка зазнала значних змін під дією антропогенних факторів цивілізації.

У 1995—2001 роках проведена повна перебудова експозиції відділу історії радянського періоду і частково — відділу історії дорадянського періоду. Експозиція дорадянського періоду відображає заселення регіону з глибокої давнини, а також процес освоєння цілинних земель Приазов'я українцями, греками, німцями, менонітами, євреями, козаками Азовського війська, заснування сіл, міст, розвиток ремесел, торгівлі, обмін культурною спадщиною. В експозиції радянського періоду на різноманітних предметах побуту мешканців, макетах, оригінальних експонатах показаний процес переростання Маріуполя в найбільший індустріальний центр півдня України.

У 2001 році, до десятиріччя незалежності України, відкрита нова постійна експозиція «Місто Маріуполь за роки незалежності України». Це сумарний потенціал Маріуполя у сфері виробництва, освіти, культури.

У музеї зберігається низка раритетів і цікавих знахідок з Приазов'я. Серед них особливу цінність становлять грамота Катерини II християнам-грекам, виведеним з Кримського ханства в 1778–1780 роках і поселеним у Північному Приазов'ї, плащаниця 1760 року, Євангеліє 1811 року.

Фотографії, листівки дозволяють простежити історію розвитку міста Маріуполя і його знаменитих уродженців від 1870-х років і досі.

Основу археологічної колекції складають матеріали унікальних пам'яток — Амвросіївської стоянки, Маріупольського могильника епохи неоліту, знарядь праці, знаки влади, прикраси, колекція кам'яних статуй («кам'яних баб») стародавніх і середньовічних кочівників. Унікальні бронзова пряжка у вигляді головки лося — зразок «скіфського звіриного» стилю, бронзові дзеркала східного виробництва із золотоординського могильника.

Вибрані експонати музею

[ред. | ред. код]
Видання Брокгауз-Ефрона С.-Петербург. Титульна сторінка видання Шекспіра 1904 р.
Стороженко Микола Андрійович, марка «Гонта і Залізняк», 2013 р.

Нумізматична колекція музею, боністика та медальєрне мистецтво

[ред. | ред. код]

У нумізматичної колекції музею — монети Римської імперії, Візантії, античних міст Північного Причорномор'я, Московської держави, Російської імперії, Речі Посполитої, Австро-Угорщини, СРСР, нагороди Російської імперії і СРСР.

Живопис

[ред. | ред. код]

За радянських десятиліть краєзнавчому музею не дозволяли збирати художні і мистецькі твори як непрофільні (гроші на мистецькі твори закупівельна комісія не отримувала). Лише хитрощі музейних працівників нечасто обходили заборони і вводили у фонди декоративно-ужиткові речі, старовинний посуд і меблі, окремі зразки графіки. Винятком були подарунки від небагатьох місцевих художників, їх родин та діячів мистецтва. Тому в Маріупольському краєзнавчому музеї не було вартісних творів мистецтва до 1970-х років.

У 1973 р. відбулася 1-ша республіканська пейзажна виставка «Меморіал Архипа Куїнджі». Була створена комісія, що відібрала частку творів пейзажного жанру з виставки і передала її у краєзнавчий музей. Серед небагатьох дарунків краєзнавчому музею - декілька малюнків В.В. Верещагіна із зібрання архітектора М. Й. Нікаро-Карпенко, акварелі і малюнки самого архітектора, декілька картин Віктора Арнаутова та місцевих художників. Три твори Архипа Куїнджі за наказом Міністерства культури СРСР передали у Маріупольський краєзнавчий музей зі збірок Державного Російського музею.

У фондах музею зберігаються поодинокі картини А. Куїнджі «Червоний захід», «Осінь. Крим», «Ельбрус»; І. Айвазовського «У берегів Кавказу»; М. Дубовського «Ніч на Балтійському морі», «Море»; малюнки В. Верещагіна періоду російсько-турецької війни 1877–1878 років, українських художників Т. Яблонської «Три кургани», М. Глущенка «Озеро», С. Шишка «Ранок у лісі», «Квітень, Голосієво», О. Грицая, М. Дерегуса тощо.

Все це надало можливість створити в Маріуполі в жовтні 2010 року Художній музей імені Куїнджі як відділок краєзнавчого музею.

Філії музею

[ред. | ред. код]
Центр Куїнджі

Відомі співробітники

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. who-is-who.com.ua[недоступне посилання]

Література

[ред. | ред. код]
  • Божко Р. История здания музея и его «стражей» — половецких баб, пушки и якоря / Раиса Божко // Приазов. рабочий. — 2010. — 10 февр. — (К 90-летию краеведческого музея). — (рос.)
  • Божко, Р. О тех, кто стоял у истоков музейного дела в Мариуполе : [краеведческий музей города — старейший в Донецкой области] / Раиса Божко // Приазов. рабочий. — 2010. — 23 июня (№ 92). — С. 4. — (90 лет краеведческому музею). — (рос.)
  • Божко Р. Подвижник музейного дела : очерк жизни и деятельности И. П. Коваленко, организатора и первого директора Мариупольского краеведческого музея / Раиса Божко. — Мариуполь : Мариупольский краеведческий музей, 2003. — 24 с. : фотоил. — (рос.)
  • Божко Р. Столетний юбилей дома с историей : [15 ноября 1916 года было открыто здание, где впоследствии расположился Мариупольский краеведческий музей] / Раиса Божко // Приазов. рабочий. — 2016. —16 нояб. (№ 134). — С. 4. — (рос.)
  • Джувага В. 90 лет на страже памяти : [основатель мариупольского краеведческого музея И. П. Коваленко] / Вадим Джувага // Ильичевец. — 2010. — 6 февр. — (рос.)
  • Ермишина Л. Звездный час «запасных» пейзажей : накануне 100- летия краеведческий музей открывает свои фонды / Людмила Ермишина // Приазов. рабочий. — 2020. — 24 янв. (№ 6). — С. 16. — (рос.)
  • Ермишина Л. Мариупольскому краеведческому музею — 90 лет : [из истории основания краеведческого музея] / Людмила Ермишина // Приазов. рабочий. — 2010. — 19 мая (№ 73). — С. 4. — (рос.)
  • Ермишина Л. Указатель для самой музейной «улицы» : к юбилею Мариупольского краеведческого музея установлен новый арт-объект / Людмила Ермишина // Приазов. рабочий. — 2020. — 24 янв. (№ 6). — С. 16. — (рос.)
  • Панова Д. Беречь историю становится сложнее : [история развития музейного дела в Мариуполе] / Д. Панова // Мариупольское время. — 2013.  — 16 мая (№ 20). — С. 1—2. — (рос.)
  • Принь М. О. Маріупольський музей краєзнавства в радянській музейній мережі в 1920-х — на початку 1930-х років / М. О. Принь  // Праці Центру пам'яткознавства. — 2014. — Вип. 25. — С. 130— 139.
  • Франжева Ю. 100 лет – возраст перемен : чтобы соответствовать духу времени: Мариупольский краеведческий музей отметил вековой юбилей и приступает к разработке современной концепции развития / Юлия Франжева // Приазов. рабочий. — 2020. — 7 февр. (№ 10). — С. 1, 16. — (рос.)
  • Чертушкин, В. Издан третий мариупольский краеведческий сборник : [в краеведческом музее состоялась презентация издания «Маріупольський краєзнавчий збірник 2017 р.»] / В. Чертушкин // Приазов. рабочий. — 2018. — 19 янв. (№ 6). — С. 19. — (рос.)
  • Божко Р. П. Маріупольський краєзнавчий музей // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8345-9.

Посилання

[ред. | ред. код]