Маріо Карлоні — Вікіпедія

Маріо Карлоні
італ. Mario Carloni
Карлоні (другий праворуч) і Отто Фреттер-Піко здаються Бразильському експедиційному корпусу (29 квітня 1945).
Народився	27 грудня 1894(1894-12-27) Неаполь
Помер	30 січня 1962(1962-01-30) (67 років) Рим
Країна	Італія  Королівство Італія
Діяльність	політик
Знання мов	італійська
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Маріо Карлоні (італ. Mario Carloni; 27 грудня 1894, Неаполь — 30 січня 1962, Рим) — італійський офіцер, генерал-майор (1 березня 1945). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія[ред. | ред. код]

Карлоні розпочав свою кар'єру в 1912 році, вступивши в 5-й полк Берсальєрів. Учасник Першої світової війни. У 1940 році йому було присвоєно звання полковника.^[1]

Під час Другої світової війни він воював у Греції, СРСР та Італії. Після капітуляції Італії згодом приєднався до армії Республіки Сало, де став командувачем 4-ї альпійської дивізії «Монтероза».^[1]

У грудні 1944 року — командувач під час битви під Гарфаньяною. 1 березня 1945 року призначений командиром 1-ї дивізії Берсальєрів «Італія». 29 квітня 1945 року здався солдатам Бразильського експедиційного корпусу.^[1]

У 1946 році постав перед судом армії США як один із фігурантів судового процесу щодо вбивства пілота — лейтенанта Альфреда Літа, вбитого солдатами 4-ї альпійської дивізії після здачі в лютому 1945 року. Після суду понижений до полковника.^[1][2]

Сім'я[ред. | ред. код]

Син Карлоні Бруно загинув під час бойових дій в СРСР у 1942 році.

Нагороди[ред. | ред. код]

• Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) — нагороджений 4 рази.
• Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
• Пам'ятна медаль об'єднання Італії
• Медаль Перемоги
• Воєнний хрест 1918 (Чехословаччина)
• Медаль Чехословацької революції
• Почесна медаль за мужність і відданість (Франція; липень 1923)
• Орден Корони Італії
  • лицарський хрест (18 квітня 1931)
  • офіцерський хрест (21 квітня 1940)
  • командорський хрест (24 жовтня 1941)
• Хрест «За вислугу років на військовій службі» (5 жовтня 1933)
• Савойський військовий орден, лицарський хрест (2 березня 1942)
• Хрест «За військові заслуги» (Італія)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу (Третій Рейх)
• Німецький хрест в золоті (Третій Рейх; 28 березня 1943)

Література[ред. | ред. код]

• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ ^{а б в г} Mario Carloni - FondazioneRSI. www.fondazionersi.org. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 25 вересня 2020.
2. ↑ La vera storia del Tenente pilota Lyth. digilander.libero.it. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 25 вересня 2020.