French
DeutschМаріо Бава — Вікіпедія
| Маріо Бава | |
|---|---|
| італ. Mario Bava | |
 Маріо Бава, квітень 1975 | |
| Дата народження | 31 липня 1914 |
| Місце народження | Санремо, Лігурія, Італія |
| Дата смерті | 27 травня 1970 (55 років) |
| Місце смерті | |
| Поховання | Кампо Верано |
| Громадянство |  Італія |
| Професія | кінооператор, кінорежисер, сценарист |
| Напрям | жахи (джалло) |
| Діти | Lamberto Bavad |
| IMDb | ID 0000878 |
 Маріо Бава у Вікісховищі | |
Ма́ріо Ба́ва (італ. Mario Bava; 31 липня 1914, Санремо, Лігурія, Італія — 25 травня 1970, Рим, Італія) — італійський кінооператор, кінорежисер, сценарист, майстер зі спецефектів. Визнаний майстер фільмів жахів, один із засновників жанру джалло.
Біографія[ред. | ред. код]
Маріо Бава народився 31 липня 1914 року в місті Санремо, Італія. Його батько — Еудженіо Бава, скульптор за освітою, працював в німому кіно спочатку творцем спецефектів, потім оператором. Деякий час Маріо працював асистентом у батька та інших італійських кінематографістів. Уперше як оператор Бава виступив у 1939 році, знявши дві короткометражні стрічки спільно з Роберто Росселліні. До початку режисерської діяльності як оператор зняв близько 45-ти фільмів.
У 1957 р. Маріо Бава працював оператором над фільмом режисера Ріккардо Фреда «Вампіри». На 12-й день зйомок Фреда, через розбіжності з продюсерами фільму, покинув майданчик, і Бава закінчив фільм за декілька днів, внісши безліч змін у сценарій, дознявши кілька сцен та придумавши оригінальні спецефекти[1]. З наступним фільмом Фреда «Калтікі, безсмертний монстр» (1959) трапилася така ж історія. Після того, як Бава «врятував» таким чином декілька проектів студії Galatea Film (при цьому він не згадувався в титрах які режисер), глава студії Нелло Санті запропонував йому дебютувати режисерською роботою на будь-якому матеріалі. Першим фільмом Маріо Бава став готичний хорор «Маска Сатани». Фільми «Дівчина, яка надто багато знала» та «Шість жінок для вбивці» заклали основу жанру, нині відомого як джалло, а «Кривава затока» — один з перших слешерів.
У 1972 році Бава зняв фільм «Ліза і диявол», що не мав успіху в Італії, а в США що вийшов лише в обмежений прокат. Оскільки в тому ж році вийшов надзвичайно успішний фільм «Той, що виганяє диявола», продюсер Альфредо Леоне умовив Бава на переробку фільму, щоб надати йому схожому з успішним конкурентом вигляду. В процесі переробок Бава розсварився з Леоне і покинув знімальний майданчик. Перероблений варіант під назвою «Будинок вигнання диявола» (1975) провалився у прокаті.
Знятий у 1974 році фільм «Дикі пси» не вийшов на екран через банкрутство продюсера, в результаті якого все майно останнього, включаючи фільм, було розділено між кредиторами; фільм вийшов лише через 20 років, завершений сином режисера Ламберто і акторкою Леа Ландер. Незважаючи на фінансові проблеми, Бава що знову залишився без роботи, намагався триматися бадьоро і відхилив пропозицію Діно Де Лаурентіса зайняти режисерське крісло римейка «Кінг-Конга».
У 1977 році вийшов фільм Маріо Бави «Шок», окремі сцени в якому зняв його син Ламберто. Також спільно з сином Бава поставив телефільм «Венера на острові» за мотивами оповідання П. Меріме. У фільмі Даріо Ардженто «Інферно» Бава працював над деякими спецефектами.
Маріо Бава помер 25 травня 1970 року в Римі від серцевого нападу. Похований на кладовищі Кампо Верано.
Визнання[ред. | ред. код]
Деякі візуальні рішення і режисерські ходи Бава вразили професійних кінематографістів, алюзії на його фільми помітні у фільмах передусім італійських та італо-американських режисерів — Федеріко Фелліні, С. Кубрика, Андрія Тарковського, М. Скорсезе, Антоніо Маргеріті, Даріо Ардженто.[2] Незважаючи на повагу й високу оцінку інтелектуалів і режисерів в усьому світі, сам Бава дуже скромно та самокритично ставився до роботи кінорежисера, воліючи називати себе «не майстром, але ремісником». У останньому інтерв'ю, даному незадовго до смерті газеті L'espresso, на питання кореспондента, що він може сказати про свої фільми, Бава з убивчою самоіронією відповів: «Усі мої фільми — повне лайно, можете не сумніватися».
Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Оператор | Режисер | Сценарист | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1943 | Пригода Аннабелли | L'avventura di Annabella |  | |||
| Святої Єлени, маленький острів | Sant'Elena, piccola isola | | ||||
| 1946 | Рибний суп | L'orecchio | | | ||
| 1947 | Чоловіки і небо | Uomini e cieli | | |||
| Любовний напій | L'elisir d'amore | | ||||
| Різдво в таборі 119 | Natale al campo 119 | | ||||
| к/м | Легендарна симфонія | Legenda Sinfonica | | | ||
| Свята ніч | Santa notte | | | |||
| к/м | Флавіїв амфітеатр | Anfiteatro Flavio | | | ||
| 1948 | Безтями від опери | Follie per l'opera | | |||
| Блазні | Pagliacci (Amore tragico) | | ||||
| 1949 | Симфонічні варіації | Variazioni sinfoniche | | | ||
| 1950 | Міс Італія | Miss Italia | | |||
| Собаче життя | Vita da cani | | ||||
| Її улюблений чоловік | Her Favourite Husband | | ||||
| 1951 | Весняна пісня | Canzone di primavera | | |||
| 1951 | Антоній Падуанський | Antonio di Padova | | |||
| Поліцейські та злодії | Guardie e ladri | | ||||
| Не кохаю його, але… але… | Amor non ho… però… però | | ||||
| к/м | Гойя | Goya | | |||
| 1952 | Герої недільного дня | Gli eroi della domenica | | |||
| Тато стає мамою | Papà diventa mamma | | ||||
| 1953 | Пробач мене | Perdonami! | | |||
| Бульвар надії | Il viale della speranza | | ||||
| Вілла Боргезе | Villa Borghese | | ||||
| Іграшки та парфумерія | Balocchi e profumi | | ||||
| 1954 | Старші класи | Terza liceo | | |||
| Божевільні речі | Cose da pazzi | | ||||
| Грацієлла | Graziella | | ||||
| 1955 | Добраніч… адвокат! | Buonanotte… avvocato! | | |||
| Пригоди Джакомо Казанови | Le avventure di Giacomo Casanova | | ||||
| Найкрасивіша жінка світу | La donna più bella del mondo (Lina Cavalieri) | | ||||
| 1956 | Вкрали трамвай | Hanno rubato un tram | | |||
| Коханка Нерона | Mio figlio Nerone | | ||||
| 1957 | Вампіри | I Vampiri | | | ||
| Подвиги Геракла | Le fatiche di Ercole | | ||||
| 1958 | Нічне місто | Città di notte | | |||
| Смерть прийшла з космосу | La morte viene dallo spazio | | ||||
| Подвиги Геракла: Геракл і цариця Лідії | Ercole e la regina di Lidia | | ||||
| 1959 | Хаджи-Мурат — білий диявол | Agi Murad il diavolo bianco | | |||
| Калтікі, безсмертний монстр | Caltiki — il mostro immortale | | | |||
| Гігант Марафону, або Марафонська битва | La battaglia di Maratona | | | |||
| 1960 | Маска Сатани | La maschera del demonio | | | | |
| Есфір і цар | Esther and the King | | | |||
| 1961 | Подвиги Геракла: Геракл у царстві тіней | Ercole al centro della Terra | | | | |
| Вторженці | Gli invasori | | | | ||
| Тисяча й одна ніч (1961) Le meraviglie di Aladino | | |||||
| 1963 | Дівчина, яка надто багато знала | La ragazza che sapeva troppo | | | | |
| Чорна субота, або Три обличчя страху | I tre volti della paura | | | | ||
| Батіг і тіло | La frusta e il corpo | | | |||
| 1964 | Кров і чорні мережива | Sei donne per l'assassino | | | | |
| Дорога до Форту Аламо | La strada per Forte Alamo | | | |||
| 1965 | Планета вампірів | Terrore nello spazio | | | | |
| 1966 | Кров за кров | I coltelli del vendicatore | | | | |
| Операція «Страх» | Operazione paura | | | | ||
| Доктор Голдфут і дівчата-бомби | Le spie vengono dal semifreddo | | | |||
| Рінго з Небраски | Ringo del Nebraska | | ||||
| 1968 | Дияболік | Diabolik | | | | |
| т/с | Пригоди Одіссея | Odissea | | |||
| 1970 | Сокира для нареченої | Il rosso segno della follia | | | | |
| Рий Кольт і Вінчестер Джек | Roy Colt & Winchester Jack | | | |||
| П'ять ляльок для серпневого місяця | 5 bambole per la luna d'agosto | | ||||
| 1971 | Кривава затока | Reazione a catena | | | | |
| 1972 | Камера тортур | Gli orrori del castello di Norimberga | | | ||
| Чотири рази тієї ночі | Quante volte… quella notte | | | |||
| 1973 | Будинок диявола | La Casa dell'esorcismo | | | ||
| 1974 | Дикі пси | Cani arrabbiati | | | ||
| 1975 | Будинок того, що виганяє диявола | The House of Exorcism | | | ||
| 1977 | Шок | Schock | | | ||
| 1981 | т/с | Диявольські ігри | I giochi del diavolo | |
Нагороди[ред. | ред. код]
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Каталонський міжнародний кінофестиваль в Сіджасі | |||
| 1978 | Срібна медаль за найкращий сценарій | Шок | Перемога |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Жак Лурселль, 2009, с. 1833-1834.
- ↑ Бава, Марио: биография [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Нагороди та номінації Маріо Бави на сайті IMDb (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 1830—1833. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Маріо Бава на сайті IMDb (англ.)
- Маріо Бава на сайті MYmovies.it (італ.)
