Маріка — Вікіпедія

Маріка (лат. Marica) — персонаж римської міфології, німфа води і боліт, була коханкою тварин і покровителькою немовлят і родючості. Від Фавна народила сина Латина.^[1] Згадується Вергілієм в Енеїді.

Її ім'я, ймовірно, походить від середземноморської основи *mara, що означає "болото". Маріці був присвячений священний гай поблизу Мінтурно. Озеро поруч було також названо на її честь. Різні римські автори стверджують, що вона була формою Діани або Венери.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Marica Andreani: Sul santuario di Marica alla foce del Garigliano. In: Lorenzo Quilici, Stefania Quilici Gigli (Hg.): Santuari e luoghi di culto nell' Italia antica. Rom 2003, S. 177—207
• Paolino Mingazzini: Il santuario della dea M. alle foci del Garigliano. In: Monumenti Antichi Reale Accademia dei Lincei 37 (1938), S. 693—981

Це незавершена стаття з римської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.