Мартин I (папа) — Вікіпедія

Святий
Мартин I Іспові́дник
Папа Римський
649 — 655
Попередник: Теодор I
Наступник: Євгеній I
Дата народження: 21 червня 598
Місце народження: Pian di San Martinod, Тоді, Провінція Перуджа, Умбрія, Італія
Дата смерті: 19 вересня 655 (57 років)
Місце смерті: Херсонес Таврійський, Севастополь
Поховання: Херсонес Таврійський[1]
Громадянство: Візантійська імперія
Релігія: католицька церква[2]
У миру: Мартин
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мартин I (лат. Martinus; ? — 1 вересня 655, Херсонес Таврійський) — сімдесят четвертий папа Римський (5 липня 6491 вересня 655). Шанується як святий у католицькій і православній церкві.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився поблизу Тоді в Умбрії. Був легатом папи Теодора I у Константинополі, де став противником єресі монофелітів. Після Смерті Теодора I був обраний папою і розпочав свою діяльність, не чекаючи затвердження Візантійського імператора Констанса II. У жовтні 649 року Мартин I скликав синод, який мав остаточно засудити єресь монофелітів. Синод тривав майже місяць, на ньому було засуджено саму єресь, її авторів та їхні твори.

Проте рішення синоду в життя не були втілені. За наказом імператора 15 червня 653 року папу Мартина I та Максима Сповідника було схоплено та вивезено з Риму. Спочатку Мартин I утримувався на острові Наксос, а пізніше був доставлений до Константинополя. Після нелюдського поводження та приниження 25 березня 655 року його вислали до Херсонеса у Криму, де папа й помер.

Канонізація[ред. | ред. код]

Канонізований після смерті як Мученик. День Пам'яті у Католицькій Церкві — 13 квітня.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]