Марко ван Гінкел — Вікіпедія

Ф
Марко ван Гінкел
Марко ван Гінкел
Марко ван Гінкел
Особисті дані
Повне ім'я Вулферт Корнеліус
ван Гінкел
Народження 1 грудня 1992(1992-12-01) (31 рік)
  Амерсфорт, Нідерланди
Зріст 186 см
Вага 82 кг
Громадянство  Нідерланди
Позиція центральний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Нідерланди «Вітесс»
Номер 15
Юнацькі клуби
1999–2010 Нідерланди «Вітесс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010–2013 Нідерланди «Вітесс» 97 (18)
2013–2021 Англія «Челсі» 2 (0)
2014–2015 →  Італія «Мілан» 17 (1)
2015–2016 →  Англія «Сток Сіті» 17 (0)
2016–2018 →  Нідерланди ПСВ 56 (29)
2020–2021 →  Нідерланди ПСВ 11 (1)
2021–2023 Нідерланди ПСВ 24 (1)
2023– Нідерланди «Вітесс» 13 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2006–2007 Нідерланди Нідерланди U-15 5 (0)
2010–2011 Нідерланди Нідерланди U-19 4 (0)
2011–2014 Нідерланди Нідерланди U-21 23 (4)
2012–2017 Нідерланди Нідерланди 8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 серпня 2023.

Марко ван Гінкел (нід. Marco van Ginkel, нар. 1 грудня 1992, Амерсфорт) — нідерландський футболіст, центральний півзахисник клубу «Вітесс».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився 1 грудня 1992 року в місті Амерсфорт в родині футболіста Алекса ван Гінкела, який виступав за «Утрехт». Марко у віці 10 років прийшов з дитячого клубу «Валлейвогелс» в молодіжну академію «Вітесса», де навчався до 2009 року.

«Вітесс»[ред. | ред. код]

Дебют на професійному рівні ван Гінкела відбувся у віці 17 років, коли 9 квітня 2010 року він вийшов на заміну в гостьовому матчі з «Валвейком». Перша поява в стартовому складі відбулася 18 квітня 2010 року в поєдинку проти «Роди». У загальній складності Марко зіграв у сезоні 2009/10 чотири матчі.

Марко ван Гінкел під час виступів за «Вітесс». 11 листопада 2012 року.

У своєму другому сезоні він відзначився першим голом за «Вітесс». 14 серпня 2010 року Марко у виїзному матчі проти «Аякса» забив другий м'яч у ворота амстердамців, але в підсумку столичний гранд здобув перемогу з рахунком 4:2.

У вересні 2011 року він в черговий раз продовжив свій контракт з «Вітессом», термін дії якого завершувався в 2015 році і з тих пір зайняв міцне місце в основі півзахисту «Вітесса». Також Марко дебютував у Лізі Європи, зігравши 4 матчі у відбірковому раунді сезону 2012/13, забивши 3 голи у ворота пловдивського «Локомотива» і запам'ятавшись активними діями в матчах з махачкалинським «Анжі».

По закінченні сезону 2012/13 Марко отримав премію імені Йохана Кройфа, яка вручається найкращому молодому гравцеві року (провів 33 матчі, забив вісім голів і віддав вісім результативних передач, ставши одним з лідерів «Вітесса»).

«Челсі»[ред. | ред. код]

3 липня 2013 року англійський клуб «Челсі» оголосив про досягнення угоди з «Вітессом» про перехід ван Гінкела[1]. Сума трансферу, повідомлялося, що знаходиться в районі 8 млн фунтів стерлінгів[2]. 5 липня «Челсі» підтвердив, що підписання ван Гінкеля завершено і з нідерландським півзахисником підписаний п'ятирічний контракт[3]. У першому інтерв'ю офіційному сайту «Челсі», ван Гінкел охарактеризував себе як командного гравця, що грає «від штрафної до штрафної», який може швидко пробігти велику відстань і забити[4].

Дебютував за новий клуб у першому матчі сезону проти «Галл Сіті». 18 вересня вперше зіграв у Лізі чемпіонів в матчі проти «Базеля». 24 вересня у зустрічі зі «Свіндон Таун» в рамках кубка ліги Марко отримав травму, яка вивела його з ладу на півроку.

Повернувся на поле нідерландець лише 21 березня 2014 року в матчі молодіжного складу «Челсі» проти «Манчестер Юнайтед».

Оренда в «Мілан»[ред. | ред. код]

1 вересня 2014 року ван Гінкел перейшов в «Мілан», який виступає у Серії A, на правах оренди строком на один сезон. 23 вересня Марко дебютував за «Мілан» в матчі чемпіонату проти «Емполі», але 34-й хвилині він був змушений покинути поле через травму[5][6]. Після відновлення ван Гінкел став запасним гравцем та довго не виходив на поле, через що з'явилися розмови про його дострокове повернення в «Челсі»[7]. Лише 30 листопада 2014 року ван Гінкел знову вийшов на поле в матчі Серії А проти «Удінезе» (2:0)[8].

У наступній грі Марко вкотре лишився на лаві запасних, після чого на одному з тренувань отримав травму в зіткненні з партнером по команді Саллі Мунтарі і вилетів на два місяці[9]. 24 січня нідерландець вперше після травми вийшов на поле[10], після чого став стабільним гравцем основного складу і 9 травня, ван Гінкел забив свій перший і єдиний гол за «россонері», принісши клубу домашню перемогу над «Ромою» (2:1)[11].

Всього за сезон ван Гінкел зіграв 17 матчів в Серії А і одну гру у національному кубку, після чого повернувся в «Челсі».

Оренда в «Сток Сіті»[ред. | ред. код]

10 липня 2015 року ван Гінкел був відданий на сезон в оренду в «Сток Сіті», що виступав у Прем'єр-лізі[12]. 9 серпня дебютував за «Гончарів», вийшовши в основному складі на матч 1-го туру Прем'єр-ліги проти «Ліверпуля» (0:1) і, незважаючи на поразку, був названий гравцем матчу[13]. У новій команді ван Гінкел програв конкуренцію іншому новачку, співвітчизнику Ібрагіму Афеллаю[14], тому виходив на поле не дуже часто. Після того як на початку 2016 року клуб придбав Жаннеллі Імбула, «гончарі» вирішили достроково розірвати орендну угоду з ван Гінкелем[15]. До того часу він встиг відіграти за команду з міста Сток-он-Трент 17 матчів в національному чемпіонаті.

Оренда в ПСВ[ред. | ред. код]

2 лютого 2016 року півзахисника було віддано в оренду до кінця сезону на батьківщину у ПСВ[16]. У січні 2017 він був знову відданий в оренду до ПСВ, цього разу на півтора сезони. 16 липня 2017 року оренду ван Гінкеля в ПСВ було продовжено на сезон 2017-18 рр. Попри свій вік і те, що він був орендований, ван Гінкел замінив Люка де Йонга на посаді капітана.[17]

15 квітня 2018 року він відіграв усі 90 хвилин, коли ПСВ переміг "Аякс" з рахунком 3:0 і завоював титул чемпіона Ередивізії 2017-18.[18] Через три місяці Ван Гінкел переніс операцію з реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки та лікування пошкодження коліна, і, як очікувалося, вибув приблизно на вісім місяців.[19]

Повернення до «Челсі»[ред. | ред. код]

Після того, як його оренда в ПСВ закінчилася і він повернувся до "Челсі", Ван Гінкел залишався поза грою протягом наступних двох сезонів.[20] 26 червня 2020 року Ван Гінкел підписав нову однорічну угоду з "Челсі", незважаючи на те, що за сім років він лише чотири рази з'явився у складі першої команди.[21]

ПСВ[ред. | ред. код]

6 жовтня 2020 року ван Гінкел повернувся до Нідерландів з ПСВ до кінця сезону 2020-21. Це був його третій виступ у клубі, раніше він виграв два титули Ередивізі у 2016 та 2018 роках, другий з них як капітан.[22] 18 червня 2021 року він перейшов до ПСВ на постійній основі.[23]

Повернення до «Вітесса»[ред. | ред. код]

31 січня 2023 року Ван Гінкел повернувся до клубу свого дитинства «Вітесса» за нерозголошену суму, підписавши контракт до червня 2024 року з командою з Арнема.[24]

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2009 року дебютував у складі юнацької збірної Нідерландів, взяв участь у 4 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 2011–2013 років залучався до складу молодіжної збірної Нідерландів, разом з якою став півфіналістом молодіжного чемпіонату Європи 2013 року в Ізраїлі[25]. На молодіжному рівні зіграв у 20 офіційних матчах, забив 4 голи.

14 листопада 2012 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Нідерландів у товариському матчі проти збірної Німеччини, вийшовши на заміну замість Ібрагіма Афеллая на 59-й хвилині. Матч закінчився внічию з рахунком 0:0 на «Амстердам-Арена»[26].

Станом на 8 серпня 2023 провів у формі головної команди країни 8 матчів.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2019)
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2009-10 Нідерланди «Вітесс» E 4 0 КН 2 0 — — — — — — 6 0
2010-11 E 30 5 КН 4 1 — — — — — — 34 6
2011-12 E 30 5 КН 4 1 — — — — — — 34 6
2012-13 E 33 8 КН 0 0 ЛЄ 4 3 — — — 37 11
Усього за «Вітесс» 97 18 10 2 4 3 111 23
2013-14 Англія «Челсі» ПЛ 2 0 КА+КЛ 0+1 0 ЛЧ 1 0 СУ 0 0 4 0
Усього за «Челсі» 2 0 1 0 1 0 0 0 4 0
2014-15 Італія «Мілан» A 17 1 КІ 1 0 — — — — — — 18 1
2015-16 Англія «Сток Сіті» ПЛ 8 0 КА+КЛ 0 0 — — — — — — 8 0
Усього за кар'єру 120+4 19 12 2 5 3 0 0 141 24

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Нідерланди Нідерланди
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-11-2012 Амстердам Нідерланди Нідерланди 0 – 0 Німеччина Німеччина товариський матч - Вийшов на заміну на 59-ій хвилині 59'
14-08-2013 Фару Португалія Португалія 1 – 1 Нідерланди Нідерланди товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
29-3-2016 Лондон Англія Англія 1 – 2 Нідерланди Нідерланди товариський матч - Вийшов на заміну на 79-ій хвилині 79'
27-5-2016 Дублін Ірландія Ірландія 1 – 1 Нідерланди Нідерланди товариський матч - Вийшов на заміну на 70-ій хвилині 70'
1-6-2016 Гданськ Польща Польща 1 – 2 Нідерланди Нідерланди товариський матч - Замінений на 71-ій хвилині 71'
4-6-2016 Відень Австрія Австрія 0 – 2 Нідерланди Нідерланди товариський матч - Вийшов на заміну на 71-ій хвилині 71'
3-9-2017 Амстердам Нідерланди Нідерланди 3 – 1 Болгарія Болгарія Відбір до ЧС 2018 - Вийшов на заміну на 86-ій хвилині 86'
14-11-2017 Бухарест Румунія Румунія 0 – 3 Нідерланди Нідерланди товариський матч - Вийшов на заміну на 62-ій хвилині 62'
Усього Матчів 8 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

ПСВ: 2015-16, 2017-18
ПСВ: 2021, 2022
ПСВ: 2021-22

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Agreement reached for transfer of Van Ginkel (англ.). Офіційний сайт ФК «Челсі». 3 липня 2012. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 10 липня 2013.
  2. ↑ Marco van Ginkel: Chelsea complete deal for midfielder (англ.). BBC. 5 липня 2012. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 10 липня 2013.
  3. ↑ Van Ginkel signs (англ.). Офіційний сайт ФК «Челсі». 5 липня 2012. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 10 липня 2013.
  4. ↑ First words: Marco van Ginkel (англ.). Офіційний сайт ФК «Челсі». 8 липня 2012. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 10 липня 2013.
  5. ↑ Empoli vs. Milan 2 – 2. 23 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
  6. ↑ Marco Van Ginkel taken off on a stretcher, Fernando Torres scores. 23 вересня 2014. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
  7. ↑ Van Ginkel agent troubled by Milan treatment. 4 листопада 2014. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
  8. ↑ Milan vs. Udinese 2 – 0. 30 листопада 2014. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 8 грудня 2015.
  9. ↑ More bad news for Marco van Ginkel. 15 грудня 2014. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
  10. ↑ LAZIO VS. MILAN 3 - 1. 24 січня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 грудня 2015.
  11. ↑ AC Milan boss Filippo Inzaghi was sent to the stands as his side beat Roma to record a first win in six games. 9 травня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
  12. ↑ Van Ginkel moves to Stoke on loan (англ.). Офіційний сайт ФК «Челсі». 10 липня 2015. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 10 липня 2015.
  13. ↑ Сток Сіті - Ліверпуль - 0:1 (0:0) (рос.). Футбол на Куличках. 9 серпня 2015. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
  14. ↑ West Ham 0, Stoke City 0: Marco van Ginkel curses missed opportunity - for himself and team. Stoke City. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 1 лютого 2016.
  15. ↑ Mark Hughes – Marco van Ginkel did well … now we’ve got one of our own to develop. Stoke Sentinel. Процитовано 2 лютого 2016.
  16. ↑ PSV hires Marco van Ginkel. PSV Eindhoven. 1 лютого 2016. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 3 лютого 2016.
  17. ↑ admin (27 липня 2017). Europa League round-up: PSV embarrassed as Utrecht draw. Football Oranje (амер.). Процитовано 5 червня 2023.
  18. ↑ PSV Eindhoven 3-0 Ajax. BBC Sport (en-GB) . Процитовано 5 червня 2023.
  19. ↑ Chelsea's Van Ginkel has knee surgery. BBC Sport (en-GB) . Процитовано 5 червня 2023.
  20. ↑ Van Ginkel renews despite not playing for 2 years. www.besoccer.com (англ.). Процитовано 5 червня 2023.
  21. ↑ Van Ginkel to remain at Chelsea. www.chelseafc.com (en-gb) . Процитовано 5 червня 2023.
  22. ↑ Marco van Ginkel goes back to Dutch club. www.chelseafc.com (en-gb) . Процитовано 5 червня 2023.
  23. ↑ Van Ginkel joins PSV. www.chelseafc.com (en-gb) . Процитовано 5 червня 2023.
  24. ↑ Home. Vitesse (нід.). 5 червня 2023. Процитовано 5 червня 2023.
  25. ↑ Van Ginkel rues end of Dutch dream (англ.). Офіційний сайт УЄФА. 16 червня 2013. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 10 липня 2013.
  26. ↑ Stalemate between and Netherlands Germany (англ.). Офіційний сайт УЄФА. 14 листопада 2012. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 10 липня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

1 Зут (в) • 2 ван Рейн • 3 де Врей • 4 Мартінс Інді • 5 Блінд • 6 Класі • 7 Йозефсон • 8 Стротман • 9 де Йонг • 10 Магер • 11 Джон • 12 Лердам • 13 Ван дер Горн • 14 Нейтінк • 15 Вейналдум • 16 Бізот (в) • 17 Фер • 18 ван Гінкел • 19 де Вілена • 20 ван Анголт • 21 Гусен • 22 Депай • 23 Марсман (в) • Тренер: Кор Пот
Нідерланди


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марко_ван_Гінкел&oldid=40126795