Мариніди — Вікіпедія

Марокканський султанат
1244 – 1465
Прапор Емблема
Терени султанату (1347–1348)
Столиця	Фес
Релігії	суннізм
Форма правління	султанат
султан
- 1215–1217	Абд аль-Хакк I
- 1420–1465	Абд аль-Хакк II
Історія
- Засновано	1244
- Ліквідовано	1465
Валюта	динар
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мариніди

Мариніди (араб. مرينيون‎) — берберська династія правителів Марокко, яка прийшла в XII столітті з Іфрикії в південно-східне Марокко і починаючи з 1244 року поступово захопила території, контрольовані Альмохадами. Мариніди правили до 1465 року, коли вони остаточно поступилися владою своїй бічній гілці Ваттасидам. Ім'я «Марініди» походить від назви берберського племені Бану Марин (араб. بنو مرين‎).

З 1145 року розпочали нападати на володіння Альмохадів. За султана Абу Яхье Абу Бакре (1244—1258) почали завоювання Північного Марокко. В 1248 столицею Маринідів став Фес. Султан Абу Юсуф Якуб (1259—1286), завоювавши 1269 року столицю Альмохадів Марракеш, завершив об'єднання Марокко під владою Маринідів. Одночасно він почав війну в Аль-Андалусї в Європі, підтримавши правителів Гранади Насрідів проти Кастилії.

Історія[ред. | ред. код]

• Втрата Сеути (1415)

Література[ред. | ред. код]

• Рыжов, К. В. Мариниды // Все монархи мира. Мусульманский Восток. VII—XV вв. — М. : Вече, 2004.