French
DeutschМамо, я льотчика люблю... — Вікіпедія
Мамо, я льотчика люблю... | |
|---|---|
 Постер до фільму | |
| Жанр | мелодрама, драма |
| Режисер | Олександр Ігнатуша |
| Продюсер | Ігор Ставчанський |
| Сценарист | Віра Мельник |
| У головних ролях | Ольга Сумська Ігор Пісний Сергій Калантай |
| Оператор | Василь Бородін |
| Композитор | Андрій Шусть |
| Кінокомпанія | Кіностудія імені Олександра Довженка |
| Тривалість | 90 хв. |
| Мова | українська |
| Країна |  Україна |
| Рік | 2012 |
| Дата виходу | 23 жовтня 2012 (KIFF Molodist) |
| Кошторис | ₴5,0 млн. |
| IMDb | ID 10097664 |
«Мамо, я льотчика люблю…» — український повнометражний художній фільм 2012 року режисера Олександра Ігнатуші.[1][2]
Фільм не виходив у широкий український прокат. Уперше прем'єра фільму відбулася 23 жовтня 2012 на позаконкурсному показі програми «Українські прем'єри» на київському МКФ «Молодість».[3] Телевізійна прем'єра фільму відбулася на телеканалі Інтер.
Сюжет[ред. | ред. код]
Відому актрису полишає чоловік. Жінка не може з цим змиритися. Проте невдовзі знаходить нове кохання — льотчика, з яким хоче прожити решту життя.
У ролях[ред. | ред. код]
- У головних ролях
- Ольга Сумська — відома українська акторка Любов Журба за 40, яку кинув чоловік
- Ігор Пісний — Олександр Санін, колишній учень Любові Журби, який замість акторської кар'єри обрав авіаційну
- Сергій Калантай — Іван Журба, колишній чоловік Любові Журби
- У другорядних ролях
- Любава Грєшнова — донька Любові та Івана Журб
- Дар'я Боцманова — Сашуня
- Михайло Кукуюк — документальний режисер Микола Парфьонов
- Ірина Новак - Тамара
- Яна Глущенко — Ганна
- Ганна Шеремет - тележурналістка
- Віталій Салій — Стас, рекламний режисер
- В'ячеслав Лісенбарт - завтрупою
- Заза Чантурія - другий пілот
- Аліція Омельчук - сусідка Любові
- Олександр Ігнатуша — камео, таксист
Творча команда[ред. | ред. код]
- Сценарист: Віра Мельник
- Режисер-постановник: Олександр Ігнатуша
- Оператор-постановник: Василь Бородін
- Художник-постановник: Інна Биченкова
- Композитор: Андрій Шусть
- Звукорежисер: Наталія Серга
- Продюсер: Ігор Ставчанський
- Редактор: Олександр Кучерявий
- Режисер монтажу: Ольга Шматко
- Директор картини: Володимир Князєв
Виробництво[ред. | ред. код]
Кошторис[ред. | ред. код]
Кошторис фільму — ₴5,0 млн, з них частка Держкіно — 100 %.[4]
Фільмування[ред. | ред. код]
Про фільм вперше заговорили на Студії Довженка, ще у 2008 році, але як про один з «заморожених» пректів.[5] До того як режисером стрічки у 2011 році став Олександр Ігнатуша, за неї бралися різні режисери і з різних причин, але почавши, не закінчували роботи.[6] Одним з «ранніх» режисерів, які мали зняти стрічку була Людмила Єфименко.
Загалом фільмували стрічку впродовж трьох років на Кіностудії Довженка.[7][8] Всі зйомки фільму проходили в Києві.[9]
Реліз[ред. | ред. код]
23 жовтня 2012 року фільм було представлено у позаконкурсній програмі «Українські прем'єри» на київському МКФ «Молодість».[10][11][12]
Фільм не виходив у широкий український прокат. Під час презентації фільму на МКФ «Молодість» потенційним дистриб'ютором називали B&H.[13][14] Пізніше з'ясувалося що потенційний дистриб'ютор з невідомих причин не взяв фільм.[6]
Відгуки кінокритиків[ред. | ред. код]
Фільм отримав негативні відгуки від українських кіноктритиків. Так кінокритик видання Урядовий кур'єр Лілія Бондарчук найбільшими недоліками фільму назвала слабку гру акторів та слабкий сюжет, зазначивши що у фільмі немає «ані краплини справжньої колізії, ані катарсису». На думку Бондарчук єдиним актором, який дійсно якісно зіграв у стрічці, був Михайло Кукуюк.[13]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ я льотчика люблю!» // «Сіверщина», 13 травня 2012
- ↑ Мавр своє зробив… // Голос України, 17 листопада 2012
- ↑ Українські прем'єри МКФ «Молодість»: «Мамо, я льотчика люблю!» Олександра Ігнатуші // platfor.ma, 23 жовтня 2012
- ↑ Фільми, створені за підтримки Державного агентства України з питань кіно станом на 1 січня 2019 р. // Держкіно, 2019
- ↑ Український Голлівуд: бути чи забути? Кіностудія імені Олександра Довженка відзначає 80-річчя // ДМ, 15 вересня 2008
- ↑ а б Олександр Ігнатуша? Ви його напевно знаєте! // Кіно-театр, № 3 2017
- ↑ На екрани вийшов український повний метр з українськими акторами, мовою та режисером // meest-online.com, 8 листопада 2012
- ↑ Вирізали всі еротичні сцени з Ольгою Сумською // navsi100.com, 25 жовтня 2012
- ↑ Режисер Ігнатуша зняв фільм про любов за 6 млн бюджетних гривень // Gazeta.ua, 15 жовтня 2012
- ↑ На фестивалі «Молодість» відбулася прем'єра українського фільму «Мамо, я льотчика люблю» // День, 24 жовтня 2012
- ↑ Кіностудія ім. Довженка за 20 років Незалежності випустила свій перший повнометражний фільм // 1+1, 24 жовтня 2012
- ↑ Програма-каталог 2012. Позаконкурсна програма. Українські прем'єри. molodist.com, 24 жовтня 2012
- ↑ а б Лілія Бондарчук. Недоліт, або Приховані амбіції українського фільму // Урядовий кур'єр, 15 грудня 2012
- ↑ Не пролетіти б… Фільм «Мамо, я льотчика люблю», профінансований за програмою підтримки українського кіно, може вийти на широкі екрани України // Україна молода, #159 за 25.10.2012
Посилання[ред. | ред. код]
- Мамо, я льотчика люблю… [Архівовано 10 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Довженко-центру
- Мамо, я льотчика люблю… на сайті телеканалу Інтер
- Мамо, я льотчика люблю... на сайті IMDb (англ.)
- Мамо, я льотчика люблю... на TMDb (англ.)
- Мамо, я льотчика люблю... на сайті Kino-teatr.ua
- Мамо, я льотчика люблю... на сайті DzygaMDB
|
