Малий Раковець — Вікіпедія

село Малий Раковець
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Хустський район
Громада	Білківська громада
Основні дані
Засноване	1325
Населення	5128
Територія	875121 км²
Площа	3,388 км²
Густота населення	910,86 осіб/км²
Поштовий індекс	90144
Географічні дані
Географічні координати	48°15′51″ пн. ш. 23°12′23″ сх. д. / 48.26417° пн. ш. 23.20639° сх. д.Координати: 48°15′51″ пн. ш. 23°12′23″ сх. д. / 48.26417° пн. ш. 23.20639° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	336 м
Водойми	струмок Тодолиць, Буковецький струмок
Місцева влада
Адреса ради	90144, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Малий Раковець, вул. Центральна, 5
Карта
	Малий Раковець
	Малий Раковець
Мапа

Ма́лий Ра́ковець — село в Білківській громаді Хустського району Закарпатської області України.

Селом тече струмок Тодолиць.

В селі Малий Раковець є 3 школи, 2 дошкільно-навчальні заклади. Село Малий Раковець розташоване за 18 км від районного центру, у сприятливих кліматичних умовах на півдні Закарпаття. Село межує з Хустським і Виноградівським районами, селами: Імстичево, Великий Раковець

Поблизу села розташована гора Тупий — найвища вершина масиву Тупий (частина Вулканічного хребта) в Українських Карпатах.

Плитянка

Плитянка — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Малий Раковець рішенням облвиконкому Закарпатської області № 438 від 30.07.1962

Село Малий Раковець розкидано на семи пагорбах. На одному з них — присілок Плитянка. Він знаходиться майже за три кілометри від центру села. Розпуття, де розходяться три дороги, як іти у присілок Плитянки, відоме місцем збору босоркань та їхніх гулянь і злих діянь.

Назва присілка «Плитянки» походить від слова «плыисти». Через Плитянки в давні часи були дороги, якими люди возили дрова «чморгом». При цьому ті «чморгаки» (дрова) часто «пливли», тобто втікали набік з дороги. Присілок " Плитянки " займає третю частину Малого Раківця і налічує 126 хат.

До 1929 року на присілку «Плитянки» власної школи не було. Всі діти з Плитянок ходили до школи, яка знаходилася в центрі села. Історія школи як такої веде свій початок з 1934 року. З огляду на те, що контроль за освітою із боку сільської управи з центру був ослаблений та через значну віддаленість від центру було прийнято рішення початком 1934/1935 н.р. створити в Плитянках самостійну управу, як адміністративну так і педагогічну .

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2941 особа, з яких 1422 чоловіки та 1519 жінок.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3072 особи.^[2]

Храми[ред. | ред. код]

Церква Покров Пресвятої Богородиці. 1887. Побудований греко-католиками бо ціле село було таким, але з приходом Радянської влади а точніше МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ відбирають церкві передають її Москалям.

Наступну церкву збудовано з каменю в базилічному стилі. Ю. Жаткович у праці «Етнографический очерк утро-русских» (1895 p.) згадує одного з будівничих цієї церкви. Ним був відомий тоді тесля Федір Лях, що працював на будівництві церков, шкіл, фар.

У 1885 р. майстер Лях майстерно вкрив бляхою турню новозбудованої церкви, хоч до того не займався бляхарством.

З приходом радянської влади місцевий греко-католицький священик Степан Верб'єшук був засуджений у 1948 р. на 10 р. каторги. Після чого радянська влада передала храм окупантам московського патріархату, які користуються церквою до цього часу. У 1991 р. Іван Андрішко розмалював церкву в інтер'єрі.