Малабарське узбережжя — Вікіпедія

Малабарське узбережжя
Зображення
Країна  Індія[1]
Адміністративна одиниця Індія
Керала[1]
Мапа розташування
Мапа
CMNS: Малабарське узбережжя у Вікісховищі

Координати: 12°01′00″ пн. ш. 75°16′59″ сх. д. / 12.0167000000277770511° пн. ш. 75.28330000002777922° сх. д. / 12.0167000000277770511; 75.28330000002777922

Малабарський берег на мапі Індії
Пляж біля форту Бекал, Керала.

Малабарське узбережжя, або Малабар — довге і вузьке узбережжя на південному заході півострова Індостан, розташоване на південь від Гоа, між Аравійським морем і Західними Гатами. Узбережжя простягається на 845 км по території індійських штатів Карнатака і Керала. На узбережжі знаходилася історична область Південної Індії — Малабар.

Узбережжя є алювіальною низовиною шириною до 80 км, здебільшого низинний і топкий, місцями є піщані пляжі. Берегова смуга шириною 1-2 км має багато глибоких лагун, в деяких з яких розташовані морські порти, такі як Кочин і Калікут (Кожикоде).

Клімат і рослинність[ред. | ред. код]

Клімат регіону субекваторіальний, мусонний. Середня температура повітря коливається від 25 °C до 28 °C. Опади до 2-3 тис. мм на рік, в основному в кінці літа. Сухий сезон на півдні триває з січня по лютий, на півночі — з грудня по квітень.

Низовини і схили гір зі сходу покриті тропічними вічнозеленими лісами, з великою різноманітністю видів: тік, Dalbergia і махагонія, а також пальми, бамбук, камелії, сандалове дерево, різні ліани і орхідеї. Гирла річок мають мангри .

Господарське використання[ред. | ред. код]

Малабарське узбережжя є одним з найгустонаселеніших районів Індії. Його землі використовують для землеробства — рисові поля, плантації кави, кокосової пальми, манго, бананів. Також вирощуються перець, кардамон і горіхи кеш'ю.

На узбережжі видобувають монацит з розсипів морського походження, також відомі великі запаси торієвих пісків.

Історія[ред. | ред. код]

Численні портові міста Малабара, такі як Кожикоде і поселення Oddeway Torre (обидва були частиною Голландської Індії), а також Кочин і Каннур протягом століть були центрами торгівлі в Індійському океані.

У 4 ст. на Малабар прибув християнський проповідник Фома Канський, що заснував велику християнську громаду .

Спеціалізація на морській торгівлі призвела до появи великої різноманітності культур в прибережних поселеннях Малабарського узбережжя. У цих містах з'явилися перші групи християн, євреїв і мусульман в Індії.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Panikkar, K. M. (1929). Malabar and the Portuguese: being a history of the relations of the Portuguese with Malabar from 1500 to 1663.
  • Panikkar, K. M. (1931). Malabar and the Dutch.
  • Panikkar, K. M. (1953). Asia and Western dominance, 1498-1945. London: G. Allen and Unwin.
  1. а б GEOnet Names Server — 2018.