French
DeutschГорецький Максим Іванович — Вікіпедія
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Максим Іванович Горецький (18 (6) лютого 1893, Мала Богочківка, Могильовська губернія — 10 лютого 1938, Вязьма) — білоруський письменник, діяч білоруського національно-демократичного руху, лексикограф, фольклорист.
Один із засновників білоруської національної мистецької прози. Зробив великий внесок у розвиток білоруської культури та формування національної свідомості. Жертва сталінських репресій. Брат Гаврила Гарецького.
Користувався літературними псевдонімами Максім Беларус, М. Б. Беларус, М. Г., А. Мсціслаўскі, Дзед Кузьма, Мацей Мышка, Мізэрыус Монус та іншими; у своїх творах також виступав як Кузьма Батура та Лявон Задума.
Життя та творчість[ред. | ред. код]
Народився у селянській родині 6 (18) лютого 1893 року.
В 1913 році Горецький закінчив гімназію в Гори-Горках, в 1916 — військове училище в Петрограді. Під час Першої світової війни він служив в Російській армії. 25 жовтня 1914 року його поранили та відіслали спочатку до Вільнюського військового шпиталю на лікування, а потім до Москви та Могиліва. Після цього він продовжив служити в армії до 1917, коли сильно захворів, та був відправлений в Залізноводськ на відновлення, і залишив армію.
Потім Гарецький переїхав у Смоленськ та навчався там в Археологічному університеті. В цей час він почав працювати в місцевій газеті.
1917 року служив у Смоленській раді, співпрацював з газетою «Відомості Смоленської Ради». Працював у редакції газети «Зірка», з якою 1919 року переїхав спочатку до Мінська, а потім до Вільни. Після анексії Польщею Віленського краю викладав білоруську мову на вчительських курсах у білоруській гімназії у Вільні. Також був редактором білоруських газет «Наша думка» та «Білоруські відомості»
,_kartka.jpg)
Перед місцевими виборами 1922 року його було заарештовано. Завдяки акціям протесту проти масових арештів білоруських і литовських громадських діячів, які проходили за межами Польщі, він був висланий до Литви.
1923 року переїхав до Мінська. У БРСР працював викладачем білоруської мови та літератури в Білоруському державному університеті, Комуністичному університеті в Мінську, Мінському ветеринарному технікумі, Білоруській сільськогосподарській академії в Горках (в останній завідував кафедрою білоруської мови, літератури та історії). Був дійсним членом Інбелкульту (Інституту білоруської культури) — організації, що передувала АН БРСР. У цей час займався вивченням нової білоруської літератури.
Постраєжав від репресій 1929 року разом з багатьма іншими білоруськими літераторами, піддався критиці в пресі, а 19 липня 1930 був заарештований за звинуваченням у причетності до «Союзу звільнення Білорусі» (насправді вигаданого чекістами) і незабаром був засланий на 5 років до Кірова (Вятки) , де працював креслярем. З 1935 року працював учителем російської мови та літератури в селищі Пєсочня Смоленської області (тепер Кіров Калузької області).
4 листопада 1937 року був повторно заарештований НКВС. Згідно з рішенням «трійки» був розстріляний 10 лютого 1938 року;
15 листопада 1957 року посмертно реабілітований.
Творчість[ред. | ред. код]
Дебют Горецького відбувся після публікації оповіді «Лазня» 1913 року в газеті «Наша Ніва». 1914 року у м. Вільнюс вийшла збірка «Рунь». Більшість творів він присвятив пережитій війні, як наприклад «Ціхая плынь» та збірка «На імперыялістычнай вайне».
1920 року Горецький написав і видав першу «Історію білоруської літератури».
Автор оповідання «Дві душі», романів «Віленські комунари» та «Камаровська хроніка». Автор літературно-критичної праці «Молодняк за п'ять років. 1923—1928», «Хрестоматії білоруської літератури. XI ст. — 1905 р.», «Російсько-білоруського словника» (з Г. Горецьким), «Білорусько-російського словничка», «Практичного московсько-білоруського словника» (з Миколою Байковим).
Родина[ред. | ред. код]
Максим Горецький народився в селі Мала Богочкавка у селянській сім'ї. Він мав двох братів — Гаврила та Івана. В 1919 у Вільнюсі він одружився з Леонілою Чернявською. Його дружина працювала вчителькою в Білоруській гімназії у Вільнюсі. Він мав сина Леоніда, який загинув у битві за Ленінград. Також подружжя мало дочку, Галину.
Посилання[ред. | ред. код]
 | У Вікіджерелах є |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category: |
- Творы на «Беларускай Палічцы» [Архівовано 27 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Кніга выбраных твораў на сайце [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] Kamunikat.org
 | Це незавершена стаття про особу Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
