Макрофаги — Вікіпедія

Макрофаг миші розтягується, щоб поглинути дві частинки, можливо патогенні.

Макрофа́ги (грец. makros — «великий», phagein — «їсти») (моноцити крові та гістіоцити тканин) — клітини в межах тканин, які походять від специфічних білих кров'яних тілець, моноцитів. Діаметр макрофагів людини становить близько 21 мкм.^[1]

Розподіл в організмі[ред. | ред. код]

Макрофаги відрізняються від лімфоцитів, але також відіграють важливу роль в імунній відповіді — і як антиген-обробляючі клітини при виникненні відповіді, й як фагоцити у вигляді виконавчої ланки. Якщо це клітини, що знаходяться в крові, то їх називають моноцитами; в тканинах — гістіоцитами або тканинними макрофагами. Дослідження гемопоезу в кістковому мозку тварин і людини встановило, що всі макрофаги виникають з попередників моноцитів у кістковому мозку. Макрофаги знайдені в усіх тканинах організму (гістіоцити), а також у лімфатичних вузлах, де вони розташовуються як дифузно, так і фіксовано в субкапсулярному просторі та синусах мозкового шару. Тканинні макрофаги також виявляють у синусах червоної пульпи селезінки. У печінці макрофаги відомі як клітини Купфера, в легенях — як альвеолярні макрофаги, а в мозковій тканині — як мікроглія. У периферичній крові і кістковому мозкові — це моноцити та їхні попередники. Дендритичні ретикулярні клітини у фолікулах лімфатичних вузлів та інтердигітуючі ретикулярні клітини в паракортикальній зоні — спеціалізовані клітини «обробки» антигенів для B- і T-лімфоцитів відповідно. Хоча їхнє походження не встановлене, припускають, що вони відносяться до макрофагів. У давнішій літературі для позначення цих типів клітин використовували термін «ретикуло—ендотеліальна система», а тепер — система мононуклеарних фагоцитів.

Ідентифікація[ред. | ред. код]

Макрофаги містять численні цитоплазматичні ферменти і можуть бути ідентифіковані в тканинах гістохімічними методами, які виявляють ці ферменти. Деякі ферменти, типу мурамідази (лізоциму) і хімотрипсину, можна виявити методом мічених антитіл (імуногістохімія), при якому використовують антитіла проти білків ферменту. Такі моноклональні антитіла проти різних CD антигенів широко використовують для ідентифікації макрофагів.

Функція[ред. | ред. код]

Моноцити і макрофаги — фагоцити, що забезпечують як неспецифічний захист (або вроджений імунітет), так і специфічний захист (або набутий імунітет) хребетних тварин.

Роль[ред. | ред. код]

Їх роль полягає у фагоцитозі (охопленні та травленні) уламків клітин і патогенів, як стаціонарних, так і рухомих клітин, також як і стимуляції лімфоцитів та інших імунних клітин відповісти на проникнення патогена.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Krombach, F., Münzing, S., Allmeling, A. M., Gerlach, J. T., Behr, J., Dörger, M. (1 вересня 1997). Cell size of alveolar macrophages: an interspecies comparison. Environ. Health Perspect. 105 Suppl 5 (Suppl 5): 1261—3. doi:10.2307/3433544. JSTOR 3433544. PMC 1470168. PMID 9400735.

Посилання[ред. | ред. код]

Макрофаг [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з клітинної біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з імунології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Krombach, F., Münzing, S., Allmeling, A. M., Gerlach, J. T., Behr, J., Dörger, M. (1 вересня 1997). Cell size of alveolar macrophages: an interspecies comparison. Environ. Health Perspect. 105 Suppl 5 (Suppl 5): 1261—3. doi:10.2307/3433544. JSTOR 3433544. PMC 1470168. PMID 9400735.

[1]