Макей Володимир Володимирович — Вікіпедія

Володимир Володимирович Макей
біл. Уладзі́мір Уладзі́міравіч Маке́й
Володимир Володимирович Макей
Володимир Володимирович Макей
Міністр закордонних справ Республіки Білорусь
20 серпня 2012 — 26 листопада 2022
Прем'єр-міністр Михайло М'ясникович
Андрій Кобяков
Сергій Румас
Роман Головченко
Попередник Сергій Мартинов
Наступник Алейник Сергій Федорович
Народився 5 серпня 1958(1958-08-05)
Некрашевичіd, Турецька сільська радаd, Корелицький район, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР
Помер 26 листопада 2022(2022-11-26)[1] (64 роки)
Мінськ, Білорусь
Похований Східне кладовище
Відомий як політик, дипломат, військовослужбовець
Країна СРСР і Білорусь[2]
Alma mater Мінський державний лінгвістичний університет (1980) і Diplomatic Academy of Viennad (1993)[3]
У шлюбі з Полякова-Макей Віра Олександрівнаd
Нагороди
Order of Fatherland 3rd Class орден Пошани

Володимир Володимирович Макей (біл. Уладзімір Уладзіміравіч Макей; 5 серпня 1958(19580805), Некрашевичі, Гродненська область, Білоруська РСР — 26 листопада 2022[4], Мінськ, Білорусь) — білоруський державний діяч і дипломат, Міністр закордонних справ Білорусі з 20 серпня 2012 до своєї смерті 26 листопада 2022 року.

Освіта[ред. | ред. код]

Народився 5 серпня 1958 року в Гродненської області. У 1980 році закінчив Мінський державний педагогічний інститут іноземних мов за фахом юрист-міжнародник, референт-перекладач з англійської мови. Володів англійською та німецькою мовами. У 1992—1993 Макей навчався в Дипломатичній академії МЗС Австрії.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1980—1992 — служив у Радянській Армії (1980—1992), полковник запасу[5]. За даними ЗМІ, Макей працював у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони СРСР[6][7].

У 1993—2000 рр. — на дипломатичній службі в МЗС Білорусі. У 1993—1995 — третій секретар управління інформації та гуманітарного співробітництва, другий секретар відділу аналізу та прогнозування, другий секретар секретаріату міністра. У 1995—1996 рр. — заступник начальника Служби державного протоколу Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь. У 1996—1999 рр. — представник Білорусі при Раді Європи, радник Посольства Білорусі у Франції. У 1999—2000 рр. — начальник управління загальноєвропейського співробітництва МЗС Білорусі.

У 2000—2008 — працював помічником президента Білорусі. 15 липня 2008 року призначений главою Адміністрації Президента Білорусі. Будучи главою адміністрації, Макей займався співробітництвом білоруської влади з британською PR-фірмою «Bell Pottinger[en]»[8]. Перед виборами 2010 року він звинуватив білоруську опозицію у підготовці озброєних провокацій[9][7].

20 серпня 2012 року призначений Міністром МЗС Білорусі[10]. У 2013 році з Макея було частково знято санкції ЄС, введені проти нього після білоруських виборів та протестів 2010 року[11]. У 2014—2020 роках Макей грав значну роль у політичній лібералізації та «м'якій білорусизації» Білорусі та покращення відносин із Заходом. Однак після виборів і протестів 2020 року Макей продовжив підтримку Олександра Лукашенка, різко висловлювався про Литву та білоруських політемігрантів, а також анонсував знищення громадянського суспільства Білорусі у разі відмови від скасування санкцій[7].

16 лютого 2022 року, за кілька днів до початку вторгнення Росії в Україну, Володимир Макей заявив, що після завершення навчань у Білорусі не залишиться жодного військовослужбовця РФ і жодної одиниці техніки[12].

У червні 2022 року Володимир Макей потрапив під санкції Канади[13].

Помер 26 листопада 2022 року[14]. Серед причин його раптової смерті називали інфаркт, отруєння та самогубство[6]. 29 листопада Макея поховали на Східному цвинтарі Мінська[15]. Після смерті Макея кілька людей було затримано за негативні інтернет-коментарі про померлого[16][17].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений другим шлюбом, у Макея було двоє синів.

Старший син Володимира Макея, Віталій, з 2017 року до вересня 2020 року працював заступником начальника Управління економічного співробітництва та сталого розвитку у Головному управлінні багатосторонньої дипломатії Міністерства закордонних справ. Раніше був радником з економічних та екологічних питань у представництві Білорусі при ООН та працював першим секретарем посольства Білорусі в Австрії. 2020 року Віталій Макей звільнився з міністерства, а 2021 року розкритикував МЗС, охарактеризувавши як хамську його відповідь на привітання з Днем Волі від посольства США. Віталій не був присутній на офіційній церемонії прощання зі своїм батьком, але був на його похороні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Belarus foreign minister Makei dies suddenly - Belta
  2. https://blr.belta.by/society/view/uladzimir-makej-jakim-my-jago-vedali-122133-2022/
  3. https://zviazda.by/be/news/20221126/1669475127-pamyor-ministr-zamezhnyh-sprau-belarusi-uladzimir-makey
  4. Керівник білоруського МЗС Володимир Макей раптово помер. У Москві "приголомшені". BBC News (укр.). 26 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022. 
  5. «Будет спасать Лукашенко от санкций» // Свободные новости плюс. — 2012. — № 34 (478). — 28 августа. — С. 8
  6. а б Загадкова смерть очільника МЗС Білорусі: ЗМІ назвали ймовірну причину загибелі Макея. ТСН. 20 лютого 2023.  {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  7. а б в Раптова смерть, вишиванка й обіцянка, що війська Росії покинуть Білорусь: чим відомий Володимир Макей. Радіо Свобода. 29 листопада 2022. 
  8. Ковалёв, Алексей (30 серпня 2020). Ребят, уматывайте отсюда. Как британские пиарщики и Березовский пытались помочь Александру Лукашенко сблизиться с Западом. Расследование «Медузы». Meduza (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2020. Процитовано 17 грудня 2022. 
  9. Белорусская оппозиция готовит "вооруженные провокации". Обозреватель (рос.). 12 грудня 2010. Архів оригіналу за 18 грудня 2022. Процитовано 18 грудня 2022. 
  10. Донбас — це невід'ємна частина України — міністр закордонних справ Білорусі. Gazeta.ua. Архів оригіналу за 15 жовтня 2015. Процитовано 14 серпня 2015. 
  11. Гаджиев, Мовсун (25 червня 2013). Приоткрытое окно в Европу для белорусского чиновника. The New Times (рос.). Архів оригіналу за 8 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022. 
  12. Лотоцька, Наталка (16 лютого 2022). Усі російські військові залишать Білорусь після завершення навчань, — міністр закордонних справ РБ Макей. Лівий берег. 
  13. Regulations Amending the Special Economic Measures (Belarus) Regulations: SOR/2022-167. Canada Gazette[en] (англ.). 25 червня 2022. Процитовано 10 квітня 2023. 
  14. Помер голова МЗС Білорусі. РБК-Україна (укр.). Процитовано 28 листопада 2022. 
  15. Ціхары, бусікі і Лукашэнка на пустых вуліцах. Як у Мінску развітваліся з Макеем. Новы Час (біл.). 29 листопада 2022. 
  16. В Беларуси мужчину задержали из-за "негативного комментария по поводу смерти" министра Владимира Макея. Настоящее время (рос.). 30 листопада 2022. Архів оригіналу за 17 грудня 2022. Процитовано 17 грудня 2022. 
  17. Задержан еще один человек за комментарий о смерти Макея. reform.by[be] (рос.). Архів оригіналу за 17 грудня 2022. Процитовано 17 грудня 2022. 
  18. Указ Прэзідэнта Рэспублікі Беларусь з 1 сакавіка 2006 г. № 136 Аб узнагароджанні работнікаў, якія ўнеслі найбольш значны ўклад у сацыяльна-эканамічнае развіццё рэспублікі ў 2001—2005 гадах, дзяржаўнымі ўзнагародамі Рэспублікі Беларусь, 1/7323 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (біл.)

Посилання[ред. | ред. код]