French
DeutschМадленська культура — Вікіпедія
| Мадленська культура | |
 | |
| Названо на честь | Abri de la Madeleined |
|---|---|
| Місце розташування | Центральна Європа Західна Європа |
| Попередник | Солютрейська культура |
| Наступник | Азильська культура і Аренсбурзька культура |
| Час/дата початку | 15 тисячоліття до н. е. |
| Час/дата закінчення | неправильна дата (досяжна точність) |
| Першовідкривач або винахідник | Louis Laurent Gabriel de Mortilletd |
 Мадленська культура у Вікісховищі | |
| ← Палеоліт → |
|---|
 Кам'яні знаряддя первісної людини |
| |
| |
|
 Категорія •  Портал |
Мадле́нська культура (від фр. L'abri de la Madeleine в Дордоні, Тюрсак) — археологічна культура, належить до кінцевої фази останнього вюрмського гляціалу і до початку післяльодовикової епохи. Датується 17 000-9000 (8000) років тому.
Територія[ред. | ред. код]
Власне мадленська культура типова тільки для Франції, Бельгії, півночі Іспанії, Швейцарії і півдня Німеччини, але характерні для неї риси представлені в пізньопалеолітичних культурах всієї європейської прильодовикової області від Франції до Уралу. У Середній Європі розвиток відбувається на граветській основі, але сюди проникає із заходу мадленський вплив. У Східній Європі мадленська культура предстає в місцевій модифікованій формі. У середземноморських областях (Італія, Сицилія) довго зберігаються традиції перигорської культури.
Вироби культури[ред. | ред. код]
Зникають крем'яні наконечники і віджимна ретуш солютрейської культури. Переважають різноманітні крем'яні різці, проколи, шкребки. Широко розповсюджені і вдосконалені вироби з кістки та рогу. На підставі розвитку кістяних знарядь археологи А. Брейль і Р. де Сіна-Пір'я розділили мадленську епоху на шість фаз. Перші три характеризуються різними формами кістяних наконечників списів, інші — гарпунами (у Мадлені VI-ому провідною формою стає двосторонній, з двома рядами зубців гарпун). Гарпун — найважливіше знаряддя мадленської епохи, на відміну від сучасного його використання слугував не тільки для рибного лову, а головним чином для полювання. Полювання на великого звіра, як мамут або бізон, як і раніше велося загородою, але мамут в мадленський час поступово зникає, і головним об'єктом полювання стають стада північного оленя. Також полюють на дрібних звірів (песець, бобер та інші) і птахів.
Риболовецький гачок — винахід мадленського часу. Власне гачок відноситься ще до епохи мезоліту, проте в Мадлені з'являється риболовецьке знаряддя, подібне до гачка, із загостреними кінцями.
У мадленському інвентарі типові так звані жезли начальників. Це предмети з рогу північного оленя з одним або декількома круглими отворами, іноді прикрашені малюнками тварин або орнаментом. Можливо вони слугували випрямлювачами древків списів та стріл. «Начальницькі жезли», завдяки малюнкам і скульптурам, що прикрашають їх, є чудовими витворами мистецтва. До видатних художніх виробів належить серія з 50 кістяних жезлів, що походять з області Піренеїв у Франції (печери Леспюг і Істюріц) і прикрашених різьбленим орнаментом у вигляді кіл, еліпсів, напівмісяців та ін.. Очевидно, прикрашені жезли були призначені для магічних дій, або релігійних обрядів, або владних церемоній.
Кістяна індустрія мадленського часу збагатилася одним винаходом, що зіграв величезну роль в розвитку людської культури. Цей винахід — списометалка (чи аментум), перше знаряддя, що механічно збільшувало людську мускульну силу. Дощинка з упором — списометалка або ремінна петля, прикріплена до центру ваги списа чи дротика давала змогу надати йому первинної швидкості, що майже дорівнювала швидкості стріли, випущеної з лука.
Пізні «мадленці», можливо вже винайшли лук.
Серед кістяних виробів мадленського часу слід назвати голки з вушком і футляри для голок, зроблені з трубчастих кісток птахів.
У пізній мадленській культурі (мадлен VI) розповсюджуються дрібні крем'яні знаряддя геометричних контурів, від яких здійснюється поступовий перехід до мезолітичних мікролітів. У мадленський час створені найреалістичніші багатоколірні композиції печерного живопису.
Господарство[ред. | ред. код]
Мадленські мисливці жили переважно в печерах, хоча відомі і житла просто неба. Мадленці часто кочували, переслідуючи стада північних оленів — основний засіб їх існування. Олень забезпечував м'ясом, жиром для освітлення, шкурами для одягу, сухожиллями для ременів і ниток, рогами і кісткою для виготовлення знарядь. Північний олень взимку жив на півдні, в околичній смузі лісів, влітку відкочовував на північ, на тундрові пасовища.
Геоісторичне місце[ред. | ред. код]
Мадленський мисливець, слідуючи за стадами оленів, поступово освоював північні околиці. Кращі кліматичні умови склалися в Європі в результаті відступу льодовика і потепління. Нові групи мисливців на тундрових і степових звірів просунулися на північ. У північно-західній Європі вони представлені культурами: гамбурзька, федермесер і аренсбурзькою, в Східній Європі — свідерською.
Антропофагія культури[ред. | ред. код]
У 2023 році британські науковці з Музею природознавства у Лондоні виявили найдавніші свідчення канібалізму як частини похоронної традиції. Дослідники зазначили, що такі традиції були притаманні представникам мадленської культури — однієї з двох культур, які домінували в Європі в епоху пізнього палеоліту між 23 і 14 тис. років тому. На це вказують залишки людських кісток з порізами та слідами зубів віком 15 тис. років, знайдені в печері Гофа на південному сході Англії. Дослідження було опубліковано у науковому журналі Quaternary Science Reviews (QSR)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Marsh, William A; Bello, Silvia (1 листопада 2023). Cannibalism and burial in the late Upper Palaeolithic: Combining archaeological and genetic evidence. Quaternary Science Reviews. Т. 319. с. 108309. doi:10.1016/j.quascirev.2023.108309. ISSN 0277-3791. Процитовано 30 грудня 2023.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Мадленская культура // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Ефименко П. П., Первобытное общество. 3 изд., К., 1953; (рос.)
- Борисковский П. И., Палеолит Украины. М. — Л., 1953; (рос.)
- Шовкопляс И. Г., Мезинская стоянка. К., 1965. (рос.)
- Советская историческая энциклопедия. В 16 томах. — М.: Советская энциклопедия. 1973—1982. Том 8, КОШАЛА — МАЛЬТА. 1965. (рос.)
- Хоруженко К. М., Культурология: энциклопедический словарь [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.]. — Ростов-на-Дону, 1997. (рос.)
- «Мадленская культура [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]» / Современный толковый словарь, БСЭ. 2003 (рос.)
- Bordes F., Le paléolithique dans ie monde, P., 1968. (фр.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мадленська культура- Культура палеолита. Мадленский период. Наскальная живопись «венеры палеолита» [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Студопедия» (рос.)
- Эпоха Мадлен [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Моя Библиотека» (рос.)
- Мадленская культура, тождественно «Мадлен» [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Энциклопедия читателя» (рос.)
- Шовкопляс. І. Г., Мадленська культура [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Лексика — українські енциклопедії та словники»
- Мадленська культура [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Словопедія»
- Мадленская культура [Архівовано 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] — Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия (рос.)
- Борисковский П. И., Мадленская [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] культура [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мадленская культура [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Академик» (рос.)
- Современный толковый словарь изд. «Большая Советская Энциклопедия» (онлайн версия) [Архівовано 29 червня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мадленская Культура, сайт «Словари» (рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||
|
