Дзвінкий губно-губний проривний — Вікіпедія

Дзвінкий губно-губний проривний
b
Номер МФА 102
Кодування
HTML (десяткове) b
Юнікод (hex) U+0062
X-SAMPA b
Кіршенбаум b
Брайль[en] ⠃ (braille pattern dots-12)
Звучання
noicon

Дзвінкий губно-губний проривнийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨b⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою б. Більшість мов має простий [b], а деякі розрізняють декілька варіантів. Наприклад, у гінді та індійських мовах простий [b] є акустичною парою придихового [bʱ].

Назва[ред. | ред. код]

  • Дзвінкий білабіальний зімкнено-проривний
  • Дзвінкий білабіальний проривний
  • Дзвінкий губно-губний зімкнено-проривний
  • Дзвінкий губно-губний проривний

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості дзвінкого губно-губного проривного:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творенняпроривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце твореннягубно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Варіанти[ред. | ред. код]

МФА Опис МФА Опис МФА Опис
b простий b огубленний b b̜ʷ напів-огублений b
b̹ʷ сильно-огублений b м'який b придиховий b

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
арабська[1] كتب [ˈkatabɐ] писати Див. арабська фонетика
баскська 'bero [beɾo] гарячий
англійська aback [əˈbæk] позаду Див. англійська фонетика
гебрейська בית [bajit] дім Див. гебрейська фонетика
гінді बाल [bɑːl] волосся Див. фонетика гінді
голландська[2] boer [buːr] селянин Див. голландська фонетика
грецька μπόχα [ˈbo̞xa] ріпак Див. грецька фонетика
грузинська[3] ბ'ავშვი [ˈbavʃvi] дитина
іспанська[4] invertir [ĩmbe̞rˈtir] інвестувати Див. іспанська фонетика
італійська[5] bile [ˈbile] гнів Див. італійська фонетика
кабардинська бгъуы [bʁʷə] дев'ять
каталанська[6] bèstia [ˈbɛstiə] звір Див. каталанська фонетика
корейська 차비/chabi [t͡ɕʰɐbi] чесний Див. корейська фонетика
люксембурзька[7] geblosen [ɡɵ̞ˈbloːzɵ̞n] дути Див. люксембурзька фонетика
німецька Bub [buːp] хлопець Див. німецька фонетика
македонська убав [ˈubav] красивий Див. македонська фонетика
норвезька bål [ˈbɔːl] вогнище Див. норвезька фонетика
перська خوب [xub] гарний Див. перська фонетика
польська[8] bas [bäs] бас Див. польська фонетика
португальська[9] 'bato [ˈbatʊ] б'ю Див. португальська фонетика
російська[10] рыба [ˈrɨbə] риба Див. російська фонетика
румунська[11] bou [bow] бик Див. румунська фонетика.
турецька bulut [ˈbuɫut̪] хмара Див. турецька фонетика
угорська baba [ˈbɒbɒ] немовля Див. угорська фонетика
українська брат [ˈbrɑt̪] Див. українська фонетика
французька[12] boue [bu] грязь Див. французька фонетика
чеська bota [ˈbota] чобіт Див. чеська фонетика
шведська bra [ˈbɾɑː] добрий Див. шведська фонетика
японська[13] 番/ban [baɴ] черга Див. японська фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), Illustrations of the IPA:French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 13 травня 2016
  • Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 13 травня 2016
  • Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 13 травня 2016
  • Okada, Hideo (1991), Phonetic Representation:Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
  • Padgett, Jaye (2003), Contrast and Post-Velar Fronting in Russian, Natural Language & Linguistic Theory, 21 (1): 39—87, doi:10.1023/A:1021879906505
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
  • Shosted, Ryan K.; Vakhtang, Chikovani (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
  • Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266