French
DeutschЛісна Слобідка — Вікіпедія
| село Лісна Слобідка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район |  Коломийський район |
| Рада | Ліснослобідська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1784[1] |
| Населення | 1651[1] |
| Площа | 33,41 км²[1] |
| Густота населення | 49,42 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78257 |
| Телефонний код | +380 03433 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°36′31″ пн. ш. 24°58′18″ сх. д. / 48.60861° пн. ш. 24.97167° сх. д.Координати: 48°36′31″ пн. ш. 24°58′18″ сх. д. / 48.60861° пн. ш. 24.97167° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78257. Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с.Лісна Слобідка, вул. Центральна, 45а |
| Карта | |
  Лісна Слобідка | |
 Лісна Слобідка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Лісна́ Слобі́дка — село в Україні, у Коломийському районі Івано-Франківської області. Населення становить 1651 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ліснослобідська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
На південному сході від села бере початок річка Косачівка, права притока Добровідки.
Історія[ред. | ред. код]
У 1900 році в селі мешкало 1912 осіб (1622 греко-католики, 164 римо-католики і 126 юдеїв)[2].
30 грудня 1925 року львівським окружним судом засуджено 23 селян до 61 року і 3 місяців тюрми, а двох — до страти за державну зраду.[3]
1 квітня 1928 року з гміни (самоврядної громади) Слобідка Лісна Коломийського повіту вилучено осаду (хутір) Святий Станіслав і з неї утворено сільську гміну Святий Станіслав того ж повіту, межею між гмінами визначено гостинець Станіслав-Коломия[4].
У 1939 році в селі проживало 1930 мешканців (1700 українців-грекокатоликів, 120 українців-латинників, 20 поляків і 90 євреїв)[5].
У травні 1947 року працівники МДБ вивезли за село і розстріляли Дмитра Дутчака (нар. 1895), а труп покинули, сподіваючись, що прийде попрощатися з загиблим його син Василь (нар. 1924) — керівник райпроводу ОУН (псевда — Чорний, Бистрий). Однак підпільник із незалежних від нього причин так і не з'явився (загинув Василь Дутчак 14 лютого 1950 року в сусідньому селі Раківчику)[6]. За даними облуправління МДБ у 1949 році в Коршівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Лісна Слобідка і Раківчик[7].
Церква[ред. | ред. код]
Церква Святого Миколая 1839 року — пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 816-м[8]. Адміністратором парафії є о. Василь Дмитрук.
У серпні 2016 року громада Перенесення мощей Святителя Миколая перейшла з-під юрисдикції УАПЦ в УПЦ КП[9]. Настоятель прот. Володимир Лучак.
Газове родовище[ред. | ред. код]
Поблизу села є газове родовище. На ділянці 30×10 метрів газ просочується на поверхню та палає. Найбільший грифон сягає 1 метра, полум'я підіймається на висоту 0,5 метри. Місцеві селяни називають це явище «вічний вогонь». Газ горить впродовж останніх двох десятиліть. Також значна концентрація природного газу призводить до значного погіршення органолептичних властивостей води у двох криницях[10].
Родовище не використовується. У 2009 році ДП «Західукргеологія» (Частина НАК «Надра України») зафіксувало витік газу. Вартість першочергових робіт з припинення витоку газу оцінено у 2 млн. грн., та через відсутність коштів, роботи не були проведені. У 2010 році виготовлено проектно-кошторисну документацію на буріння пошуково-розвідувальної свердловини № 4 «Коломийська» та розпочато підготовчі роботи для установки бурового обладнання.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Лісна Слобідка. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 02.07.2013. Процитовано 03.09.2010.
- ↑ Кубійович, 1983, с. 119.
- ↑ Книш З. повні вітрила! (Українська Військова Організація в 1924—1926 роках). — Торонто: «Срібна Сурма», 1970 р. — С. 130-133.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 29 lutego 1928 r. o wyłączeniu osady «Św. Stanisław» z gminy Słobódka Leśna i utworzeniu z niej samoistnej gminy pod nazwą «Święty Stanisław» w powiecie kołomyjskim, województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1928. — nr 32. — poz. 312. — S. 616. (пол.)
- ↑ Кубійович, 1983, с. 37.
- ↑ Реабілітовані історією, 2004, с. 18.
- ↑ Реабілітовані історією, 2004, с. 43.
- ↑ Церква Св. Миколи. decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
- ↑ Ще 8 парафій УАПЦ приєднались до Коломийської єпархії УПЦ Київського патріархату. vikna.if.ua. Агенція новин «Вікна». 3 серпня 2016. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 17 серпня 2022.
- ↑ На Прикарпатті друге десятиліття горить газове родовище. firtka.if.ua. Агенція новин «Фіртка». 22 серпня 2011. Процитовано 17 серпня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — 173 с.
- Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: Книга 1 / Упоряд., авт. передм. Л. Вардзарук. Науково-редакційний відділ «Реабілітовані історією» при Івано-Франківській облдержадміністрації. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2004. — 983 с. — ISBN 966-8090-63-2.
 | Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||