Ліпаза — Вікіпедія

Ліпаза — водорозчинний фермент-естераза (КФ 3.1.-), що каталізує гідроліз нерозчинних естерів — ліпідних субстратів, допомагаючи перетравлювати, розчиняти і фракціонувати жири.^[1] Більшість ліпаз діють на специфічний фрагмент гліцеринового скелета в ліпідному субстраті (A₁, A₂ або A₃).

Функція[ред. | ред. код]

Ліпаза разом з жовчю перетравлює жири і жирні кислоти, а також жиророзчинні вітаміни A, D, E, K, обертаючи їх на тепло і енергію. Ліпопротеїнліпаза розщеплює ліпіди (тригліцериди) у складі ліпопротеїнів крові і забезпечує таким чином доставку жирних кислот до тканин організму.

Фермент, що каталізує гідроліз тригліцеридів. У тонкому кишечнику ліпаза відповідає за розщеплення нейтральних жирів — тригліцеридів — складних ефірів гліцеролу і вищих карбонових кислот. Рівні ліпази в сироватці не мають достовірних відмінностей у чоловіків і жінок.

Патологія[ред. | ред. код]

При запаленні підшлункової залози цей фермент потрапляє в кров'яне русло. Після гострого панкреатиту активність ліпази в сироватці зростає через 4 — 8 год, досягаючи піку через 24 год, і знижується через 8 — 14 днів. Визначення ліпази при панкреатиті має вищу клінічну чутливість і специфічність, ніж дослідження амілази. При епідемічному паротиті рівень ліпази залишається нормальним, якщо в процес не залучена підшлункова залоза. Одночасне визначення цих двох ферментів дозволяє діагностувати поразку підшлункової залози 98% випадків.

Див. також[ред. | ред. код]

• Ендотеліальна ліпаза

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• ЛІПАЗИ [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]